Ухвала суду № 139444229, 03.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/42993/25

У Х В А Л А

03 вересня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду по справі №420/42993/25 за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №420/42993/25 за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 вирішено задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року та з 18 червня 2025 року по 30 вересня 2025 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: премії, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2022 та 2025 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021-2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року та з 18 червня 2025 року по 30 вересня 2025 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: премії, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2022 та 2025 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021-2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 постановлено апеляційну скаргу повернути заявнику.

17.08.2026 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Афоніна Д.В. (вх. №93981/26) в якій просить суд:

1. Встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 року у справі №420/42993/25;

2. Зобов`язати Військово-медично клінічний центр Південного регіону подати до суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.01.2026 року у справі № 420/42993/25 у 10-денний строк з моменту отримання відповідної ухвали суду;

3. У разі невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 року у справі №420/42993/25 або ненадання звіту про його виконання накласти на начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону штраф у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половину з якого стягнути на користь Державного бюджету України, а другу половину на користь ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 27.08.2026 постановлено зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 по справі №420/42993/25, протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали.

25.08.2026 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Афоніна Д.В. надійшла заява (вх. №ЕС/97203/26), в якій заявник просить суд:

1. Визнати бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Південного регіону протиправною щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 року у справі №420/42993/25;

2. Постановити окрему ухвалу на направити її до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а також для забезпечення належного виконання рішення суду у справі №420/42993/25 шляхом здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року та з 18 червня 2025 року по 30 вересня 2025 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: премії, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2022 та 2025 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2021-2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;с

3. Зобов`язати Військово-медичного клінічного центру Південного регіону повідомити Одеській окружний адміністративний суд про вжиті заходи у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

В обгрунтування зазначили, що виконавчий лист по адміністративній справі пред`явлений на виконання 23 червня 2026 року. 24 червня 2026 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Інформація про хід виконавчого провадження: відкрито, реєстраційний номер виконавчого провадження в АСВП: №81338479. Відповідно до Постанови про відкриття виконавчого провадження відповідач був зобов`язаний виконати судове рішення протягом 10 робочих днів. Оскільки виконавче провадження відкрито 24.06.2026, останнім днем зазначеного строку є 07.07.2026, однак судове рішення відповідачем не виконане. Про факт невиконання судового рішення позивач дізнався 10 серпня 2026 року з відповіді №43365 на адвокатський запит, наданої начальником Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. У зазначеній відповіді підтверджено, що станом на 10 серпня 2026 року рішення суду відповідачем не виконано.

Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Таким чином, суд дійшов висновку про розгляд заяви в порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною першою статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб та підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, предметом дослідження у межах провадження, передбаченого статтею 383 КАС України, є виключно питання належного виконання судового рішення, яке набрало законної сили. При цьому суд не здійснює повторний розгляд спору по суті та не надає оцінку новим правовідносинам, які виникли після ухвалення рішення або не були предметом розгляду під час вирішення справи.

При вирішенні спору суд повинен встановити природу спірних правовідносин, а саме, які рішення, дії чи бездіяльність відповідача призвели до порушення прав позивача, чи такі пов`язані з виконанням рішення суду, чи вчинені відповідачем у зв`язку з виникненням нових правовідносин.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Згідно з ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами статті 383 Кодексу, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду чи умисне ухилення від вчинення будь-яких дій, спрямованих на його виконання, що порушує законні права та інтереси позивача.

Отже, предметом дослідження у межах провадження, передбаченого статтею 383 КАС України, є виключно питання належного виконання судового рішення, яке набрало законної сили. При цьому суд не здійснює повторний розгляд спору по суті та не надає оцінку новим правовідносинам, які виникли після ухвалення рішення або не були предметом розгляду під час вирішення справи.

Як вбачається з поданої заяви, виконавчий лист по адміністративній справі пред`явлений до виконання 23 червня 2026 року.

24 червня 2026 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №81338479.

Так, ухвалою суду від 27.08.2026 постановлено зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 по справі №420/42993/25, протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У поданій заяві позивач покликається, що про факт невиконання судового рішення позивач дізнався 10 серпня 2026 року з відповіді №43365 на адвокатський запит, наданої начальником Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, однак вказаного до суду не надає.

Принагідно суд звертає увагу, що постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 висловлена наступна позиція: «Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи».

При цьому правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 14.07.2022 року у справі №295/9823/21.

Суд зазначає, що норми статті 383 КАС України мають на меті забезпечити належне виконання ухваленого у конкретній адміністративній справі судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, винесеного на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у такій справі.

Таким чином, суд доходить висновку, що наведені заявником обставини не підтверджують наявності протиправної бездіяльності відповідача при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 у справі №420/42993/25, а фактично зводяться до незгоди заявника з результатами проведеного перерахунку пенсії та порядком виплати нарахованих сум, що не може бути предметом розгляду за ст. 383 КАС України.

Зважаючи на викладене, заява представника позивача від 25.08.2026, подана в порядку статті 383 КАС України по справі №420/42993/25, не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 243, 248, 383 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Афоніна Д.В. подану 25.08.2026 в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду по справі №420/42993/25 відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА