Ухвала суду № 139444454, 03.09.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 вересня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/6461/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі №440/6461/20 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі №440/6461/20, що набрало законної сили 15 квітня 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Полтавського апеляційного суду щодо нарахування та виплати судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Зобов`язано Полтавський апеляційний суд провести перерахунок суддівської винагороди судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звернення рішення до негайного виконання в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць.

20 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі №440/6461/20 на "стягнення з Полтавського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої суддівської винагороди з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2023 року в сумі 456025,75 грн." /том 1 а.с. 1881-191/.

В обґрунтування заяви державним виконавцем зазначено, що 17.06.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. На вимогу державного виконавця від 13.08.2026 №20.1/65830908/24 щодо надання інформації про виконання рішення суду, а саме перерахунку та виплати суддівської винагороди судді ОСОБА_1 , боржником повідомлено, що Полтавським апеляційним судом проведено перерахунок суддівської винагороди судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 включно, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік". На виконання рішення суду Полтавським апеляційним судом на підставі програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" частково виплачено кошти за 2023-2024 роки в сумі 1831,88 грн. нарахованої суддівської винагороди. Станом на 04.08.2026 рік заборгованість у виконавчому провадженні за судовим рішенням становить 456025,75 грн. Добровільне виконання судового рішення за відкритою бюджетною програмою Полтавського апеляційного суду КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" неможливе через відсутність кошторисних призначень. Таким чином, виконання судового рішення на користь суддів, працівників апаратів судів повинно здійснюватися з бюджетної програми КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року призначено заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі №440/6461/20 до розгляду у судовому засіданні на 09:40 02 вересня 2026 року.

Державний виконавець, стягувач та боржник у судове засідання 02 вересня 2026 року не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Державний виконавець у заяві про зміну способу та порядку виконання судового рішення заявив клопотання про розгляд заяви без участі представника відділу. Боржник надіслав до суду заяву про розгляд заяви без участі представника Полтавського апеляційного суду.

Частиною 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на викладене вище, суд вирішив розглянути заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі №440/6461/20 за відсутності державного виконавця, стягувача та боржника в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі №440/6461/20, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Частинами 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відтак, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі по тексту - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону №1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до приписів частин 1-3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі №440/6461/20, що набрало законної сили, зобов`язано Полтавський апеляційний суд провести перерахунок суддівської винагороди судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових платежів.

На виконання цього рішення суду Полтавським апеляційним судом здійснено перерахунок суддівської винагороди судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", за результатом якого стягувачу нараховано суддівську винагороду у розмірі 457857,63 грн. /том 2 зворот а.с. 17, а.с. 18/.

Боржником виплачено стягувачу на виконання рішення суду у справі №440/6461/20 кошти у загальній сумі 1831,88 грн. протягом 2023-2024 років по КПКВК 0501150.

Так, у розпорядженні ДСА України діє окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень судів - КПКВК 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів.

Пунктом 8 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України передбачено принцип цільового використання бюджетних коштів бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Законами про Державний бюджет України ДСА України як головному розпоряднику бюджетних коштів встановлюються бюджетні призначення за бюджетною програмою КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя».

У зв`язку із зазначеним виконання рішення суду у справі №440/6461/20 можливо лише за рахунок коштів бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя».

Аналогічну позицію викладено в постановах Верховного Суду (від 23 червня 2021 року у справі №520/13014/2020, від 5 серпня 2021 року у справі № 160/6089/20, від 9 червня 2022 року у справі № 280/136/21, від 12 серпня 2023 року у справі № 140/5481/22).

Матеріалами справи підтверджено, що рішення суду у справі №440/6461/20 за рахунок коштів бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» невиконане через відсутність кошторисних призначень /том 1 зворот а.с. 200, 201/.

Зміна способу та порядку виконання рішення суду, про які просить державний виконавець, не прискорить виконання цього рішення, оскільки виконання рішення суду у цій справі №440/6461/20 у будь-якому випадку підлягає за рахунок коштів бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», фінансових ресурсів якого на даний час в період дії воєнного стану в Україні недостатньо.

Отже, виконання рішення суду неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України, тому виконання рішення суду фактично можливе, хоча й за певних умов.

Зважаючи на викладене вище, у задоволенні заяви головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі №440/6461/20 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 229, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі №440/6461/20 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.С. Сич