Рішення № 139442242, 03.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 рокусправа № 380/11186/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 16 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернулася до суду з позовом до 16 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (місцезнаходження: 79045, м.Львів, вул.Стрийська, 73А, код ЄДРПОУ 08380628 ), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення 16 Регіональної військово лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва щодо штаб-сержанта ОСОБА_2 , 1973 року народження, оформлене витягом з протоколом засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України №2295 від 12.07.2024;

-зобов`язати 16 Регіональну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України переглянути рішення щодо встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва стосовно штаб-сержанта ОСОБА_2 , 1973 року народження, оформлене витягом з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України №2295 від 12.07.2024 року, та за результатами перегляду встановити, що смерть пов`язана із захистом Батьківщини.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що вона є донькою померлого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Причиною смерті ОСОБА_2 визначено ішемічну хворобу серця. Разом з тим, згідно з листом Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи №02-06/154 від 25.01.2024, у трупі військовослужбовця було виявлено етиловий спирт у кількості 4,02 ‰, з посиланням на висновок експерта №16/17036-Дм/23 від 15.12.2023.

Як вказує позивачка, за фактом смерті штаб-сержанта ОСОБА_2 військовою частиною НОМЕР_1 було проведено службове розслідування, за результатами якого складено акт проведення розслідування (спеціального розслідування) смерті, затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 , яким встановлено, що смерть штаб-сержанта ОСОБА_2 настала внаслідок гострого отруєння етиловим спиртом під час проходження військової служби у лавах Збройних Сил України.

Відповідно до витягу з протоколу засідання 16 Регіональної військово лікарської комісії №2295 від 12.07.2024 причиною смерті позивача 13.12.2023 року послужила ТРАВМА, ОДЕРЖАНА В РЕЗУЛЬТАТІ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ (ДІЯ ШКІДЛИВИХ І ТОКСИЧНИХ РЕЧОВИН), ЯКА ПРИЗВЕЛА ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ».

Позивачка вважає, що відповідач безпідставно визначив причиною смерті ОСОБА_2 гостре отруєння етиловим спиртом, незважаючи на те, що відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №12-17/299Дт/23 від 15.12.2023, виданого Комунальним закладом охорони здоров`я «Харківське обласне бюро судово медичної експертизи», безпосередньою причиною смерті зазначено ішемічну хворобу серця, яка не пов`язана із отруєнням етиловим спиртом.

Позивачка наголошує, що смерть ОСОБА_2 не є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, оскільки такий факт не підтверджений жодними доказами.

На думку позивачки, необхідно переглянути рішення по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва щодо штаб-сержанта ОСОБА_2 та змінити формулювання причин смерті на таке, що пов`язане «із захистом Батьківщини»

Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 08.06.2026 відкрито провадження у справі за цим позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Цією ж ухвалою суду суд постановив залучити до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача військову частину НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву та зазначив, що відповідно до пункту 2.2 глави 2 розділу І Положення, експерти 16 РВЛК правильно дійшли висновку, що гостре отруєння етиловим спиртом у кількості 4,02% сприяло гострому розладу кровообігу при ішемічній хворобі серця, що безпосередньо призвело до летального наслідку (смерті) вказаного військовослужбовця.

Щодо встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) в тому числі, які призвели до смерті, то відповідач звертає увагу на те, що при застосуванні формулювання експертами 16 РВЛК вивчаються медична документація (медичні книжки, виписки з історії хвороби, амбулаторні та стаціонарні медичні карти, що підтверджують факт первинного звернення за допомогою під час служби), матеріали проведених розслідувань (акти службового (спеціального) розслідування нещасного випадку або смерті, висновки судово медичного експерта (СМЕ)), обставини проходження військової служби (довідки про безпосередню участь у бойових діях, бойові донесення, рапорти командування), службові документи (витяги з наказів про виключення зі списків особового складу, службові та медичні характеристики, архівні довідки).

Тому, на думку відповідача, за сукупністю всіх наданих для вивчення документів до НОМЕР_4 РВЛК, твердження позивачки про те, що ОСОБА_2 не вчиняв активних дій, перебуваючи в стані алкогольного отруєння, а тому смерть повинна бути пов`язана із захистом Батьківщини, жодним чином не спростовує та не дає підстав вважати Постанову штатної ВЛК неправильною з її переглядом відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення.

