Рішення № 139444737, 03.09.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 вересня 2026 року м. Рівне№460/7460/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі іменується Відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виплати до Дня Незалежності України щорічної разової грошової виплати у 2025 році у меншому розмірі, ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в редакції Закону №367-XIV від 25.12.1998, яка передбачає розмір разової грошової виплати для учасників бойових дій 5 (п`ять) мінімальних пенсій за віком; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату щорічної разової грошової виплати у 2025 році у меншому розмірі , ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в редакції Закону №367-XIV від 25.12.1998, яка передбачає розмір разової грошової виплати для учасників бойових дій 5 (п`ять) мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплаченої суми разової грошової виплати.

Стислий виклад позиції Позивача та заперечень Відповідача.

Позивач зазначає, що є учасником бойових дій, а тому належить до осіб, які мають право на соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Позивач вказує, що у 2025 році йому була виплачена разова грошова виплата до Дня Незалежності України у розмірі 1000 грн, однак, на його переконання, зазначений розмір не відповідає гарантіям соціального захисту, встановленим законодавством. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач зазначає, що повноваження щодо визначення розміру та порядку виплати разової допомоги до Дня Незалежності делеговано Кабінету Міністрів України в межах бюджетних призначень. Виконуючи ці повноваження, Кабінет Міністрів України постановою від 29.04.2025 № 486 встановив розмір такої виплати для учасників бойових дій на рівні 1000 гривень. Відповідач стверджує, що виплата здійснена у повному обсязі відповідно до чинної на момент виплати постанови Уряду, а тому підстави для перерахунку відсутні. Просив відмовити Позивачу у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 04.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження (стаття 263 КАС України).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 є особою, яка має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій (Посвідчення серії НОМЕР_1 ) (а.с. 11); перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненські області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 15).

ОСОБА_1 вернувся до пенсійного органу із заявою про нарахування та виплату разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2025 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком (а.с. 16).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №10970-8530/Б-02/8-1700/26 від 21.04.2026 повідомлено, що щорічну разову грошову виплату до Дня Незалежності, передбачену Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», проведено Позивачеві у серпні 2025 року в розмірі 1000,00 грн (а.с. 21).

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Згідно положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з незгодою Позивача із розміром виплаченої йому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області разової грошової допомоги до Дня Незалежності України та вимогами про її перерахунок у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком на підставі частини п`ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII.

Відповідно до статті 2 Закону України № 3551-XII законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України. Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

За правилами статті 4 Закону № 3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Перелік пільг учасникам бойових дій передбачений статтею 12 Закону № 3551-XII, зокрема, однією із таких пільг є надання учасникам бойових дій щорічної грошової допомоги.

Така грошова виплата була запроваджена з 01.01.1999 шляхом внесення змін до Закону № 3551-XII Законом від 25.12.1998 № 367-XIV Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту: статтю 12 доповнено частиною четвертою такого змісту: Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Законом України від 20 березня 2023 року № 2983-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань», який набрав чинності 15 квітня 2023 року, норми Закону України № 3551-XII, що регулюють порядок виплати разової грошової допомоги ветеранам війни (зокрема, частина п`ята статті 12 та частина п`ята статті 13), викладено в новій редакції.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України № 3551-XII (у редакції Закону № 2983-IX) щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

На виконання зазначених норм спеціального Закону Кабінет Міністрів України ухвалював відповідні підзаконні акти (зокрема, Постанову від 21 липня 2023 року № 754 та Постанову від 02 квітня 2025 року № 486 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань»), якими затверджено Порядок здійснення відповідної разової грошової виплати та встановлено її фіксований розмір для учасників бойових дій.

З метою здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінет Міністрів України 29.04.2025 прийняв постанову № 486 Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, у 2025 році.

Постановою № 486 встановлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2025 р. учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень.

Запроваджена Законом № 2983-ІХ разова грошова виплата до Дня Незалежності України за своїм змістом та ознаками (щорічна періодичність; разовий характер; обов`язковість виплати; коло осіб, на яких поширюється) є аналогічною разовій грошовій допомозі до 5 травня, що виплачувалася учасникам бойових дій до внесення Законом № 2983-ІХ відповідних змін до частини п`ятої статті 12 Закону № 3551-ХІІ.

Відтак, висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 440/14216/23 є повністю релевантними до спірних правовідносин у цій справі.

Суд зазначає, що за правовою природою грошову виплату до Дня Незалежності України не можна вважати новим видом соціального забезпечення для осіб з інвалідністю внаслідок війни, оскільки вона по суті є щорічною разовою грошовою допомогою певним суб`єктам - особам з інвалідністю внаслідок війни, а приурочення її виплати до іншої дати і зміна порядку визначення її розміру не змінюють її природи саме як одного з видів соціальної допомоги - періодичної, одноразової виплати (допомоги) за рахунок бюджетних коштів певному колу осіб.

Передбачена статтею 12 Закону № 3551-XII щорічна разова грошова виплата не є основним грошовим забезпеченням, а є додатковою соціальною пільгою (виплатою), яка має разовий характер, є щорічною та поширюється на певне коло осіб.

Тобто, зазначена разова грошова виплата не належить до складових конституційного права громадян на соціальний захист, визначених у пунктах 1-4 частини першої статті 46 Конституції України, які не можуть бути скасовані законом, а тому Верховна Рада України як єдиний законодавчий орган влади в Україні, з огляду на існуючі фінансово-економічні можливості, шляхом ухвалення Закону № 2983-IX у встановленому порядку та в межах власних повноважень змінив умови та порядок виплати такої соціальної пільги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 у зразковій справі №440/14216/23 також зазначила, що Верховна Рада України під час формування соціальної політики держави відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України у законах самостійно визначає, зокрема, основи соціального захисту, та може збільшувати, зменшувати або перерозподіляти соціальні виплати й допомогу з урахуванням принципів пропорційності та соціальної справедливості.

Тимчасове обмеження окремих соціальних пільг (допомог) особам, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність та набули статусу ветеранів війни, а також членам їх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону № 389-VIII, може відбуватися за умови внесення змін до спеціального Закону № 3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць.

До того ж, з 15 квітня 2023 року процедуру здійснення відповідної виплати змінено шляхом внесення змін саме до спеціального закону (Закону України № 3551-XII), який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства.

Оскільки нарахування разової грошової виплати встановлено законом і конкретно не визначено в Конституції України як складова права на соціальний захист, гарантованого її статтею 46, Верховна Рада України мала певну свободу дій щодо законодавчого регулювання порядку надання цього виду державної допомоги в умовах воєнного стану з метою економного та раціонального використання державних коштів.

Отже, виплачуючи Позивачу допомогу у розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України, Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені частиною другою статті 19 Конституції України та чинними нормами спеціального Закону № 3551-XII у редакції Закону № 2983-IX.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваних дій в порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Питання щодо розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вулиця Борисенка Олександра, 7, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 03 вересня 2026 року

Суддя К.М. Недашківська