Ухвала суду № 139443103, 03.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/52390/25-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді - Гуртової Т. І.,

з участю секретаря судового засідання - Бачинської Д. В.,

розглянувши клопотання представника відповідача Київської міської ради - Горбачової І. В. про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Державного реєстратора Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Бандури Юрія Вікторовича про скасування рішення про державну реєстрацію речового права,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 757/52390/25-ц за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Державного реєстратора Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Бандури Ю. В. про скасування рішення про державну реєстрацію речового права. Ухвалою суду від 27 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2025 року задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову: накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2038152480000), із забороною Київській міській раді чи будь-яким іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії з указаним майном та відчужувати його до вирішення спору по суті; заборонено Київській міській раді та будь-яким фізичним чи юридичним особам здійснювати реєстрацію місця проживання, вселення та виселення будь-яких осіб у зазначену квартиру; заборонено будь-яким іншим особам, зокрема органам державної виконавчої служби та/або приватним виконавцям, вчиняти будь-які дії щодо передачі квартири Київській міській раді або іншим уповноваженим нею особам.

09 грудня 2025 року (вх. № 175082) до суду надійшло клопотання представника відповідача Київської міської ради - Горбачової І. В. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 03 листопада 2025 року.

Клопотання мотивоване тим, що висновок суду про належність квартири № 53-1 позивачу не відповідає дійсності. Заявник посилається на постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2022 року у справі № 757/57521/20-ц, залишену без змін постановою Верховного Суду від 18 квітня 2023 року, якою, за твердженням заявника, встановлено, що квартира АДРЕСА_3 вибула з володіння територіальної громади м. Києва поза її волею на підставі договору купівлі-продажу від 25 березня 2014 року, який у подальшому визнано недійсним, а ОСОБА_1 здійснено переобладнання квартири зі зміною її нумерації з № 53 на № 53-1 , у зв`язку з чим квартиру витребувано на користь територіальної громади. Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 січня 2025 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 26 серпня 2025 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови від 29 червня 2022 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення. За доводами заявника, судовими рішеннями встановлено, що квартири № 53 та № 53-1 є одним і тим самим об`єктом нерухомості; згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03 грудня 2025 року № 454784662 право власності на квартиру № 53-1 зареєстроване за територіальною громадою м. Києва 22 листопада 2022 року (номер відомостей про речове право 56730060). Відтак заявник вважає, що ОСОБА_1 не є власником квартири, а вжиті заходи забезпечення позову порушують право територіальної громади на володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст. 319 ЦК України.

Представником позивача подано заперечення проти скасування заходів забезпечення позову, які обґрунтовані тим, що підстави, з яких суд вжив заходи забезпечення позову, не відпали, вжиті заходи є обґрунтованими та співмірними із заявленими позовними вимогами, а тому забезпечення позову підлягає збереженню до вирішення справи по суті.

Від державного реєстратора Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Бандури Ю. В. надійшла заява, в якій він підтримав клопотання Київської міської ради про скасування заходів забезпечення позову з наведених у ньому підстав.

Дослідивши клопотання, додані до нього документи та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За змістом ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до їх скасування судом. Виходячи з мети інституту забезпечення позову, скасування вжитих заходів до вирішення спору по суті допускається у випадках, коли відпала потреба в такому забезпеченні або змінилися обставини, що зумовили його застосування, або якщо буде встановлено, що застосовані заходи не відповідають вимогам співмірності чи вжиті з порушенням закону. При цьому вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову не може підміняти собою ні апеляційний перегляд ухвали про забезпечення позову, ні розгляд справи по суті.

Із змісту клопотання вбачається, що всі доводи заявника зводяться до заперечення права власності позивача на спірну квартиру та до твердження, що квартири № 53 і № 53-1 по АДРЕСА_1 є одним і тим самим об`єктом нерухомого майна, право власності на який належить територіальній громаді м. Києва.