На переконання відповідача, твердження позивача про протиправне винесення рішення із вимогою про зобов`язання винесення у формулюванні що смерть пов`язана із захистом Батьківщини є некоректним та юридично хибним, що має на меті підмінити уявлення щодо процесу встановлення причинного зв`язку, в частині травми, яка призвела до смерті, оскільки при проведенні даної військово-лікарської експертизи штатною 16 РВЛК здійснюється комплекс заходів для визначення конкретного формулювання, результатом якого є винесення Постанови оформленої Протоколом засідання штатної ВЛК. Просить у позові відмовити.

Позивачка подала до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що відзив не спростовує основного доводу позову - відсутності доведеного причинного зв`язку між станом алкогольного сп`яніння та смертю ОСОБА_2 .

До того ж позивачка вказала, що 16 Регіональна ВЛК у відзиві фактично наводить загальні медичні міркування про можливий вплив алкоголю на серцево-судинну систему, однак не надає належного та допустимого доказу того, що саме цей можливий вплив реалізувався у конкретному випадку та саме він призвів до смерті військовослужбовця.

Наявність етилового спирту в крові військовослужбовця, на думку позивачки, сама по собі не означає, що смерть автоматично не може бути пов`язана із захистом Батьківщини.

Позивачка вважає, що у цій справі відсутні докази того, що ОСОБА_2 вчинив будь-які активні дії у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо спричинили його смерть. Так само відсутні докази вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення, навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю. Отже, сама наявність алкоголю в організмі не може автоматично підміняти собою доказування причинного зв`язку між таким станом та смертю.

Також позивачка зазначила що формулювання відповідача щодо ішемічної хвороби серця мають характер припущень.

Позивачка наголосила, що відповідач фактично надав перевагу акту службового розслідування та токсикологічним даним, не навівши мотивів, чому медичні документи про ішемічну хворобу серця, витяг з наказу командира військової частини, довідка про безпосередню участь у заходах оборони України та місце смерті у районі виконання бойових завдань не були враховані як підстави для встановлення зв`язку смерті із захистом Батьківщини.

Третя особа подала до суду пояснення, у яких вказала, що Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.12.2021, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі - Інструкція №332).

Відповідно до вказаної Інструкції і було проведення розслідування смерті ОСОБА_2 , за Актом якого, складеного за Формою НВ-2 про випадок що стався 13 грудня 2023 року з штаб-сержантом ОСОБА_3 головним сержантом 2 мінометної батареї 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 (далі-Акт) 13 грудня 2023 року було встановлено факт смерті штаб -сержанта ОСОБА_4 . За результатами розтину тіла штаб-сержанта ОСОБА_5 відділенням судово-медичної експертизи Комунального закладу охорони здоров`я ''Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи'' видано лікарське свідоцтво про смерть від 15 грудня 2023 року №12-17/299-Дт/23. Відповідно до Акту встановлено, що смерть штаб сержанта ОСОБА_5 настала внаслідок гострого отруєння етиловим спиртом, під час проходження військової служби в лавах Збройних Сил України. Випадок смерті військовослужбовця не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби.

Позивачка заперечила, викладене третьою особою та зазначила, що Акт НВ-2 не має наперед встановленої сили та не може підміняти медичні документи, а сам факт виявлення алкоголю не доводить причинного зв`язку зі смертю.

Також позивачка наголосила, що військова частина не спростувала участі ОСОБА_2 у заходах із захисту Батьківщини.

Крім того, як вказала позивачка, що військова частина зазначає, що акт за формою НВ-3 не складався. Проте така обставина лише відображає позицію комісії військової частини, а не доводить її правильність. Інструкція №332 передбачає, що акт НВ-3 складається у разі, якщо нещасний випадок або смерть визнані пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби. Водночас сама відсутність акта НВ-3 не є самостійним доказом того, що смерть не пов`язана з виконанням обов`язків або із захистом Батьківщини. Інакше кажучи, військова частина не може обґрунтовувати правильність свого висновку лише тим, що сама ж не склала акт НВ-3. Просить позов задовольнити.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Суд установив такі обставини справи.

Позивачка, ОСОБА_6 , є донькою померлого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Головний сержант 2 мінометної батареї 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 штаб-сержант ОСОБА_2 призваний по контракту ІНФОРМАЦІЯ_2 29 липня 2017 року та проходив військову службу в цій військовій частині.

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 06.02.2024 №163, виданій дочці - ОСОБА_7 , загиблий (померлий) ОСОБА_2 брав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районах населених Харківської обл. н.п. Іванівське, н.п. Куп`янськ.

Відповідно до сповіщення керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.12.2023 №77 штаб-сержант ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 від захворювання в районі населеного пункту Куп`янськ Куп`янського району Харківської області.

Згідно з Актом проведеного розслідування (спеціального розслідування) смерті (зникнення, смерті, аварії) форми НВ-2 затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 , штаб-сержант ОСОБА_2 був виявлений без ознак життя на підлозі біля свого ліжка, в житловому будинку, в якому проживав у АДРЕСА_3 .

Розслідування військовою частиною НОМЕР_1 проведене з 14.12.2023 до 30.01.2024.

Відповідно до пункту 4 цього ж Акту службового розслідування комісія дійшла висновку, що смерть штаб-сержанта ОСОБА_2 настала внаслідок гострого отруєння етиловим спиртом, під час проходження військової служби в лавах Збройних Сил України. Випадок смерті військовослужбовця не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби. Обставиною, яка сприяла смерті штаб-сержанта ОСОБА_2 стало алкогольне сп`яніння військовослужбовця.

Відповідно до лікарського Свідоцтва про смерть від 15 грудня 2023 року № 12-17/299-Дт/23 за результатами розтину тіла встановлено причину смерті: а) Гострий розлад кровообігу, б) Ішемічна хвороба серця.

Згідно з Довідкою № 02-06/154 від 25 січня 2024 року, виданою Комунальним закладом охорони здоров`я Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи встановлено, що: "За результатами проведення у Дергачівському відділенні судово-медичної експертизи усіх лабораторних досліджень трупа військовослужбовця ОСОБА_2 була встановлена остаточна причина смерті. Гостре отруєння етилового спирту (Висновок експерта №12-17/299-Дт/23 від 15.12.2023 року).

При проведенні судово-токсикологічної експертизи крові від трупа військовослужбовця ОСОБА_2 був виявлений етиловий спирт у кількості- 4,02 ‰.

У Постанові слідчого ОСОБА_8 слідчого відділу Купянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківської області від 29.12.2025 року зазначено, що кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221100003322 від 14.12.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Під час досудового розслідування було встановлено, що хвороба (патологічний стан), що призвела до смерті ОСОБА_2 є токсична дія етилового спирту, отруєння етиловим спиртом.

Кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.02.2024 №34, штаб-сержанта ОСОБА_2 , головного сержанта 2-ї мінометної батареї 1-го механізованого батальйону, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок гострого розладу кровообігу та ішемічної хвороби серця , з 14 грудня 2023 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Смерть не пов`язана з виконанням обов`зків військової служби.

Для встановлення причинно-наслідкового зв`язку смерті ОСОБА_2 було подано відповідні документи до 16 Регіональної військово-лікарської комісії.

Відповідно до витягу з протоколу засідання 16 Регіональної військово лікарської комісії №2295 від 12.07.2024, встановлено: «Травма штаб сержанта ОСОБА_9 , 1973 року народження, Гостре отруєння етиловим спиртом, яка згідно з військово-обліковими документами, витягом з наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_5 (по особовому складу) від 01.02.2024 №52-РС, лікарським свідоцтвом про смерть №12 17/299Дт/23 від 15.12.2023, виданим Харківським обласним бюро СМЕ, свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 18.12.2023, постановою про закриття кримінального провадження від 29.12.2023 та повідомленням Харківського обласного бюро СМЕ від 25.01.2024 №02-06/154, послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ТРАВМА, ОДЕРЖАНА В РЕЗУЛЬТАТІ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ (ДІЯ ШКІДЛИВИХ І ТОКСИЧНИХ РЕЧОВИН), ЯКА ПРИЗВЕЛА ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ».

