Ухвала суду № 139446750, 03.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 520/22363/26

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"03" вересня 2026 р. м. ХарківCуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, буд. 106, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49008) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:

1. Визнати відмову Відповідача у поновленні виплати позивачу пенсії дискримінаційною.

2. Визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо не проведення поновлення позивачу виплати пенсії.

3. Зобов`язати Відповідача нарахувати та поновити позивачу виплату пенсії з дати звернення з 22.03.2026 р..

4. Нарахувати та здійснити виплату позивачу пенсії згідно п.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі ЗУ-1058) з березня місяця 2023 р. по лютий місяць 2026 р.; за період з квітня місяця 2025 р. по лютий місяць 2026 р. здійснити виплату не пізніше наступних двох місяців після місяця, в якому набере чинності рішення суду.

5. Нарахувати та здійснити виплату позивачу пенсії згідно п.2 ст.49 ЗУ-1058 з березня місяця 2026 р. по місяць у якому набере чинності рішення суду; виплату здійснити протягом двох місяців, починаючи з наступного місяця у якому набере чинності рішення суду.

6. Згідно ст.382 КАС України взяти судом під контроль виконання свого рішення.

7. На підставі ч.1 ст.372 КАС України встановити строк виконання свого рішення у два місяці з дати набрання чинності рішення суду по даному позову в частині виплати позивачу пенсії за останні 12 місяців до 01.03.2026 р. згідно п.1 ст.49 ЗУ-1058 та нараховану позивачу пенсію з 01.03.2026 р. згідно п.2 ст.49 ЗУ-1058.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 4259,84 грн. або докази звільнення від сплати такого та заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку.

До суду від позивача надійшла заява щодо звільнення від сплати судового збору та поновлення строку звернення до суду.

Щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем зокрема зазначено, що позивач не отримує пенсію з квітня 2016 р. у зв`язку з проживанням на тимчасово окупованій території (ТОТ) Донецької області у м. Горлівка, що унеможливлювало фізичне звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України через відсутність безпечних та стабільних транспортних коридорів, тривалі черги та закриття блок-постів так званої «ДНР», що є об`єктивною перешкодою для особистого звернення до органів ПФУ, а тому я не знала, що виплата пенсії зупинена.

Крім того позивачем зазначено, що про порушення своїх прав та неможливість їх усунення інакше як через звернення до суду дізнався лише після отримання відповідей відповідача, зокрема: від 17.04.2026 р. № 27250-21539/Д-02/8-0500/26; від 05.06.2026 р. № 37999-34439/Д-02/8-0500/26; від 26.06.2026 р. № 41674-34060/Д-02/8-0500/26.

Суд, дослідивши заяву позивача, зазначає наступне.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Суд зазначає, що Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного, останньою у часі практикою, сформовано правові висновки у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 щодо строку звернення до адміністративного суду у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у вказаній постанові зазначає наступне:

"Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

В свою чергу, суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня не отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після неотримання пенсійної виплати, демонструючи свою зацікавленість у якнайшвидшому поновленні їй виплати пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву."

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин у даній справі є, зокрема, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 .

При цьому, як вже було встановлено судом в ухвалі від 30.07.2026 року, позивач про порушення своїх прав знав, або повинен був дізнатися ще з квітня 2016 року, а до суду звернувся лише 27.07.2026 року, а отже пропустив строк звернення до суду з цим позовом.

Суд зазначає, що звернення позивача до територіального органу Пенсійного фонду України до отримання пенсіонером листа на таке звернення не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли особа почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язана з початком перебігу строку звернення до суду в разі, в разі якщо така особа без зволікань і протягом розумного строку не вчинила активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасності/несвоєчасності її перерахунку, тощо.

Отже, про порушення своїх прав, позивач повинен був дізнатися під час ненадходження таких виплат.

Крім того суд наголошує, що 11.02.2025 постановою Кабінету Міністрів України № 299 затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території (далі Порядок № 299).

Згідно п. 1 Порядку № 299, цей Порядок визначає механізм виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхові виплати), особам які:

тимчасово проживають за межами України;

проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації (далі - тимчасово окуповані Російською Федерацією території України);

які виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території.

Як встановлено судом, позивач - ОСОБА_1 , станом на день звернення до суду із цим позовом проживає в м. Горлівка Донецької області.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (що був чинний до 20.03.2025) та Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, Горлівський район Донецької області з 07.04.2014 є окупований Російською Федерацією.

Згідно п. 6 Порядку № 299, одержувачам, які тимчасово проживають за межами України, і тим, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат здійснюється за умови проходження особою фізичної ідентифікації до 31 грудня кожного календарного року.

Фізична ідентифікація одержувачів як процедура встановлення ідентифікаційних даних особи із документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної особи, здійснюється органами Пенсійного фонду України або установою уповноваженого банку, в якій особа отримує пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), страхові виплати.

