Рішення № 139444201, 03.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3563/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токмілової Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-сервісна компанія "ВІРАМАКС" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-сервісна компанія "ВІРАМАКС" до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати прийняте Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000390/1 від 31.12.2025;

- визнати протиправною та скасувати прийняту Одеською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000563 від 31.12.2025.

Ухвалою суду від 13.02.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

02.03.2026 від представника Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 08.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 07.08.2025 між ТОВ «ТСК «ВІРАМАКС» та HEBEI XIANGMA TECHNOLOGY CO., LTD укладено Контракт № НХ2025-273. Продавець зобов`язується продати (передати у власність покупця), а Покупець зобов`язується своєчасно сплатити та прийняти продукцію (надалі-Товар). Під Товаром в цьому Контракті розуміється наступна продукція: люльки підвісні будівельні та комплектуючі виробництва HEBEI XIANGMA TECHNOLOGY CO., LTD (п.1.1 Контракту). На підставі вищезазначеного Контракту та Інвойсу № НХ2025-273 від 07.08.2025 (умови FOB (QINGDAO, CHINA) на адресу ТОВ «ТСК «ВІРАМАКС» надійшов Товар. До митного оформлення вищезазначеного товару було подано ЕМД №25UA500020009893U0 від 30.12.2025 із зазначенням митної вартості відповідно до статей 51, 53 Митного кодексу України, до якої додано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України. Однак, 31.12.2025 за результатом розгляду наданих декларантом документів митний орган прийшов до висновку про необхідність коригування митної вартості товарів та зазначив, що відповідно до пункту 2 статті 58 МКУ використані декларантом відомості не підтверджені документами. Прийнято рішення Одеською митницею № UA500020/2025/000390/1 від 31.12.2025 про коригування митної вартості. Митну вартість товару №1 скориговано за резервним методом відповідно до статті 64 МКУ до рівня 2,17 дол. США/кг нетто за (МД №UA500580/2024/004580 від 18.12.2024), ніж заявлено декларантом 1,449 дол.США/кг. З Рішенням Одеської митниці ТОВ «ТСК «ВІРАМАКС» отримало також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000563. Позивач вважає оскаржуване рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними. .

02.03.2026 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому відповідач не погоджується із заявленими вимогами, оскільки під час митного оформлення, у зв`язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками здійснено перевірку правильності визначення митної вартості імпортованого товару, в результаті чого встановлено, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зокрема, не був представлений повний перелік документів, який визначений статтею 53 МК України. Оскільки у документах, поданих разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а декларантом чи її уповноваженою особою не було подано усіх додаткових документів, які витребувано митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частини 2-4 статті 53 МК України, не спростовані розбіжності у поданих документах. Відтак, зазначені обставини з урахуванням приписів частини 6 статті 54 МК України були підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу в митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою особою митною вартістю.

05.03.2026 до суду надійшла відповідь на відзив у якій позивач зазначає, що наведені відповідачем аргументи не спростовують обставин, викладених у позовній заяві, та фактично зводяться до повторення мотивів, які були покладені митним органом в основу оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та оформлення картки відмови. Відзив відповідача не містить нових доказів або обставин, які б свідчили про правомірність прийняття митницею оскаржуваного рішення, а доводи відповідача ґрунтуються виключно на припущеннях щодо нібито наявних розбіжностей у документах та не підтверджують неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

10.03.2026 від Одеської митниці надійшли заперечення на відповідь на відзив згідно яких відповідач не погоджується з аргументами, викладеними у відповіді позивача на відзив Одеської митниці.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

07.08.2025 між ТОВ «ТСК "ВІРАМАКС» (Покупець) та компанією HEBEI XIANGMA TECHNOLOGY CO., LTD (Продавець) було укладено Контракт №НХ2025-273, відповідно до якого Продавець зобов`язується продати (передати у власність Покупця), а Покупець зобов`язується своєчасно сплатити та прийняти продукцію. Під Товаром в цьому Контракті розуміється наступна продукція: люльки підвісні будівельні та комплектуючі виробництва HEBEI XIANGMA TECHNOLOGY CO., LTD (пункт 1.1 Контракту).