Разом із тим предметом позову у цій справі є вимога про скасування рішення державного реєстратора від 18 вересня 2024 року про державну реєстрацію права власності територіальної громади м. Києва на квартиру № 53-1 . Позивач обґрунтовує позов саме тим, що реєстрацію здійснено на підставі документів, які стосуються іншого об`єкта - квартири № 53 , а квартира № 53-1 є окремим об`єктом, що належить йому. Відповідач, навпаки, стверджує про тотожність цих об`єктів і про належність квартири громаді. Отже, обставини, на які посилається заявник у клопотанні (тотожність квартир № 53 і № 53-1 , наявність чи відсутність у позивача права власності, законність реєстрації права громади), безпосередньо входять до предмета доказування у справі та підлягають встановленню за результатами дослідження й оцінки доказів під час розгляду справи по суті, з урахуванням, зокрема, судових рішень у справах № 757/57521/20-ц та № 757/24274/15-ц і преюдиційного значення встановлених ними обставин (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Надання правової оцінки цим обставинам на стадії вирішення клопотання про скасування заходів забезпечення позову означало б вирішення спору по суті в проміжному судовому рішенні, що суперечить завданням забезпечення позову та порушує принципи змагальності і диспозитивності цивільного судочинства (ст. 12, 13 ЦПК України). Доводи, викладені у клопотанні, за своїм змістом є запереченнями проти позову, які підлягають розгляду в межах заяв по суті справи.

Суд також враховує, що, вживаючи заходи забезпечення позову, суд не встановлював як факт належність спірної квартири позивачу на праві власності, а виходив із наявності між сторонами спору щодо цього майна та з існування ризику того, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача у разі задоволення позову. Питання про те, хто є дійсним власником спірного майна, підлягає вирішенню при ухваленні рішення у справі.

Заявник не навів обставин, які виникли після постановлення ухвали від 03 листопада 2025 року та свідчили б про те, що потреба у забезпеченні позову відпала. Судові рішення, на які посилається заявник, ухвалені у 2022-2025 роках, а державна реєстрація права власності територіальної громади на квартиру № 53-1 здійснена 22 листопада 2022 року, тобто всі ці обставини існували на час вжиття заходів забезпечення позову. Витяг з Державного реєстру речових прав від 03 грудня 2025 року лише відображає раніше внесені відомості й не свідчить про зміну обставин. Незгода учасника справи з висновками суду, викладеними в ухвалі про забезпечення позову, реалізується шляхом апеляційного оскарження такої ухвали у порядку, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, а не шляхом подання клопотання в порядку ст. 158 ЦПК України.

Оцінюючи співмірність вжитих заходів та баланс інтересів сторін, суд зазначає, що вжиті заходи не позбавляють територіальну громаду м. Києва зареєстрованого права власності та не вирішують питання про належність майна, а лише тимчасово обмежують можливість розпорядження спірною квартирою, вчинення щодо неї реєстраційних дій, реєстрації місця проживання, вселення чи виселення осіб та передачі квартири, тобто спрямовані на збереження існуючого стану до вирішення спору. Водночас скасування цих заходів до ухвалення рішення створює реальний ризик відчуження спірного майна або вчинення щодо нього інших дій, які в разі задоволення позову унеможливлять чи істотно ускладнять поновлення прав позивача, для якого, за його твердженням, спірна квартира є єдиним житлом. За таких обставин негативні наслідки скасування заходів забезпечення позову для позивача є істотно більшими за тимчасові обмеження, яких зазнає відповідач унаслідок їх збереження.

Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України питання про заходи забезпечення позову в будь-якому разі підлягає вирішенню судом при ухваленні рішення у справі залежно від результатів розгляду спору.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову є передчасним і не підлягає задоволенню. Відмова у скасуванні забезпечення позову відповідно до ч. 6 ст. 158 ЦПК України не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Керуючись ст. 12, 13, 82, 149, 150, 158, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача Київської міської ради - Горбачової І. В. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2025 року у справі № 757/52390/25-ц - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Тетяна ГУРТОВА