Рішення № 139442708, 03.09.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13889/25

Провадження №: 2/755/6155/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Коваленко І.В.,

за участі секретаря судових засідань Назарової І.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шарков Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС», у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 16 липня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований у реєстрі за № 18101, а також стягнути з відповідача на його користь безпідставно набуті кошти.

Позов обґрунтовано тим, що 16 липня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 18101, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № ID0982030 від 17 серпня 2020 року. Як зазначено у виконавчому написі, строк платежу за кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів, а стягнення заборгованості проводиться за період з 15 листопада 2020 року по 18 травня 2021 року. Загальна сума заборгованості, зазначена у виконавчому написі, становить 32 931,46 грн, з яких 9 397,66 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 23 533,80 грн - прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом. Крім того, за вчинення виконавчого напису з боржника підлягала стягненню плата у розмірі 650,00 грн. Загальна сума, яка підлягала стягненню з боржника на користь стягувача за виконавчим написом, становила 33 581,46 грн. 15 вересня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом Олександром Олександровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису. У зв`язку із зупиненням діяльності приватного виконавця Канцедала О.О. виконавче провадження було передано для подальшого виконання іншому приватному виконавцю. З відповіді приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Шаркова Олександра Олександровича від 03 липня 2025 року № 6262 вбачається, що у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 з ОСОБА_1 було стягнуто 27 075,43 грн, з яких 24 312,21 грн перераховано стягувачу. Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог законодавства, а кошти, стягнуті з нього на виконання виконавчого напису, є безпідставно набутими та підлягають поверненню.

Ухвалою від 04.08.2025 року відкрито провадження у вказаній справі. Розгляд справи визначено проводити у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

15.03.2026 р. (вх.№14397) до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача Сацика Р.В. надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача.

Ухвалою суду від «15» квітня 2026 року у справі було замінено первісного відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» на належного відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» (ЄДРПОУ 41153878, місцезнаходження: 04052, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 17Б, офіс 503).

26.05.2026 року (вх.№33598) представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог.

Зазначену заяву суд прийняв до розгляду, у зв`язку з чим справа розглядається з урахуванням уточнених позовних вимог.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

Від третіх осіб письмових пояснень до суду не надходило.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Отже, необхідними умовами для вчинення виконавчого напису є, зокрема, наявність документів, які підтверджують безспірність заборгованості, та наявність передбачених законом підстав для безспірного стягнення.

При цьому Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися перевіркою формального дотримання нотаріусом процедури та факту подання стягувачем документів. Суд має перевірити доводи боржника в повному обсязі та встановити, чи існувала заборгованість, чи була вона саме такого розміру та чи була безспірною на момент вчинення виконавчого напису.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий напис № 18101 від 16 липня 2021 року вчинено щодо заборгованості, яка виникла з кредитного договору № ID0982030 від 17 серпня 2020 року, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС».

Водночас зазначений кредитний договір є договором, укладеним у простій письмовій формі, та не є нотаріально посвідченим.

На момент вчинення спірного виконавчого напису діяв Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Положеннями зазначеного Переліку передбачено можливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, для чого подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 до зазначеного Переліку були внесені зміни, якими передбачалося можливість стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Разом із тим постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року визнано незаконними та нечинними. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року зазначене судове рішення залишено без змін. Верховний Суд у подальшій судовій практиці також виходить із того, що положення постанови № 662, якими було розширено перелік за рахунок кредитних договорів, не могли бути правовою підставою для вчинення виконавчих написів після набрання законної сили відповідними судовими рішеннями.

Таким чином, станом на 16 липня 2021 року положення, які передбачали можливість вчинення виконавчих написів за кредитними договорами, укладеними у простій письмовій формі, не були чинними.

Отже, сам по собі кредитний договір № ID0982030 від 17 серпня 2020 року не був документом, на підставі якого у 2021 році могло бути здійснено безспірне стягнення заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

За таких обставин у нотаріуса були відсутні передбачені законом правові підстави для вчинення виконавчого напису № 18101 від 16 липня 2021 року.

Суд також враховує, що факт подання стягувачем певних документів нотаріусу сам по собі не свідчить про безспірність заборгованості. Верховний Суд зазначає, що боржник має право оспорювати виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача, у тому числі щодо розміру заборгованості та наявності правових підстав для її безспірного стягнення.

Таким чином, враховуючи, що спірний виконавчий напис вчинено за відсутності передбачених законом підстав для безспірного стягнення заборгованості за відповідним кредитним договором, позовна вимога про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення безпідставно набутих коштів суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З відповіді приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Шаркова Олександра Олександровича від 03 липня 2025 року № 6262 вбачається, що у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 з ОСОБА_1 було стягнуто 27 075,43 грн, з яких 24 312,21 грн перераховано стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС».

Судом встановлено, що спірний виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, а тому правова підстава для стягнення з позивача коштів на його виконання відсутня. Водночас з наданої приватним виконавцем інформації вбачається, що із загальної суми 27 075,43 грн, стягнутої з позивача у межах виконавчого провадження, 24 312,21 грн було перераховано стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що саме 24 312,21 грн є коштами, які були фактично перераховані стягувачу на виконання спірного виконавчого напису та щодо яких відсутня правова підстава для їх набуття відповідачем. Отже, зазначена сума підлягає поверненню позивачу відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

В іншій частині вимоги про стягнення безпідставно набутих коштів, а саме щодо 2 763,22 грн, позов задоволенню не підлягає, оскільки матеріалами справи не підтверджено, що зазначені кошти були отримані або збережені відповідачем.

Щодо судових витрат

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір таких витрат визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і їх вартості. Для визначення розміру витрат учасник справи подає детальний опис робіт, а розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи, часом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи.

Позивачем надано договір про надання правової допомоги № 1539 від 15 серпня 2024 року, додаткову угоду від 29 травня 2025 року, акт про надану правову допомогу № 2 від 18 липня 2025 року, відповідно до якого адвокатським бюро «Романа Сацика» надано позивачу, зокрема, послуги з підготовки адвокатських запитів до приватних виконавців та підготовки позовної заяви, загальною вартістю 7 000,00 грн.

Надані документи дають можливість встановити зміст, обсяг та вартість наданої професійної правничої допомоги.

Враховуючи характер спору, обсяг виконаної адвокатом роботи та надані докази, суд вважає витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн документально підтвердженими та такими, що пов`язані з розглядом цієї справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 2 298,79 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 285,61 грн.

Керуючись статтями 15, 16, 18, 1212 Цивільного кодексу України, статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат», статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шарков Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих грошових коштів - задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, за реєстровим №18101 від 16.07.2021 р. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» на користь ОСОБА_1 24 312 (двадцять чотири тисячі триста дванадцять) гривень 21 копійку безпідставно набутих коштів.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 298 (дві тисячі двісті дев`яносто вісім) гривень 79 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 285 (шість тисяч двісті вісімдесят п`ять) гривень 61 копійка.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», код ЄДРПОУ 41153878, місцезнаходження: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 17Б, офіс 503.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, м. Київ, просп. Григоренка, 15, прим.3.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шарков Олександр Олександрович, м. Київ, провулок Бехтерівський, 4-Б, оф. 2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І.В.Коваленко