Ухвала суду № 139447484, 03.09.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 вересня 2026 року справа № 580/9399/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали у справі №580/9399/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

31.08.2026 вх.№47303/26 Позивач необгрунтовано стверджує, що звільняється від сплати судового збору та у позовній заяві просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у проведенні з 01.03.2022 та з 01.03.2023 перерахунку та виплати індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення, а також щодо застосування до пенсії обмежень максимальним розміром та знижувальних коефіцієнтів;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо застосування під час розрахунку індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024, з 01.03.2025, з 01.03.2026 занижених коефіцієнтів індексації (у розмірах 0,0796, 0,1150 та 0,1210 відповідно) замість належних коефіцієнтів збільшення базового показника середньої заробітної плати;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.03.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,14 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку та без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 і без урахування (застосування) до відповідних виплат постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку граничною сумою 1500 гривень та без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 і без урахування (застосування) до відповідних виплат постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку граничною сумою 1500 гривень та без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 і без урахування (застосування) до відповідних виплат постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,115 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку граничною сумою 1500 гривень та без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 і без урахування (застосування) до відповідних виплат постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.03.2026 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,121 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку граничною сумою 1500 гривень та без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 і без урахування (застосування) до відповідних виплат постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснювати нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 в повному обсязі без обмеження її максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність), з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та без застосування обмежувальних знижувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778, без обмежень, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, здійснивши виплату утвореної різниці однією сумою.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обгрунтовує зміст і характер порушеного права і не бере до уваги під час формування вимоги щодо різниці висновки ВС, який висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, що є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 381/4598/21).

Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Зловживання правом Позивачкою проявляється через спроби маніпуляцій розподілом справ (вимоги тотожні у справі №580/9404/26 з урахуванням ухвали 29.06.2026 у справі № 580/5693/26) та ненадання доказу про сплату судового збору, ігноруванням висновків судів різних інстанцій тривалий час (ухвала від 30.05.2024 у справі №580/9449/23, ухвала від 26.02.2025 у справі №580/1941/25) з огляду на таке.

Згідно із частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачка не надала документ про сплату судового збору, у черговий раз у позовній заяві зазначила, що звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI, проте до позовної заяви позивачка додала копію посвідчення від 17.09.2021 №005913 дружини померлого громадянина (категорії 1 пов`язана з Чорнобильською катастрофою).

Згідно із пунктом 10 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, що безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Позивач самостійно не має статусу громадянки, віднесеної до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки до позовної заяви долучено посвідчення дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою (висновки у справі №580/1941/25, у справі № 580/5693/26).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).

Згідно із частиною 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року встановлений прожитковий мінімум у сумі 3328 грн.

Розмір судового збору за подання позивачкою до адміністративного суду вказаного позову, який містить шість окремих вимог немайнового характеру у розрізі бюджетних років (за 2022, 2023, 2024, 2025, 2026) і щодо виплати 2000 грн, тому становить 6389,76 грн (у разі звернення до суду з позовом через електронний кабінет 0.8х7987,20). Належним доказом сплати судового збору є оригінал платіжного документу.

26.02.2025 у справі №580/1941/25 та 29.06.2026 у справі № 580/5693/26 у судових рішеннях йдеться про те, що категорія пільговиків, до яких належить ОСОБА_1 не є тотожною громадянам, віднесеним до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому користується лише тими пільгами, що передбачені ст.ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що зазначено у наданій копії посвідчення.

Наявність посвідчення у дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, не дає пільг ОСОБА_1 як позивачу не сплачувати судовий збір під час звернення до суду з даним позовом за відсутності підтвердження права на пільги відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами) - інших доказів на підтвердження пільг щодо сплати судового збору позивач не надала, судовий збір належить сплаті на загальних підставах.

Подібний висновок сформований у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №160/4401/19 ЄДРСР 89352639.

Відомо, що 13.05.2024 Шостий апеляційний адміністративний суд у справі № 580/9449/23 вказав: посилання ОСОБА_1 на те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд апеляційної інстанції оцінює критично. Із доданих до апеляційної скарги матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 , відповідно до копії посвідчення від 17 вересня 2021 року № НОМЕР_2 є дружиною померлого громадянина із числа ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1.

Згідно із копією посвідчення дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 пред`явник посвідчення має право на пільги та компенсації передбачені ч. 2 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Водночас зазначена стаття не передбачає пільг щодо сплати судового збору, тому відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (30.05.2024 апеляційна скарга ОСОБА_1 повернута особі, яка її подала -до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору).

Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законодавством передбачений шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Позивач не повідомила про початок перебігу строку звернення до суду з наданням обгрунтованого клопотання.

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Позивач не формує вимоги про визнання протиправної бездіяльності, проте вказує про зобов`язання виплати з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», що потребує обгрунтування обраного способу захисту щодо протиправних дій (п.3, п.4 ч.1 ст.5) з урахуванням позиції висловленої Верховним Судом у рішенні від 16.12.2024 у зразковій справі №400/6254/24 щодо перерахунку пенсії військовослужбовцям на підставі рішення суду, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 Постанови №713 та Постанов №118, №168 є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн та індексації.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23). З метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; обгрунтування обраного способу захисту відповідно до ст.5 КАС України щодо протиправних дій; повідомлення про дату початку перебігу строку з наданням доказів на підтвердження, доказу сплати судового збору у сумі 6389,76 грн; копію читабельного посвідчення; витяг з реєстру пільговиків.

Роз`яснити Позивачу, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами (ч.4 ст.45 КАС України).

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута Позивеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не потребує оскарження.

Копію ухвали направити Позивачу.

Ухвала складена, підписана 03.09.2026.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА