Рішення № 139445122, 02.09.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4606/26

Провадження № 2/577/2374/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року м.Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

у складі головуючого судді Потій Н.В.,

за участю секретаря Волошко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 43863,76 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції сторін.

ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 43863,76 грн. заборгованості за кредитними договорами №003/01437/09/20 від 15.09.2020 та №003/01491/12/20 від 15.12.2020. Свої вимоги мотивує тим, що 15.09.2020 між ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» та ОСОБА_1 був укладений договір №003/01437/09/20. Згідно умов договору відповідачу надані грошові кошти у розмірі 7500 грн. на строк 300 днів. За користування кредитними коштами позичальник зобов`язаний сплачувати проценти у розмірі, встановленому п. 4.1.договору. Також, 15.12.2020 між ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» та ОСОБА_1 був укладений договір №003/01491/12/20. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 13500 грн. на строк 360 днів. За користування кредитними коштами позичальник зобов`язаний сплачувати проценти у розмірі, встановленому п. 4.1.договору. 30.09.2021 між ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» та ТОВ «ФАКТОР П» укладено договір № 24-ФП-ПП-202109 відповідно до якого ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» відступило на користь ТОВ «ФАКТОР П» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №003/01437/09/20 від 15.09.2020 та №003/01491/12/20 від 15.12.2020. 30.01.2026 між ТОВ «ФАКТОР П» та ОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір № 30-01/26 відповідно до якого ТОВ «ФАКТОР П» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №003/01437/09/20 від 15.09.2020 та №003/01491/12/20 від 15.12.2020. Станом на день формування заяви, заборгованість за договором №003/01437/09/20 від 15.09.2020 р., становить 13317.00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 5738.42 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 7578.58 грн. Загальний розмір заборгованості за договором №003/01491/12/20 від 15.12.2020 на день формування позовної заяви становить 30546.76 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 12945.19 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 17601.57 грн.

Оскільки відповідач не виконує свого зобов`язання з повернення кредитної заборгованості, то позивач звернувся до суду з даним позовом. Також просить стягнути 16000 грн. витрат на правову допомогу та судовий збір

Від відповідача відзив на позов не надходив.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17.08.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 02.09.2026 на 13:10 год. (а.с.68).

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві прохає розгляд справи проводити у відсутності їх представника позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач, в силу вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

02.09.2026 суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

15 вересня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» був укладений кредитний договір №003/01437/09/20. За умовами договору розмір кредиту 7500 грн., надається в готівковій формі. Процентна ставка фіксована. Строки кредиту, проценти та неустойка, зазначені в договорі залишаються незмінним протягом усього періоду дії кредитного договору. Сума щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів визначається графіком платежів. З урахуванням ануїтетного характеру платежів за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю 234,6159% річних від суми кредиту з першого по 6 платіж та 645,6388% річних з 7 до останнього платежу згідно з графіком платежів, у розрахунку з щомісячною сплатою 19.2835% з першого по 6 платіж та 53.0662% з 7 останнього платежу, за період дії договору 158,1533%. Дата першого платежу 15.10.2020. Загальна сума всіх платежів з урахуванням процентів становить: загальна вартість кредиту в грошовому виразі 19130 грн., реальна річна процентна ставка 268.1533% (а.с.18-19)

Додатком №2 до договору визначено графік платежів (а.с.23 на звороті)

15 вересня 2020 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту (а.с.33)

Згідно розрахунку заборгованості за договором №003/01437/09/20 від 15.09.2020 загальна заборгованість ОСОБА_1 станом на 30.01.2026 складає: 13317 грн., що складається з: заборгованість по тілу кредиту 5738,42 грн., заборгованість по відсоткам 7578,58 грн. (а.с.21)

Видатковим касовим ордером від 15.09.2020 підтверджується, отримання ОСОБА_1 7500 грн. (а.с.59 на звороті)

15 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Просто Позика» з заявою на видачу кредиту №3/01491 (а.с.12)

15 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» був укладений кредитний договір №003/01491/12/20. За умовами договору розмір кредиту 13500 грн., надається в готівковій формі. Процентна ставка фіксована. Строки кредиту, проценти та неустойка, зазначені в договорі залишаються незмінним протягом усього періоду дії кредитного договору. Сума щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів визначається графіком платежів. З урахуванням ануїтетного характеру платежів за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю 227,3816% річних від суми кредиту з першого по 8 платіж та 638.8668% річних з 9 до останнього платежу згідно з графіком платежів, у розрахунку з щомісячною сплатою 18689% з першого по 8 платіж та 525096% з 9 останнього платежу, за період дії договору 247,47%. Дата першого платежу 14.01.2021. Загальна сума всіх платежів з урахуванням процентів становить: загальна вартість кредиту в грошовому виразі 36933,72 грн., реальна річна процентна ставка 247,47% (а.с.8-9)

Видатковим касовим ордером від 15.12.2020 підтверджується, отримання ОСОБА_1 13500 грн. (а.с.15)

Додотком №2 до договору надано графік платежів (а.с.10)

15 грудня 2020 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту (а.с.11)

Згідно розрахунку заборгованості за договором №003/01491/12/20 від 15.12.2020 загальна заборгованість ОСОБА_1 станом на 30.09.2021 складає: 30546,76 грн., що складається з: заборгованість по тілу кредиту 12945,19 грн., заборгованість по відсоткам 17601,57 грн. (а.с.17)

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №003/01491/12/20 від 15.12.2020 загальна заборгованість ОСОБА_1 станом на 30.01.2026 складає: 30546,76 грн., що складається з: заборгованість по тілу кредиту 12945,19 грн., заборгованість по відсоткам 17601,57 грн. (а.с.22)

30.09.2021 між ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» та ТОВ «ФАКТОР П» укладено договір факторингу № 24-ФП-ПП-202109 відповідно до якого ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» відступило на користь ТОВ «ФАКТОР П» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №003/01437/09/20 від 15.09.2020 та №003/01491/12/20 від 15.12.2020, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.25 на звороті, 26,27-31).