Пунктом 1.2 Контракту встановлено, що параметри, характеристики, номенклатура та складові (а також вимоги до них) поставленого Продавцем у рамках цього Контракту Товару, зазначаються у Інвойсах.

Покупець оплачує поставлені Продавцем партії Товару за ціною, зазначеною в Інвойсах, які надає Продавець на кожну окрему партію Товару (пункт 2.1 Контракту).

Загальна сума Контракту становить не більше 50 000 (п`ятдесяти тисяч) доларів США (пункт 2.2 Контракту).

Валюта Контракту - долари США (пункт 2.3 Контракту).

Згідно пункту 3.1 Контракту оплата проводиться наступним чином: - 100% оплачується перед завантаженням контейнеру на борт судна.

Постачання Товару здійснюється на умовах FOB Tianjin, КНР (INCOTERMS 2010), або на умовах, визначених сторонами цього Контракту в Інвойсах на кожну окрему партію Товару (пункт 4.1 Контракту).

Строк доставки Товару: протягом 120 календарних днів від дати отримання Продавцем 30% попередньої оплати.

Пунктом 5.1 Контракту передбачено, що Вартість упаковки, піддонів, маркування входить у вартість Товару та є обов`язковою умовою постачання вантажу.

На виконання умов Контракту було виставлено Інвойс №НХ2025-273 від 07.08.2025, яким сторони узгодили номенклатуру, кількість та ціну Товару. Так, загальна вартість товару становить 39400,00 дол. США.

30.12.2025 декларантом позивача подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару - МД №25UA500020009893U0. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:

- Пакувальний лист б/н від 19.11.2025;

- Рахунок-фактура (інвойс) №НХ2025-273 від 07.08.2025;

- Домашній коносамент № BW25090599 від 29.09.2025;

- Автотранспортну накладну №26212 від 27.12.2025;

- Декларацію про походження товару №НХ2025-273 від 07.08.2025;

- Статус особи, яка подає митну декларацію №2;

- Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) №UA500110/2025/950099 від 29.12.2025;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №(MUR)3 від 26.08.2025;

- Рахунок-фактуу про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2740 від 17.12.2025;

- Розрахунок ціни (калькуляцію) б/н від 07.08.2025;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №НХ2025-273 від 07.08.2025;

- Договір про надання послуг митного брокера №23052025-01 від 23.05.2025.

Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини 4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову відповідно до статті 254 МКУ.

30.12.2025 митним органом отримано переклад митної декларації країни відправлення №020220250001055629 від 26.09.2025 та лист уповноваженої особи від 30.12.2025 №1831-1 з повідомленням, що у встановлений термін витребувані митним органом та додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості надаватись не будуть.

Розглянувши подані документи, Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000563 від 31.12.2025 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000390/1 від 31.12.2025.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:-рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка фактури; -калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України;

2) До митного оформлення надана рахунок-фактуру ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» про надання транспортно-експедиторських послуг від 17.12.2025 № 2740, але підтверджуючі документи оплати зазначеного рахунку до митного оформлення не надані. Крім того, у автотранспортній накладній (CMR) № 26212 від 27.12.2025 перевізником виступає підприємство «Calypso Express» LTD;

3) Також в наданих до митного контролю та оформлення документах, відповідно до графи 21 МД товар прибув на судні A.OBELIX, що свідчить про перевантаження товару. Перевезення оцінюваного товару заявлене на комерційних умовах поставки FOB TIANJIN. На вказаних умовах поставки FOB покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов`язані з доставкою товару до місця призначення відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс). На вказаних умовах поставки до обов`язків продавця також належать витрати, пов`язані з навантаженням товару на борт судна та перевантаженням. Проте, наданий до митного оформлення рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг від 17.12.2025 № 2740 не містить відомостей щодо вартості навантажувально-розвантажувальних робіт;

4) Відсутня інформація про страхування вантажу.

