Рішення № 139448151, 02.09.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №514/1353/25

Провадження №2/338/638/26

02 вересня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого-судді Шишка О.А.,

з участю : секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2859969 від 26 січня 2022 року в загальному розмірі 15923,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2859969.

За умовами договору кредитодавець надав відповідачу кредит у сумі 3400 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші передбачені договором зобов`язання.

Позивач зазначає, що ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за договором виконало та перерахувало кредитні кошти на банківську картку, реквізити якої були зазначені відповідачем під час оформлення кредиту. Однак відповідач належним чином умов договору не виконав, кредит і нараховані проценти не сплатив.

Станом на дату звернення в суд заборгованість відповідача становила 15923,82 грн, із яких: 3 400 грн - заборгованість за тілом кредиту; 12523,82 грн - заборгованість за процентами.

Позивач також указав, що 10 серпня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № ККЛУ-10082023, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2859969 від 26 січня 2022 року.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 15923,82 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в судове засідання не прибув. Подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив проводити розгляд справи без його участі.

Відповідач і його представник у судове засідання повторно не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач скористався правом на подання відзиву, в якому просив у задоволенні позову відмовити.

У відзиві представник відповідача зазначила, що позивач не довів факту укладення кредитного договору саме відповідачем та перерахування кредитних коштів на належний йому банківський рахунок. Первісно наданий позивачем лист-повідомлення про перерахування коштів не є первинним бухгалтерським документом і містить лише маску платіжної картки, яка не дає можливості встановити її належність відповідачу.

Також представник відповідача вказала, що надана позивачем довідка про ідентифікацію не підтверджує належної ідентифікації та верифікації відповідача. За твердженням представника, номер телефону, використаний під час оформлення кредиту, відповідачу не належить, одноразового ідентифікатора він не отримував та дій, спрямованих на укладення договору, не вчиняв.

Крім того, у відзиві зазначено, що заявлена заборгованість за процентами в сумі 12523,82 грн є неспівмірною із сумою кредиту - 3400 грн, а витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн є завищеними та неспівмірними зі складністю справи й обсягом виконаної представником роботи.

На підтвердження проходження відповідачем військової служби до відзиву додано довідку військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

У відповіді на відзив представник позивача заперечив проти наведених доводів та зазначив, що кредитний договір укладений із дотриманням вимог ЦК України, законів України «Про електронну комерцію» і «Про споживче кредитування». Договір та пов`язані з ним документи підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Представник позивача також зазначив, що кредитні кошти були перераховані на вказану відповідачем платіжну картку, а проценти нараховані в межах 360-денного строку кредитування відповідно до погоджених сторонами ставок. Просив відхилити заперечення відповідача та задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 223 ЦПК України, якщо учасника справи було належним чином повідомлено про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі його повторної неявки в судове засідання незалежно від причин неявки.

Відповідач та його представник повторно не прибули в судове засідання. Водночас відповідач скористався правом на професійну правничу допомогу, уповноважив адвоката представляти його інтереси, подав через представника відзив із запереченнями по суті позовних вимог та інші процесуальні заяви.

Оскільки відповідач подав відзив, передбачена пунктом 2 частини першої статті 280 ЦПК України умова проведення заочного розгляду відсутня. Тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши надані сторонами докази, суд доходить таких висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилався ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтями 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Особливості укладення електронних договорів визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 цього Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частин третьої, шостої та восьмої статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття іншою стороною. Відповідь про прийняття пропозиції може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, заповнення формуляра заяви в електронній формі або вчинення дій, які вважаються прийняттям пропозиції, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі.

Згідно з частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний у визначеному цим Законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 цього Закону передбачено можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

У постанові від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 Верховний Суд зазначив, що коли без отримання повідомлення з одноразовим ідентифікатором, входу до інформаційної системи кредитодавця та вчинення передбачених системою дій електронний кредитний договір не міг бути укладений, такий договір є укладеним у письмовій формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Суд установив, що 26 січня 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2859969.

За пунктом 1.2 договору загальна сума кредиту становить 3400 грн.

