Постанова № 13944336, 15.02.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

15.02.2011 р.                                                                                 Справа № 2а-8943/10/1470

          Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Клець Г.М. розглянувши адміністративну справу

за позовомТОВ "ТТВ", вул. Космонавтів, 81/12, офіс 203,Миколаїв,54031 доДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028 проскасування податкових повідомлень - рішень №0001962301/0 від 11.11.2010 р. та №0001962301/1 від 21.2.2010 р., В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування податкового повідомлення-рішення за №0001962301/0 від 11.11.2010 про визначення податкового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 19125грн. (12750грн. - основного платежу, 6375грн. –штрафних санкцій) та податкового повідомлення-рішення за №0001962301/1 від 21.12.2010 про визначення податкового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 19125грн. (12750грн. - основного платежу, 6375грн. –штрафних санкцій). На обґрунтування позивач вказав, що підставою для постановлення оспорюваних повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті невиїзної документальної перевірки від 02.11.2010, проведеної з питань правомірності податкового кредиту по взаєморозрахункам з ТОВ «Нікострой-777», щодо порушень позивачем пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», здійснення господарських операцій за недійсними (нікчемними) правочинами та формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, які видані з порушенням вимог чинного законодавства не уповноваженою на те особою.

Вважаючи підстави прийняття оспорюванного податкового повідомлення-рішення неправомірними, позивач просив про задоволення позову.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на законність проведеної перевірки позивача та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень про визначення податкового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог, виходячи з наступного.

При розгляді справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТТВ»перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва (надалі по тексту ДПІ, контролюючий орган).

В період з 18.10.2010 по 28.10.2010 ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку позивача, за наслідками якої складено акт №8459/23-100/20872950 від 02.11.2010 про результати позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВ»з питань правомірності податкового кредиту по взаєморозрахункам з ТОВ «Нікострой-777»за період з 01.02.2010 по 31.07.2010.

Відповідно до акта перевірки позивачеві інкримінується порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Нікострой-777»(директор ОСОБА_1), у зв’язку з чим за рахунок штучного формування податкового кредиту ТОВ «ТТВ»занижено податок на додану вартість за лютий 2010 року у розмірі 3000грн., за березень 2010 року у розмірі 9750грн..

11.11.2010 контролюючим органом за результатами проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення за №0001962301/0 про визначення податкового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 19125грн. (12750грн. - основного платежу, 6375грн. –штрафних санкцій).

За наслідками розгляду скарги позивача, 21.12.2010 ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення за №0001962301/1 про визначення податкового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 19125грн. (12750грн. - основного платежу, 6375грн. – штрафних санкцій).

Підставою для постановлення оспорюваних податкових повідомлень-рішень є підтвердження позивачем права на формування податкового кредиту податковими накладними ТОВ «Нікострой-777», що складені, видані та підписані не уповноваженою на те особою, яка не мала відношення до законної діяльності ТОВ «Нікострой-777», та формування податкового кредиту на підставі господарських операцій, що не мали реального характеру (безтоварних господарських операцій).

При розгляді справи судом встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних за лютий-березень 2010 року, виданих від імені ТОВ «Нікострой-777»: податкова накладна від 24.02.2010 року №24 на суму 18000 грн., в тому числі ПДВ –3000 грн.; податкова накладна від 02.03.2010 року №2 на суму 18000 грн., в тому числі ПДВ –3000 грн.; податкова накладна від 05.03.2010 року №5 на суму 10500 грн., в тому числі ПДВ –1750грн.; податкова накладна від 11.03.2010 року №11 на суму 6000 грн., в тому числі ПДВ –1000 грн.; податкова накладна від 16.03.2010 року №16 на суму 12000 грн., в тому числі ПДВ –2000 грн.; податкова накладна від 19.03.2010 року №19 на суму 12000 грн., в тому числі ПДВ –2000 грн..

