Постанова № 13944245, 21.01.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

21.01.2011 р. справа № 2а-8717/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинського О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, вул. Артилерійська, 19, м.Миколаїв,54030 доТовариства з обмеженою відповідальністю обєднана рибна компанія "Юг-Аквапром", вул. Флотська, 163,м.Миколаїв,54025 простягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та іншим платежам в сумі 8587,19 грн, В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (далі - Управління) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю об'єднана рибна компанія "Юг - Аквапром" (далі - ТОВ) про стягнення заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 8587,19 грн.

Позов обґрунтовано тим, що у ТОВ існує заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 8587,19 за період червень-вересень 2010 року, яка ним у встановлений строк добровільно не сплачена.

18 січня 2011 року позивачем подано до суду заяву, в якій він просить розглядати справу за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив.

Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради і зареєстроване в Управлінні як платник збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до розрахунку суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період червень - вересень 2010 року, ТОВ не сплатило внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Управління на загальну суму 8587,19 грн.

Вказана заборгованість ТОВ підтверджується наявними в матеріалах справи копіями розрахунку суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період червень-вересень 2010 року, який ним самостійно направлено до Управління та корінця вимоги позивача від 05.11.2010 р. № Ю-518/3, яка отримана відповідачем 12.11.10 (про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про поштове вручення).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, у відповідача наявна заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 858719 грн.

Преамбулою Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України (частина 1 статті 3 Закону № 400/97-ВР).

Згідно з пунктом 6 статті 17 Закону № 1058-ІV страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески

Страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у т.ч. в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності (частина 1 статті 19 Закону № 1058-ІV).

Відповідно до частини 6 статті 20 цього Закону страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для страхувальників є календарний місяць.

Згідно з пунктом 2 статті 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій (абзаци 1, 3 частини 3 статті 106 Закону № 1058-ІV).

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частина 12 статті 20 Закону № 1058-ІV).

Для стягнення заборгованості УПФ у Центральному районі м. Миколаєва ТОВ була направлена вимога про сплату боргу від 05.11.2010 р. № Ю-518/3, яка протягом десяти робочих днів після її отримання відповідачем оскаржена не була, а тому вважається узгодженою.

Право органу Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки передбачено абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-ІV.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу.

Враховуючи, що доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, позовні вимоги Управління про стягнення з ТОВ заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період червень-вересень 2010 року в сумі 8587,19 грн., підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною 4 статті 94 КАС стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю об'єднана рибна компанія "Юг - Аквапром" (54025, Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Флотська, буд. 163, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (54030, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Артелерійська, 19, ідентифікаційний код 20876125) заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 8587 (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 21 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя Ю.І. Продан

Повний текст постанови складено та підписано 24 січня 2011 року.