Ухвала суду № 139445340, 02.09.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/5769/26 н/п 2/766/12701/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Кузьміна О.І., розглянувши позовну заяву адвоката Сікози Вячеслава Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Сікоза Вячеслав Олександрович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13 травня 2026 року позовну заяву адвоката Сікози Вячеслава Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики залишено без руху.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2026 року позовну заяву адвоката Сікози Вячеслава Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики визнано неподаною та повернуто позивачу.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Сікози Вячеслава Олександровича-задоволено; ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2026 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог ст.177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем судовий збір не сплачено та представник позивача надав клопотання, в якому просить звільнити позивача від сплати судового збору, посилаючись на скрутний матеріальний стан.

Суд, розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, дійшов наступного.

Частиною другою статті 133 ЦПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є:а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).

Разом із тим, Верховний Суд зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 року у справі №585/2357/19 дійшов висновку, що при вирішенні питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Позивачем на підтвердження свого тяжкого матеріального стану та неможливості сплати судового збору надано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного Фонду України за 2021 рік.

В той же час, позивачем не надано доказів отримання/не отримання будь-яких інших доходів, або інших істотних доказів тяжкого матеріального стану, зокрема довідки з пенсійного фонду, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо, що унеможливлює вирішення питання про звільнення позивача від сплати судового збору.

Проаналізувавши викладене та зміст заяви, суд вважає, що позивачкою не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, з врахуванням відсутності достатніх доказів, що не позбавляє позивача надати суду відповідні докази з повторним клопотанням.

Відповідно до п.1.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням того, що позовні вимоги позивача мають майновий характер, ціну позову зазначено 36270207,70грн., позивачу потрібно сплатити 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 16640,00грн. та надати суду квитанцію про сплату судового збору. Позивач при наданні до суду квитанції про сплату судового збору має врахувати, що сума сплаченого судового збору повинна бути зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом строк позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Керуючись ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Сікози Вячеслава Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву адвоката Сікози Вячеслава Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу.

Надати позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.

СуддяО. І. Кузьміна