Ухвала суду № 139447432, 03.09.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 вересня 2026 року справа № 580/9408/26 м. Черкаси Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гайдаш В.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», директора КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» Шила Віталія Миколайовича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» (далі відповідач 1), директора КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» Шила Віталія Миколайовича (далі відповідач 2), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення директора КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» Шила Віталія Миколайовича про припинення розгляду скарги-заперечення ОСОБА_1 від 07.08.2026 на підставі частини другої статті 8 Закону України «Про звернення громадян», оформлене листом КНП від 17.08.2026 №02-14/л-108;

- зобов`язати КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» через уповноважених посадових осіб повторно розглянути скаргу-заперечення ОСОБА_1 від 07.08.2026 у межах компетенції КНП та експертної команди, зокрема її пункти 9 12, 16, 19 і 20, з урахуванням правової оцінки суду, дослідити поставлені питання та надати позивачу повну, конкретну і мотивовану письмову відповідь; питання поза компетенцією розглянути у власній частині та за необхідності належно передати компетентному суб`єкту;

- стягнути з КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» на користь ОСОБА_1 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої протиправним рішенням і припиненням розгляду скарги від 07.08.2026;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань/коштів належного відповідача документально підтверджені судові витрати позивача, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу; попередній очікуваний розмір таких витрат становить 50 000 грн, остаточні докази будуть подані у встановлений КАС України строк.

Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись із позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статтям 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08.07.2011 №3674-VI Про судовий збір (далі - Закон №3674-VI).

Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, згідно ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік від 3 грудня 2025 року № 4695-IX установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 3328 грн.

Дана позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, а саме:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення директора КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» Шила Віталія Миколайовича про припинення розгляду скарги-заперечення ОСОБА_1 від 07.08.2026 на підставі частини другої статті 8 Закону України «Про звернення громадян», оформлене листом КНП від 17.08.2026 №02-14/л-108.

Також, позовна заява містить одну вимогу майнового характеру, а саме:

1. Стягнути з КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» на користь ОСОБА_1 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої протиправним рішенням і припиненням розгляду скарги від 07.08.2026.

При цьому, частиною 3 статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Тому позивачу за подання позову з такими позовними вимогами, з урахуванням подання позову в електронному вигляді, необхідно сплатити судовий збір за одну позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 1064,96 грн. Та за вимогу майнового характеру у розмірі 1064,96 грн, що разом становить 2129,92 грн.

Надаючи оцінку викладеним доводам позивача в позовній заяві щодо сплати судового збору, суддя зазначає таке.

Позивач у позові посилається на актуальне відображення його пенсійного посвідчення у державному застосунку Дія. У ньому станом на серпень 2026 року зазначено: Вид пенсії: По інвалідності, 2 гр., по зору, ЗАГАЛЬНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ. Безпосередньо на відображенні документа міститься також інформація: Документ оновлено о 21:07 | 07.08.2026.

Таким чином, позивач вважає, що він має право на звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір №3674-VI, оскільки має актуальне пенсійне посвідчення, в якому зазначено, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи.

Позивачем доданий до позовної заяви скриншот пенсійного посвідчення із застосунку ДІЯ, в якому зазначено про наявність у позивача інвалідності ІІ групи без зазначення терміну дії пенсійного посвідчення, так як позивачем не надано повної інформації щодо пенсійного посвідчення із застосунку ДІЯ, тому суддя не може встановити його дійсність саме на дату подання позову у цій справі.

Враховуючи що, позивач не додає до позову належним чином засвідчену копію паперового пенсійного посвідчення, яке підтверджує відповідний статус та видається на певний строк або безстроково, або повну інформацію із застосунку Дія, в якій відображено строк дії електронного пенсійного посвідчення, у пенсійному посвідченні обов`язковим реквізитом має бути термін його дії.

Інших доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору за подання даного позову, позивачем до позову не надано.

Також позивачем у позовній заяві заявлено альтернативне клопотання про звільнення від сплати судового збору, відповідно до якого позивач просить у разі якщо суд вважатиме подані докази недостатніми саме для автоматичного застосування пункту 9 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір, просить застосувати: статтю 8 Закону України Про судовий збір; статтю 133 Кодексу адміністративного судочинства України, та повністю звільнити позивача від сплати судового збору, враховуючи його майновий стан, фактичну невиплату пенсії та соціальний характер предмета спору. Якщо суд не вбачатиме підстав і для повного звільнення, позивач просить як наступний, найбільш обережний альтернативний варіант відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Розглянувши клопотання позивача, суддя зазначає таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України Про судовий збір платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 1 статті 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.

При цьому, наведеними правовими нормами Закону України Про судовий збір встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір чи звільнити від сплати саме позивача, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, законодавством регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору за тієї умови, коли предметом позову є захист її соціальних прав, водночас підставою для такого звільнення є врахування судом майнового стану сторони.

Ч. 3 ст.8 Закону України Про судовий збір при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Для звільнення від сплати судового збору позивач має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, звільнення від його сплати.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Крім цього, суд звертає увагу, що виплата пенсії позивачу припинилася у лютому 2026, а підставою для звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору є майновий стан з урахуванням розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд наголошує, що саме на позивача покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Щодо посилання позивача про перебування у нього на утриманні неповнолітньої дитини, суд зазначає таке.

Позивач подав до суду скріншот з застосунку Дія актового запису про народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке містить інформацію, що позивач є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до ст. 8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема батькам, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю,якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів.

Однак, суд звертає увагу, що станом на час звернення до суду дочка позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже досягла п`ятнадцятирічного віку та матеріали справи не містять доказів, що інший із батьків ОСОБА_2 ухиляється від сплати аліментів.

Відсутність достатнього доходу має бути підтверджена доказами, наданими саме особою, яка звертається до суду, однак у даній справі відсутні належні докази, які б підтверджували вищезазначену обставину та давали право на звільнення його від сплати судового збору.

Самі лише посилання на те, що предметом позову є захист соціальних прав, не є самостійною та достатньою підставою для звільнення його від сплати судового збору у відповідності до пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір, оскільки під час вирішення питання про звільнення від сплати судового збору на підставі наведеної норми права в обов`язковому порядку підлягає врахуванню майновий стан сторони, оцінка якого здійснюється судом на підставі тих доказів, якими заявник обґрунтовує рівень свого майнового стану, обов`язок яких щодо подання до суду в силу приписів КАС України покладено саме на заявника.

Відтак, оцінивши доводи, наведені позивачем в обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для зменшення, відстрочення чи розстрочення або звільнення позивача від сплати судового збору, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення відповідного клопотання.

Отже, виходячи з приписів Закону України Про судовий збір позивач повинен виходячи з предмету спору сплатити судовий збір або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.10.2023 у справі №910/10939/23, одночасна відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору і повернення позову є невиправданою мірою, оскільки в разі відмови у задоволенні клопотання, суд у процесуальний спосіб повинен надати можливість сплатити судовий збір.

При цьому, як зазначалося вище, позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI.

Тому, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази сплати судового збору в розмірі 2129,92 грн або належний (допустимий) доказів звільнення від його сплати судового збору.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням доступу до суду. Разом з тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2011 року у справі Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдавати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах Круз проти Польщі виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справа Креуз проти Польщі, право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази сплати судового збору в розмірі 2129,92 грн.

Належними реквізитами для сплати судового збору за подання позову до Черкаського окружного адміністративного суду є такі: отримувач коштів: ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37930566; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA528999980313131206084023759; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; ___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно до ч. ч. 1-2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 132, 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті недоліки позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору у сумі 2129,92 грн.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає

СуддяВіталіна ГАЙДАШ