Крім того, у вказаному рішенні зазначено, що митна декларація країни відправлення № 020220250001055629 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість, оскільки не містить дати експорту та відміток митних органів країни відправлення, що, в свою чергу, не може підтверджувати факт експорту оцінюваних товарів саме на підставі такої митної декларації та зазначених в ній відомостей. Також слід відмітити, що в митній декларації країни відправлення зазначено номер коносамента 264745174, проте до митного оформлення надано коносамент № BW25090599, у графі порт відправлення - TIANJIN, а згідно наданого до митного оформлення коносамента № BW25090599 порт відправлення XINGANG. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно ч.2. ст.58 МКУ, ч.6 ст.54 МКУ.

Оскільки, на думку митного органу, подані позивачем разом з митною декларацією документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Вважаючи протиправним та необґрунтованим рішення про коригування митної вартості, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно статті 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до статті 7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з пунктом 23-24 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до статті 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із частиною 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно частинами 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом визначення митної вартості та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 12.03.2019 у справі № 803/3649/15.

Однією з підстав для коригування митної вартості товарів в оскаржуваному рішенні вказано, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:-рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України. До митного оформлення надана рахунок-фактуру ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» про надання транспортно-експедиторських послуг від 17.12.2025 № 2740, але підтверджуючі документи оплати зазначеного рахунку до митного оформлення не надані. Крім того, у автотранспортній накладній (CMR) № 26212 від 27.12.2025 перевізником виступає підприємство «Calypso Express» LTD.

Умови поставки FOB (… named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) термін Інкотермс, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом. Продавець за умовами поставки FOB зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту, переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження. Ціна FОВ (FОВ ргісе) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

За таких обставин, умови FOB (FREE ON BOARD) відповідно до правил «Інкотермс», включають до обов`язків покупця укладення договору перевезення товару від названого порту відвантаження за власний рахунок. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження. Після завантаження товару на борт, ризик втрати чи ушкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають (наприклад, розвантаження та митне оформлення в порту призначення), переходять від продавця до покупця.

Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року за №599 затверджено форму декларації митної вартості та Правила її заповнення (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296). Зокрема, в розділі III графа 20 зазначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Суд звертає увагу на те, що наведений у Правилах перелік документів не є вичерпним, на що вказує мовний зворот «можуть належати».

Поставка товарів здійснювалась на підставі договору №23052025-01 на надання послуг транспортного експедирування та митного оформлення від 23.05.2025, укладеного між ТОВ «ТСК «ВІРАМАКС» (замовник) та ТОВ «Інтер Транс Лоджистікс» (експедитор).

Відповідно до пункту 2.2. Договору, Експедитор надає Клієнту, на умовах, передбачених цим договором, всі види допоміжних супутніх послуг, пов`язаних з належним здійсненням транспортного експедирування та перевезенням вантажів, в тому числі, але не обмежуючись, виконує роботи, пов`язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, сортуванням, складуванням, зберіганням вантажу, веде облік руху вантажу по маршруту слідування; організовує спеціалізовану охорону вантажу, а також його супровід силами Експедитора; здійснює перевірку і оформлення товаро-супровідної документації, а також її розсилання за належністю; надає інші види супутніх послуг.

Судом встановлено, що надання послуг транспортування підтверджується наданим декларантом позивача рахунком на оплату від ТОВ «Інтер Транс Лоджістік» №2740 від 17.12.2025 на суму 113898,96 грн. (у т.ч. ПДВ) ( 2000,00 грн. експедиційна винагорода на території України; 8546,20 грн. транспортно-експедиційне обслуговування на території України; 103352,76 грн. морське перевезення за межами державного кордону України).

