Ухвала суду № 139446672, 02.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

02 вересня 2026 року справа № 520/25439/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ширант А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61002, код ЄДРПОУ40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач просить суд:

- визнати протиправними бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області код ЄДРПОУ 40108599 (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, б. 13) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНО???: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024р. по 01.09.2025р. з встановленням базового місяця листопад 2015 року;

- зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області код ЄДРПОУ 40108599 (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, б. 13) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 01.09.2025 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) листопад 2015 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум.

Позов обґрунтовується тим, що позивач проходив службу у відповідача, незгоден із тим, що відповідач не виплатив йому частину грошового забезпечення, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 18.08.2026 позовну заяву - залишено без руху. Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об`єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.

Позивач 27.08.2026 подав заяву, у якій, зазначає, що строк звернення до суду у спірних правовідносинах необхідно рахувати саме з моменту отримання позивачем письмового повідомлення, що містило інформацію про суми грошового забезпечення, нараховані та виплачені йому при звільненні відповідно до приписів статті 233 КЗпП, а саме з 03.08.2026. Враховуючи, що з цим позовом позивач звернувся 17.08.2026, ним не пропущено строк звернення до суду.

Розглянувши заяву позивача, суд зазначає таке.

Принципи, які застосовує суд

Суд бере до уваги, що в цій справі є важливий контекстуальний елемент: в країні триває війна, а позовні вимоги звернені до Національної академії Національної поліції України, яка наразі - виконує важливу функцію по відсічі збройної агресії рф.

А тому дослідження добросовісності користування позивачем своїми правами для суду є пріоритетним.

Отже при надані оцінки обставинам, які вплинули на дату звернення позивача до суду, суд застосовує принципи:

(1) добросовісного користування позивачем своїми правами, а також

(2) принципу, за яким судовий захист надається тим, хто стежить за своїми правами та вчасно їх відстоює.

У спірних правовідносинах застосуванню підлягає ч. 2 ст. 233 КЗпПУ, згідно з якою - із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Суд також враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.

Суд зазначає, що з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» [19 липня 2022 року] положення статті 233 КЗпП України, у попередній редакції, втратили чинність, внаслідок чого було змінено правове регулювання відносин, які підпадають під дію статті 233 КЗпП України.

З матеріалів адміністративного позову встановлено, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНО???: 2924505331, ІНФОРМАЦІЯ_1 ) грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024р. по 01.09.2025р. з встановленням базового місяця листопад 2015 року.

Судом встановлено, що позивача звільнено зі служби 01.09.2025.

Таким чином, до спірних правовідносин повинна застосовується ч.2 ст. 233 КЗпП України, у редакції, що діє з 19 липня 2022 року, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Суд враховує, що ч. 2 ст. 233 КЗпПУ містить додаткову умову для визначення строку звернення до суду, а саме одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Таким чином, застосовуючи наведені положення норм права щодо строку звернення за судовим захистом, суд зазначає, що визначення початку перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати не лише з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, але й з урахуванням того, що позивач мав бути свідомим при користуванні своїм правом на судовий захист та діяти добросовісно в контексті строку звернення до суду.

Окрім цього, суд враховує, що позивач дізнався про порушення свого права на належний розмір індексації грошового забезпечення отримавши лист відповідача від 11.12.2025, оскільки останній містив довідки про доходи, в яких зазначено, що позивачу у спірний період індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась.

А тому суд застосовує загальний принцип звернення за судовим захистом коли строк рахується із дня, коли позивач повинен був дізнатися про порушення свого права.

При цьому суд зазначає, що позивач, добросовісно користуючись своїми правами, мав би звернутись до відповідача з запитом щодо повідомлення розміру грошового забезпечення або вчиняти інші активні дії для відновлення порушеного права, у строк, передбачений ч.2 ст. 233 КЗпП.

Натомість, позивач звернувся до суду 17.08.2026, тобто через один рік після звільнення та з пропуском строку, передбаченого ч.2 ст. 233 КЗпП.

Таким чином, позовні вимоги заявлені позивачем з пропуском встановленого законом строку.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 кодексу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 118, 123, 166, 169 КАС України,

УХВАЛИЛА:

1. Позовну заяву - повернути позивачу.

2. Копію ухвали надіслати особі, яка подала заяву.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.А. Ширант