До фізичної ідентифікації прирівнюється:

авторизація в особистому електронному кабінеті на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису Дія. Підпис (Дія ID), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного

вебпорталу електронних послуг (Дія);

ідентифікація особи за допомогою відеоконференцзв`язку, проведеного територіальним органом Пенсійного фонду України із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час сеансу якого пред`являються документи, що посвідчують особу, відповідно до порядку, встановленого правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінцифри.

Для підготовки даних для процедур ідентифікації особи за допомогою відеоконференцзв`язку та узагальнення їх результатів можуть використовуватись інформаційні технології із застосуванням складних комплексних завдань, системи наукових методів досліджень і алгоритмів обробки інформації, отриманих або самостійно створених під час роботи (елементи штучного інтелекту);

посвідчення в установленому порядку за зверненням одержувача, який тимчасово проживає за кордоном, відповідною закордонною дипломатичною установою України факту, що особа є живою.

Згідно ст. 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов`язки.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені населенню у порядку, встановленому законом.

Таким чином суд зазначає, що позивач зокрема з 11.02.2025 року знала про можливість проходження фізичної ідентифікації задля відновлення виплати пенсії, проте доказів вчинення зазначеного матеріали справи не містять.

Позивач лише 22.03.2026 року звернулася до територіального Пенсійного фонду України з заявкою на ідентифікацію особи за допомогою відеоконференцзв`язку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. В матеріалах позовної заяви докази таких обставин відсутні.

Крім того, суд зазначає, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово було продовжено та триває на теперішній час.

Питання поновлення строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Посилання позивача, як на причину пропуску строку звернення до суду у зв`язку із введеним в Україні воєнного стану та неможливістю фізично звернутися до пенсійного фонду та суду, суд приймає до уваги, однак не вважає беззаперечною підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки суду не надано відповідних доказів того, що саме воєнний стан вплинув на неможливість подання позовної заяви до суду, в межах установленого Законом строку або в більш стислі строки, а не через байдуже ставлення позивача до процесуальних прав та обов`язків.

Крім того суд наголошує, що як вже було зазначено вище, позивач - ОСОБА_1 , станом на день звернення до суду із цим позовом проживає в м. Горлівка Донецької області.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (що був чинний до 20.03.2025) та Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, Горлівський район Донецької області з 07.04.2014 є окупований Російською Федерацією.

Таким чином суд зазначає, що наразі ситуація щодо можливості звернення позивача до суду не змінилася, проте позивач віднайшов можливість такого звернення, що в свою чергу спростовує доводи позивача про неможливість звернення до суду в більш стислі строки у зв`язку з введеним в Україні воєнного стану та неможливістю фізично звернутися до пенсійного фонду та суду.

Суд зазначає, що доказів наявності об`єктивних і непереборних обставин, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду з адміністративним позовом в більш коротші строки, матеріали справи не містять.

Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право особи уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).

Таким чином, у поданій заяві не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення позивача до суду, які б завадили звернутися позивачу із зазначеними позовними вимогами протягом встановленого законом строку, а тому наведені позивачем обставини суд визнає недостатніми для висновку про те, що позивачем з поважних причин пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Згідно частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки вказані в заяві підстави для поновлення строку звернення до суду визнаються судом неповажними, то відсутні підстави для поновлення процесуального строку звернення до суду.

Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Стосовно звільнення від сплати судового збору позивачем зазначено та надано скріншот з Особистого кабінету Пенсійного фонду України про неможливість отримати довідку в електронному вигляді. Причина помилки при запиті довідки - що пенсійна справа знаходиться в архіві, з якого позивач тривалий час намагалась повернути її шляхом неодноразових письмових звернень до ПФУ, на які постійно отримувала відмови, що підтверджується зверненнями до ПФУ та відповідями з фонду (Додатки 5, 6, 7, 8, 9, 10 наявні в матеріалах Позову). Проте 09.08.2026 р. через Особистий кабінет до Центрального апарату ПФУ позивачем подана скарга, яка містить зауваження про неприпустимість такої роботи розділу для отримання довідок. На підтвердження додано скріншоти скарги з кабінету, окремий файл з текстом скарги, додатки 05, 06, 07 до скарги в ПФУ. Як підтвердження неотримання пенсії, просила суд врахувати письмові відповіді з ПФУ, в яких повідомляється про неотримання позивачем пенсії з 2016 р. по теперішній час.

Також позивачем надано Довідку органу доходів і зборів (Державної податкової служби) про відсутність у будь яких доходів за попередній (2025 р.) календарний рік.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті

Так, згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що необхідною умовою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан позивача, при цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Суд зазначає, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто зазначена стаття визначає можливість, а не обов`язок звільнення від сплати судових витрат.

З огляду на те, що даною ухвалою позовна заява повертається позивачу з підстав пропущення строку звернення до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, як передчасного.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 123, 169, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, буд. 106, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49008) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Спірідонов М.О.