Як вбачається з акту приймання-передачі відступлення прав від 30.09.2021 ТОВ «Фактор П» перейшов розмір заборгованості по боржниках в сумі 21941375 грн. (а.с.32)

Згідно додатку №2 до договору факторингу № 24-ФП-ПП-202109 ОСОБА_1 за кредитним договором 0003/01491/12/20 від 15.12.2020 має заборгованість: 12945,19 грн. сума простроченого тіла кредиту, 17601,57 грн. сума прострочених процентів по кредиту. Заборгованість за кредитним договором 0003/01437/09/20 від 15.09.2020 має заборгованість: 5738,42 грн. сума простроченого тіла кредиту, 7578,58 грн. сума прострочених процентів по кредиту (а.с.34)

30.01.2026 між ТОВ «ФАКТОР П» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу № 30-01/26 відповідно до якого ТОВ «ФАКТОР П» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитними договорами №003/01437/09/20 від 15.09.2020 та №003/01491/12/20 від 15.12.2020 (а.с.35-38, 39-41).

Відповідно до акту приймання-передачі відступлення прав вимоги від 30.01.2026 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло кредитних договорів на суму 67867,19 грн., кількість боржників 2581 (а.с.42,43)

Згідно розрахунку заборгованості за договором №003/01437/09/20 від 15.09.2020 загальна заборгованість ОСОБА_1 станом на 21.07.2026 складає: 13317 грн., що складається з: заборгованість по тілу кредиту 5738,42 грн., заборгованість по відсоткам 7578,58 грн. (а.с.26)

Згідно розрахунку заборгованості за договором №003/01491/12/20 від 15.12.2020 загальна заборгованість ОСОБА_1 станом на 21.07.2026 складає: 30546,76 грн., що складається з: заборгованість по тілу кредиту 12945,19 грн., заборгованість по відсоткам 17601,57 грн. (а.с.26 на звороті)

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору надання послуг з факторингу № 30-01/26 від 30.01.2026 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошових вимог до відповідача ОСОБА_1 за кредитними договорами №003/01437/09/20 від 15.09.2020 та №003/01491/12/20 від 15.12.2020 (а.с. 44 на звороті,45).

ІV. Норми права.

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3Закону №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11Закону №675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону №675-VIII.

Статтею 12Закону №675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону №675-VIII.

Нормою статті 639ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст.625 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.2 ст. 1077 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

V. Оцінка Суду.

Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що існують підстави для задоволення позову. Позивачем доведено, що відповідач отримав кредити за кредитними договорами №003/01437/09/20 від 15.09.2020 та №003/01491/12/20 від 15.12.2020, зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку із чим, має заборгованість перед позивачем, який відповідно до договору факторингу набув право вимоги до відповідача на загальну суму 43863,76 грн. Відповідачем власного контррозрахунку заборгованості або доказів відсутності заборгованості суду не надано. З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути 43863,76 грн. заборгованості.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

VІ. Процесуальні витрати.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується наступним.

Згідно із ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн (а.с. 6 на звороті).

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК з відповідача слід стягнути на користь позивача 2662,40 грн. судового збору

Згідно із ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Ч.2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Суд також враховує правовий висновок у постанові від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19, в якій Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Позивач прохає стягнути з відповідача 16000 грн. витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Інтереси позивача представляє адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс». На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача додав до заяви договір про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 (а.с.52-54), заяву про надання юридичної допомоги №1889 від 01.06.2026 (а.с.57 на звороті), витягом з акту №38 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026, згідно якого підтверджується, що об`єднанням «Лігал Ассістанс» надало ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наступні послуги: по боржнику ОСОБА_1 , а саме: усна консультація, вивчення документів 2 год. ціна 4000 грн., складання позовної заяви 4 год., ціна 12000 грн.(а.с.59).

Враховуючи незначну складність справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, та обсяг необхідних адвокатом послуг, час, витрачений адвокатом на надання послуг, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5000 грн. витрат на правничу допомогу, що відповідатиме критерію обґрунтованості та пропорційності, виходячи з обставин цієї справи.

Керуючись ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 280-281, 352, 354, 355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 43863,76 грн задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитними договорами №003/01437/09/20 від 15.09.2020 та №003/01491/12/20 від 15.12.2020 на загальну суму 43863,76 грн., 2662,40 грн. судового збору, та 5000 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 51526,16 грн. (п`ятдесят одна тисяча п`ятсот двадцять шість грн. 16 коп.)

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя Н. В. Потій