Поряд з цим, в рахунку ТОВ «Інтер Транс Лоджістік» наявні посилання також на: договір транспортного експедирування №23052025-01 від 23.05.2025, домашній коносамент - BW25090599, лінійний коносамент - №264745174 та номер контейнера: 1х40'НС СААU6204504.

Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 58 МК України, витрати на транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Судом встановлено, що експедитором розподілені витрати на транспортно-експедиційні послуги, до та після перетину митного кордону України, тому до митної вартості оцінюваних товарів включаються транспортні витрати понесені до перетину кордону України.

Відтак, суд дійшов висновку, що за оцінюваною партією товару декларантом додані транспортні витрати у розмірі 103352,76 грн, що відповідають вартості перевезення товарів до кордону України. Витрати до кордону України згідно з наданим рахунком можливо ідентифікувати із витратами включеними декларантом як складову митної вартості та з іншими документами, які надавались до митного органу.

Щодо зауважень Відповідача про те, що у автотранспортній накладній (CMR) № 26212 від 27.12.2025 перевізником виступає підприємство «Calypso Express» LTD, то суд зазначає наступне.

Як було вже зазначено судом, поставка товарів здійснювалась на підставі договору №23052025-01 на надання послуг транспортного експедирування та митного оформлення від 23.05.2025, укладеного між ТОВ «ТСК «ВІРАМАКС» (замовник) та ТОВ «Інтер Транс Лоджистікс» (експедитор).

Згідно пункту 3.1.11. Договору №23052025-01 експедитор має право залучати до виконання своїх обов`язків за даним договором третіх осіб, залишаючись відповідальним перед Клієнтом за належне виконання цього Договору.

Відтак, пункт 3.1.11 Договору №23052025-01 пояснює зазначення перевізником у рахунку на оплату Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Транс Лоджістікс», а у CMR - підприємство «Calypso Express» LTD, оскільки відповідно до умов договору експедитор мав право залучати до виконання своїх зобов`язань третіх осіб і як наслідок, позивач не міг надати митному органу додаткових документів про транспортне перевезення з перевізником «Calypso Express» LTD.

Щодо зазначення митницею про відсутність підтверджуючих документів оплати рахунку-фактури ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» про надання транспортно-експедиторських послуг від 17.12.2025 № 2740, то суд зазначає наступне.

Дійсно, до митного оформлення декларантом позивача не було надано доказів сплати такого рахунку, який натомість було надано до суду. Однак, митна вартість товару позивача включає в себе лише дві складові - ціну товару та витрати на транспортування, що підтверджено відомостями оскарженого рішення та відсутністю відмови у митному оформленні через незаявлення інших складових. Повна оплата за товар в розмірі 39400,00 долари США здійснена позивачем банківським переказом, на підтвердження чого надана банківська платіжна квитанція.

Також Одеська митниця в оскаржуваному рішенні зазначила, що в наданих до митного контролю та оформлення документах, відповідно до графи 21 МД товар прибув на судні A.OBELIX, що свідчить про перевантаження товару. Перевезення оцінюваного товару заявлене на комерційних умовах поставки FOB TIANJIN. На вказаних умовах поставки FOB покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов`язані з доставкою товару до місця призначення відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс). На вказаних умовах поставки до обов`язків продавця також належать витрати, пов`язані з навантаженням товару на борт судна та перевантаженням. Проте, наданий до митного оформлення рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 17.12.2025 № 2740 не містить відомостей щодо вартості навантажувально-розвантажувальних робіт.

Суд зазначає, що усі маніпуляції з товаром (навантажувально-розвантажувальні роботи) з моменту його завантаження на корабель у Xingang (Китай) здійснювало (організовувала) ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс», а ці послуги були включені та зазначені у рахунку на оплату №2740 від 17.12.2025, який долучався до митного оформлення.

Тобто, послуги по завантаженню товару здійснювало ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс», а їх вартість була включена рахунку на оплату №2740 від 17.12.2025 та в подальшому до заявленої декларантом митної вартості товару.