Договір, паспорт споживчого кредиту та додаток до договору містять ідентифікаційні дані відповідача й підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Пунктом 9.7 договору передбачено, що договір вважається укладеним із моменту його підписання електронним підписом клієнта, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, направленого на зазначений клієнтом номер мобільного телефону.

За пунктом 2.1 договору кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної картки, наданими клієнтом.

На виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» листом від 04 червня 2026 року повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , якій відповідає рахунок IBAN НОМЕР_3 . На вказаний рахунок 26 січня 2022 року було зараховано 3400 грн.

Отже, отримана безпосередньо від банку інформація підтверджує як належність платіжної картки відповідачу, так і зарахування на його рахунок кредитних коштів у сумі та в день, визначені кредитним договором.

Сукупність досліджених доказів - електронного кредитного договору, паспорта споживчого кредиту, додатка до договору, відомостей про електронне підписання та інформації обслуговуючого банку про належність картки і зарахування коштів - є достатньою для висновку, що кредитний договір укладено відповідачем, а кредитодавець виконав зобов`язання щодо надання кредиту.

Тому доводи відзиву про відсутність доказів укладення договору та отримання відповідачем кредитних коштів суд відхиляє.

Посилання представника відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17 не спростовує наведеного висновку. Обставини цієї справи та справи, яка переглядалася Великою Палатою Верховного Суду, не є подібними, оскільки у справі, що розглядається, суду надано індивідуальний кредитний договір, який містить істотні умови кредитування та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а факт перерахування коштів підтверджений безпосередньо банком.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1.3 договору визначено строк кредитування - 360 днів.

Відповідно до пунктів 1.4, 1.4.1 договору проценти нараховуються за стандартною або зниженою процентною ставкою. Можливість застосування зниженої ставки пов`язана з виконанням клієнтом умов програми лояльності, визначених договором.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що проценти є платою за користування кредитом та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування.

Із наданого позивачем розрахунку встановлено, що проценти нараховані:

-з 26 січня до 24 лютого 2022 року - за ставкою 0,4 % на день;

-з 25 лютого до 25 квітня 2022 року проценти не нараховувалися;

-з 26 квітня до 24 жовтня 2022 року - за ставкою 0,99 % на день;

-з 25 жовтня 2022 року до 21 січня 2023 року - за стандартною ставкою 1,99 % на день.

Таким чином, заявлені до стягнення проценти нараховані виключно в межах погодженого сторонами 360-денного строку кредитування. Нарахування процентів після закінчення цього строку розрахунок не містить.

Позивач подав детальний поденний розрахунок заборгованості, відповідно до якого непогашена заборгованість за процентами становить 12523,82 грн. Відомостей про здійснення відповідачем платежів на погашення кредиту матеріали справи не містять.

Відповідач власного розрахунку не подав, конкретних помилок у визначенні періодів, ставок або суми процентів не навів.

Саме лише перевищення суми процентів над сумою отриманого кредиту не є достатньою підставою для відмови у їх стягненні чи довільного зменшення, оскільки проценти є погодженою сторонами платою за користування кредитом, нараховані в межах строку кредитування та відповідно до визначених договором ставок.

Водночас позивач не просить стягнути штраф, пеню, інфляційні втрати або три проценти річних, а заявлена сума 12523,82 грн є саме договірними процентами за користування кредитом.

Щодо проходження відповідачем військової служби суд зазначає таке.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 4 вересня 2025 року № 898 ОСОБА_1 прийнятий на військову службу за призовом під час мобілізації з 17 серпня 2025 року та продовжує проходити військову службу.

Пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, зокрема, що військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, протягом часу їх призову не нараховуються штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом, за винятком визначених законом кредитних договорів.

Однак усі заявлені позивачем проценти нараховані до 21 січня 2023 року, тоді як відповідач призваний на військову службу 17 серпня 2025 року. Отже, спірні проценти сформувалися до початку проходження відповідачем військової служби за призовом під час мобілізації.

Наведена законодавча пільга не має зворотної дії та не є підставою для списання заборгованості за тілом кредиту і процентами, які були нараховані до початку пільгового періоду.

Оцінюючи наявність підстав для зупинення провадження, суд ураховує, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження в разі перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, переведених на воєнний стан або залучених до проведення антитерористичної операції.

У постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при вирішенні питання про зупинення провадження необхідно враховувати волевиявлення військовослужбовця щодо продовження розгляду справи. Якщо така особа особисто або через представника висловлює прагнення продовжувати розгляд, суд має врахувати це волевиявлення.

У цій справі відповідач після призову на військову службу уклав договір про надання правничої допомоги, уповноважив адвоката представляти його інтереси в суді, через представника подав відзив із запереченнями по суті позовних вимог та проханням ухвалити рішення про відмову в позові, а також подавав інші процесуальні заяви. Ні відповідач, ні його представник клопотання про зупинення провадження не подавали та не повідомляли про наявність обставин, які унеможливлюють подальший розгляд справи.

Натомість процесуальна поведінка відповідача була спрямована на розгляд вимог по суті та ухвалення рішення про відмову в позові. Інтереси відповідача представляє обраний ним адвокат, який ознайомився з матеріалами справи та виклав повну правову позицію щодо всіх позовних вимог.

За таких обставин суд розцінює подання відповідачем через уповноваженого представника відзиву з вимогою вирішити спір по суті, подальшу участь представника в процесі та відсутність клопотання про зупинення провадження як волевиявлення відповідача на продовження розгляду справи. Тому підстав для зупинення провадження суд не встановив.

Щодо переходу до позивача права вимоги суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору право грошової вимоги до третьої особи.

Матеріали справи містять договір факторингу № ККЛУ-10082023 від 10 серпня 2023 року, акт приймання-передачі реєстру боржників та витяг із реєстру, який містить відомості про відповідача, номер кредитного договору і розмір переданої заборгованості.

Зазначені докази підтверджують перехід до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» права вимоги до відповідача за кредитним договором № 2859969 від 26 січня 2022 року.

Отже, позивач є належним кредитором у спірному зобов`язанні.

Ураховуючи встановлений факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем 3400 грн, невиконання ним обов`язків із повернення кредиту та сплати процентів, а також підтверджений перехід права вимоги до позивача, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для стягнення з відповідача 15923,82 грн заборгованості, з яких 3400 грн - тіло кредиту, 12523,82 грн - проценти.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні в суд сплатив 2422,40 грн судового збору, що підтверджено платіжною інструкцією. Оскільки позов задоволено повністю, указана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просить стягнути 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження таких витрат надано договір про надання правової допомоги № 0107 від 1 липня 2025 року, акт наданих послуг та детальний опис виконаних робіт, згідно з яким представником проведено консультацію, здійснено ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погоджено правову позицію та складено позовну заяву.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається згідно з умовами договору та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт. Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи, виконаною адвокатом роботою, витраченим часом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності та необхідності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру з огляду на обставини конкретної справи.

Представник відповідача у відзиві заявила про неспівмірність витрат на правничу допомогу та просила відмовити в їх відшкодуванні.

Оцінюючи заявлений розмір витрат, суд ураховує, що справа стосується стягнення заборгованості за одним кредитним договором, не є складною за характером спірних правовідносин, а позовна заява значною мірою складається з викладення типових норм цивільного законодавства та судової практики, яка застосовується в аналогічних кредитних спорах.

Представник позивача в судових засіданнях участі не брав, просив проводити розгляд справи без його участі. Ціна позову становить 15923,82 грн, тоді як заявлені витрати на правничу допомогу - 8 000 грн - перевищують половину ціни позову.

Зважаючи на складність справи, ціну позову, характер і обсяг виконаної адвокатом роботи, відсутність його участі в судових засіданнях, а також заперечення відповідача, суд вважає заявлену суму 8000 грн неспівмірною.

Розумним, обґрунтованим та співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу в цій справі суд визначає 4000 грн.

Тому заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, статтями 205, 207, 512, 514, 525, 526, 610, 611, 625, 626-629, 638, 1048-1050, 1054, 1077 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2859969 від 26 січня 2022 року в загальному розмірі 15923 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять три) гривні 82 копійки, з яких: 3400 грн - заборгованість за тілом кредиту; 12523,82 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

У відшкодуванні решти заявлених витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх; код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Головуючий О. А. Шишко