При цьому, на підтвердження угод, на підставі яких проводились господарські операції, позивачем надано тільки видаткові накладні. Будь-яких інших документів на підтвердження укладення цивільно-правових угод (договорів) на поставку технологічної деревини, доставки цієї продукції (товарно-транспортні накладні та ін.), приймання продукції покупцем (акти приймання-передачі та ін.), оприбуткування сировини (складські документи та ін.) позивачем при проведенні перевірки та до суду не надано, в зв’язку з відсутністю вказаних первинних документів.

Із наданих до суду документів (постанови про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст.205ч.1 КК України (кримінальна справа №10800010), висновку судово-почеркознавчої експертизи по матеріалам кримінальної справи №10800010, довідки старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА У Миколаївській області) слідує, що ТОВ“Нікострой-777” було зареєстровано на підставну особу ОСОБА_1, який ніяких первинних бухгалтерських документів, в тому числі податкових накладних, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит, не підписував та не доручав це робити іншим особам (вказані обставини позивачем не оспорюються).

В податкових накладних відсутні обов’язкові реквізити, зокрема: відсутнє зазначення прізвища та посади особи, котра вчиняла підпис; підпис від імені ТОВ“Нікострой-777” вчинено не уповноваженою на це особою, котра не мала відношення до законної господарської діяльності підприємства. За лютий-березень 2010 року ТОВ“Нікострой-777” не відобразило податкові зобов’язання з податку на додану вартість.

Правовідносини, що були предметом судового дослідження врегульовані Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (нормативні акти чинні на час виникнення правовідношень, що були предметом дослідження).

Так, відповідно до ст. 11 Законом України «Про державну податкову службу в Україні»органи податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, а також фізичними особами (п.1ч.1 ст.11 Закону);

при проведені перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків та зборів (п.9 ч.1 ст.11 Закону);

застосовувати до платників податків фінансові санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України(п.11 ч.1 ст.11 Закону).

Згідно зі ст.2 (пп.2.3.1) Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Законом України «Про податок на додану вартість»визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Статтею 7 п.7.1. ЗУ «Про податок на додану вартість»встановлено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Із пп.7.2.1, 7.2.6 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»слідує, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Приписами ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037 “Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення”: податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість; податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Згідно із п. 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових та машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Бланк податкової накладної, затверджений наказом від 30.05.1997 року №165, передбачає наявність підпису і прізвища особи, яка склала податкову накладну.

Таким чином, податкові накладні були складені неналежною особою –не дійсним представником (посадовою особою) платника податку на додану вартість (ТОВ «Нікострой-777»), що не відповідає вимогам п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»№165 від 30.05.1997р., зареєстрований Міністерством юстиції України 23.06.1997 за №233/2037 та приписам ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», із яких слідує, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В податкових накладних, що були підставою для формування позивачем податкового кредиту, відсутні обов’язкові реквізити, зокрема: відсутнє зазначення прізвища та посади особи, котра вчиняла підпис; підпис від імені ТОВ“Нікострой-777” вчинено не уповноваженою на це особою, котра не мала відношення до законної господарської діяльності підприємства. За лютий-березень 2010 року ТОВ“Нікострой-777” не відобразило податкові зобов’язання з податку на додану вартість.

Крім того, в судовому засіданні встановлено що діяльність особи, яка вчиняла господарські операції від імені ТОВ «Нікострой-777»має ознаки фіктивного підприємництва, оскільки установчі документи зареєстровані з порушенням чинного законодавства - підприємництво зареєстроване на іншу (підставну особу), яка не вчиняла будь-якої господарської діяльності та не була обізнана про таку діяльність іншими особами. Встановлені в судовому засіданні обставини вказують на те, що фіктивна господарська діяльність від імені ТОВ «Нікострой-777»здійснювалась не уповноваженими на це особами, які мали на меті отримання незаконного доходу, в тому числі за рахунок несплати до бюджету податків на прибуток та податку на додану вартість (за лютий-березень 2010 року ТОВ «Нікострой-777» не відображало податкові зобов’язання з податку на додану вартість).