Разом з тим, розвантаження товару із наземного транспорту вже відбувалось на території України, а тому витрати на такі послуги до митної вартості товару не включаються, а відомості про них не надавались.

Щодо зауваження митного органу про відсутність інформації про страхування вантажу, суд зазначає наступне.

Умови FOB, на умовах яких здійснювалась поставка товару, не мають зобов`язання до Договорів страхування, а отже не визначають мінімальний розмір страхування.

Відсутність обов`язкового страхування також передбачена частиною першої пункту 8 частини другої статті 53 Митного кодексу України, відповідно до якої у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є у разі якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що в даному випадку умовами укладеного позивачем з компанією HEBEI XIANGMA TECHNOLOGY CO контракту №НХ2025-273 від 07.08.2025 не передбачено страхування товару, а обумовлені сторонами умови поставки FOB не покладають на сторін контракту такого обов`язку.

Крім того, за результатами розгляду додатково поданих декларантом позивача, Одеська митниця зазначила, що митна декларація країни відправлення № 020220250001055629 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість, оскільки не містить дати експорту та відміток митних органів країни відправлення, що, в свою чергу, не може підтверджувати факт експорту оцінюваних товарів саме на підставі такої митної декларації та зазначених в ній відомостей.

Однак суд зауважує, що експортна декларація складається та заповнюється в порядку та відповідно до вимог країни відправлення, які не є уніфікованими з вимогами законодавства. Поряд з цим, суд зазначає, що згідно з вимогами частини 2 статті 53 Митного кодексу України, декларація країни відправлення не відноситься до документів, на підставі яких встановлюється митна вартість.

Також, митний орган в оскаржуваному рішенні зазначив, що до митного оформлення надано коносамент № BW25090599, у графі порт відправлення - TIANJIN, а згідно наданого до митного оформлення коносамента № BW25090599 порт відправлення XINGANG.

З даного приводу суд зауважує, що Tianjin це місто в Китаї і однойменний порт, а Xingang це частина території цього порту, тобто в зазначених вище документах зазначене одне і те ж саме місце завантаження, однак вказане з різним ступенем деталізації назви.

Враховуючи вищевказані обставини суд доходить висновку, що надані декларантом митному органу документи містять необхідні відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів згідно із положеннями частини 2 статті 53 МК України для визначення вартості імпортованого товару.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-сервісна компанія "ВІРАМАКС" митної вартості товару судом не встановлено.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Суд звертає увагу, що лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.

При цьому, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.

Суд зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

У даному випадку Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Застосування відповідачем резервного методу було обумовлено неможливістю застосування митним органом попередніх методів, в тому числі і методу за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань. Між тим, відповідачем вказано лише номер, дату та ціну по митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті 55 МК України. Суд зазначає, що копій митних декларацій, що були підставою для коригування митної вартості товарів до суду відповідачем не надано.

У постанові від 30.04.2020 року по справі №820/231/16 Верховний Суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом, тощо.

Отже, судом встановлено, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000390/1 від 31.12.2025 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного №UA500020/2025/000563 від 31.12.2025 прийняті відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на зазначене, оцінивши докази, які є у справі, проаналізувавши положення законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд вважає необхідним задовольнити адміністративний позов та скасувати спірне рішення про коригування митної вартості №UA500020/2025/000390/1 від 31.12.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного №UA500020/2025/000563 від 31.12.2025.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд також вважає необхідним у відповідності до вимог статті 139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 6056,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-сервісна компанія "ВІРАМАКС" (65005, вул. Бугаївська, 21, офіс 609, м. Одеса, код ЄДРПОУ 44842259) до Одеської митниці (65078, вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, код ЄДРПОУ 44005631) про скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000390/1 від 31.12.2025.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2025/000563 від 31.12.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-сервісна компанія "ВІРАМАКС" (65005, вул. Бугаївська, 21, офіс 609, м. Одеса, код ЄДРПОУ 44842259) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6056,00 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені статтею 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.