Ухвала суду № 139445875, 02.09.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №6/748/92/26

Єдиний унікальний № 748/1862/26

У Х В А Л А

02 вересня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Хоменко Л.В.,

секретаря Базарної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду, мотивуючи тим, що 22 липня 2026 року Чернігівським районним судом Чернігівської області ухвалено рішення у справі № 748/1862/26 за позовом ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 31 200 грн. 00 коп. Вказує, що наразі він не має можливості здійснити повну оплату заборгованості одним платежем у зв`язку зі складним матеріальним становищем. На даний час проходить військову службу за контрактом, отримав поранення та потребує постійних витрат на лікування та придбання медикаментів. Крім того, грошове забезпечення суттєво коливається, що унеможливлює прогнозування вільних коштів. В зв`язку з викладеними обставинами, просить розстрочити виконання рішення суду та встановити розстрочку виконання рішення суду строком на 10 місяців зі щомісячною сплатою платежів у розмірі 3 120 грн. 00 коп.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань від нього не надходило, про причини неявки суд не повідомлено.

Представник ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань від нього не надходило, про причини неявки суд не повідомлено.

Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, докази, надані на обґрунтування заяви, дійшов висновку про задоволення заяви, виходячи з наступних підстав.

22 липня 2026 року рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №01.04.2025-100001983 від 04 квітня 2025 року у розмірі 31 200 грн. 00 коп.

Рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

За вимогами ч.3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою цієї статті, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

У той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Також, вказана норма процесуального закону не ставить в залежність початок перебігу річного строку для розстрочення виконання судового рішення з моментом постановлення ухвали про розстрочку виконання рішення, а чітко встановлює, що такий строк не може перевищувати одного року саме з дня ухвалення рішення, виконання якого заявник просить розстрочити.

У відповідності до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» №14 від 26.12.2003, при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання, суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною. Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне зобов`язання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.

Така правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18.

Тобто, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення, його виконання може бути розстрочено на певних умовах або відстрочено. При вирішенні питання про розстрочку або відстрочку виконання рішення повинні бути враховані інтереси стягувача та оцінені повідомлені боржником обставини, на які він вказує, як на підставу розстрочки або відстрочки виконання рішення та які повинні бути суттєвими, в залежності від чого встановлюється можливість задоволення такої заяви. Розстрочка або відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення суду лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Зазначена норма кореспондується із приписами статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Системне тлумачення положень ст. 435 ЦПК України та ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави дійти до висновку, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Наведене дає підстави для висновку про те, що при розгляді заяв щодо розстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків виконання рішення в цілому, які як і наявність виключних обставин для відтермінування має довести боржник.

При цьому, розстрочення виконання рішення суду не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача та не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для відповідача (боржника).

На підтвердження обставин, викладених у заяві ОСОБА_1 надав копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . (а.с. 85).

З наданої суду довідки про доходи за 2026 рік вбачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , у період з січня 2026 року по червень 2026 року нараховане грошове забезпечення становить 250 423 грн. 53 коп. (а.с. 84).

Крім того, в матеріалах справи наявна копія довідки військової частини НОМЕР_3 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), із змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 18 липня 2023 року отримав мінно-вибухову травму, вогнепальне осколкове наскрізне поранення верхньої губи справа з вогнепальним переломом альнесолярного відростка верхньої щелепи справа, перелом 11,12 зубів. (а.с. 64).

Так, заявник стверджує, що можливості сплатити розмір заборгованості в повній мірі на даний час не має, просить суд врахувати його матеріальне становище та стан його здоров`я, однак, це ніяк не звільняє його від виконання вказаних зобов`язань. В той же час, заявник не відмовляється добровільно виконати свої зобов`язання перед стягувачем, у зв`язку з цим просить розстрочити виконання рішення суду.

Оскільки на даний час наявні обставини, що ускладнюють виконання рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 липня 2026 року у даній справі, при цьому, відсутні підстави ставити під сумнів намір відповідача виконувати судове рішення в майбутньому, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 липня 2026 року у справі № 748/1862/26 за позовом ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 31 200 грн. 00 коп. строком на 5 місяців зі сплатою коштів рівними частинами щомісячно, у сумі 6 240 грн. 00 коп. до повного погашення заборгованості, а тому клопотання слід задовольнити частково.

Також суд звертає увагу, що розстрочення виконання судового рішення створить більш сприятливі умови для його добровільного виконання, не поставить боржника ОСОБА_1 в скрутне матеріальне становище та не завдасть значної шкоди інтересам стягувача, оскільки кінцевою метою розстрочення є повне виконання судового рішення та погашення заборгованості.

На підставі викладеного та керуючись статтями 81, 247, 260, 352, 353, 435 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 липня 2026 року у справі № 748/1862/26 за позовом ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 31 200 грн. 00 коп., строком на 5 (п`ять) місяців, з дня набрання законної сили цією ухвалою суду, шляхом сплати щомісячного платежу у сумі 6 240 грн. 00 коп. до повного погашення заборгованості.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хоменко Л.В.