В випадку, що є предметом судового дослідження, має місце формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, які не відповідають вимогам ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(виписана неналежною особою з підробленням підпису), а отже є недійсними в контексті імперативних приписів ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

Отже, на порушення вимог пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»позивачем в перевіряємому періоді безпідставно сформовано податковий кредит на підставі витрат на придбання товарів, що не підтверджені належними розрахунковими документами (податковими накладними).

Доводи позивача, який відповідно до ст.42 ГК України здійснює господарську діяльність на власник ризик, про те, що останній діяв добросовісно і не повинен нести відповідальність за дії контрагента (ТОВ «Нікострой-777»), в даному конкретному випадку не має правового значення, оскільки господарські операції, що були предметом судового дослідження, від імені ТОВ «Нікострой-777» оформлялись, в тому числі шляхом підроблення підписів на документах, особами, які не мали відношення до законної діяльності ТОВ «Нікострой-777», не можуть вважатися вчиненими від імені ТОВ «Нікострой-777», а отже у позивача не має права на формування податкового кредиту по вказаним господарським операціям, в тому числі на підставі податкових накладних, виданих та підписаних не уповноваженою на це особою, навіть при добросовісності податкової поведінки позивача, оскільки неможливість в даному випадку формування податкового кредиту на підставі підроблених податкових накладних грунтується на імперативних приписах ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»та ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Законодавець пов’язує виникнення права на відшкодування сплаченого в ціні товару податку на додану вартість та формування валових витрат з придбанням товару в суб’єкта господарювання, який є фактичним (дійсним) платником податків, в тому числі ПДВ, і має право проводити законну підприємницьку діяльність. Придбання товарів в осіб, які не є належними платниками ПДВ, фіктивних підприємств та підприємців, не дає права в даному випадку на відшкодування з бюджету податку на додану вартість та формування валових витрат. Отже, посилання позивача на те, що підприємство не повинне нести негативні наслідки в зв’язку з недобросовісністю контрагента - ТОВ «Нікострой-777», в випадку що є предметом судового дослідження не має правового значення, оскільки фактично господарські операції проводились не з контрагентом - ТОВ «Нікострой-777», а з іншою собою, яка діяла від імені ТОВ «Нікострой-777», не маючи на те повноважень шляхом підроблення документів, а отже не маючи права виписувати податкові накладні та інші первинні документи, що виключає можливість формування податкового кредиту на підставі підроблених накладних.

Податковий кредит формується при дотриманні платником податку вимог п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість». При цьому, господарські операції (поставка, продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов’язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов’язані з легітимними рухом активів, зміною зобов’язань чи власного капіталу платника податку. Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами (товарно-транспортними накладними та ін.).

Слушними також є доводи відповідача про те, що для підтвердження товарності господарських операцій при здійсненні операцій по поставці (придбанні) продукції учасники угоди повинні дотримуватись вимог чинного законодавства щодо транспортування деревини та наявності супроводжувальних документів, в тому числі документів про якість продукції.

Так, згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошеву суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦК України). За ст. 662 ЦКУ продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документ (сертифікат якості, технічний паспорт, тощо), що стосується товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або активів цивільного законодавства.

Позивачем, крім видаткових та податкових накладних, які були складені особою, яка не мала права діяти від імені ТОВ «Нікострой-777»(не уповноваженою особою), контролюючому органу при проведені перевірки та до суду не надано будь-яких первинних бухгалтерських або внутрішніх облікових документів (товарно-транспортних накладних, актів прийняття-передачі деревини, складських облікових документів та ін.) на підтвердження реальності господарських операцій по поставці деревини саме контрагентом - ТОВ «Нікострой-777».

За таких обставин, відповідач-субєкт владних повноважень при проведені перевірки та прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Вищенаведене є підставою для відмови в задоволені позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158 - 163 КАС України,

                               П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                           І. В. Желєзний