Так, позивачка вважає, що Протокол засідання штатної військово лікарської комісії №2295 від 12.07.2024 року є протиправними, оскільки військово-медичні документи не досліджені в повному обсязі. Це, на думку позивачки, дає підстави для висновку, що постанова про причинний зв`язок не відповідає нормам Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 17.11.2008 за № 1109/15800, зі змінами та доповненнями.

Зазначене стало підставою для звернення позивачки до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2232-XII).

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно із частиною 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.(далі також Положення № 402)

Згідно із пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 це положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.

Це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза передбачає, зокрема, встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Згідно із абз. 6 пункту 1.3 глави 1 розділу І Положення № 402 основними завданнями військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Відповідно до пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Документування в електронній формі здійснюється із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.

Відповідно до підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення, ВЛК регіону, зокрема має право, приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).

Підпунктом 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення визначено, що ВЛК регіону серед іншого має право: приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).

Відповідно, означеними повноваженнями наділений і відповідач.

Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв та смертей), військовослужбовців (осіб звільнених з військової служби) з військовою службою врегульований главою 21 розділу ІІ Положення.

Відповідно до пункту 21.25 глави 21 розділу ІІ Положення, для прийняття постанови про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, до штатної ВЛК разом із заявою військовослужбовця (члена сім`ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця) або разом із листом командира (начальника) військової частини (закладу, установи), ТЦК та СП надаються такі документи (копії документів):

довідка про проходження військової служби або копія посвідчення офіцера, генерала (військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу);

довідка за формою, наведеною у Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (за наявності);

медичні документи, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання або одержання травми (поранення, контузії, каліцтва): медична книжка військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби), медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них, довідки із закладів охорони здоров`я, свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК), витяг із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу;

довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення - для військовослужбовців, які одержали травму (поранення, контузію, каліцтво);

копія Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть) за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332 або копія акта розслідування авіаційної події та інциденту в авіації - у разі проведення відповідних розслідувань;

документи, у яких зазначено обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (не менш як один з таких документів): витяг з іменного списку безповоротних втрат особового складу, наказ командира (начальника) військової частини, донесення про загибель (смерть), сповіщення (корінець сповіщення) на загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця, постанова про закриття кримінального провадження (за наявності) - надаються у разі загибелі (смерті) військовослужбовця;

лікарське свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби);

свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби).

Штатною ВЛК враховуються: первинна медична картка, службова та медична характеристики, матеріали розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, архівні довідки, довідки про причину смерті, висновок судово-медичного експерта.

До вказаних документів особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, за власним бажанням додають інші документи, які підтверджують причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою.

Штатна ВЛК вивчає документи, за потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), та в місячний строк із дня надходження документів приймає рішення щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті)), з військовою службою, про що інформує військові частини (органи, підрозділи), ТЦК та СП, осіб, які звернулися до штатної ВЛК.

Згідно із підпунктом 21.30 глави 21 розділу ІІ Положення, постанова військово- лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), що зумовило безпосередню, основну причину смерті, приймається в одному із формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II цього Положення, з обов`язковим додаванням перед словом «ТАК» або «НІ» слів «яке призвело до смерті, та причина смерті».

Відповідно до підпунктів «а»-«є» пункту 21.5 Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України або в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України.

Постанови ВЛК у формулюваннях, визначених підпунктами «a» та «б» не приймаються, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво), у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

д) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».

Зазначені у підпунктах «д» та «е» постанови приймаються також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях або в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України.

Постанови ВЛК у формулюваннях, визначених підпунктами «д» та «е» не приймаються, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов`язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов`язків командиром (начальником);

навмисного спричинення шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

Постанова ВЛК у формулюванні «Захворювання ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» приймається, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, виникло, (розвинулося) в період проходження військової служби та є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов`язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов`язків командиром (начальником);

навмисного спричинення шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

Як встановив суд, згідно з Актом проведеного розслідування (спеціального розслідування) смерті (зникнення, смерті, аварії) форми НВ-2, затвердженим командиром військової частини НОМЕР_1 , штаб-сержант ОСОБА_2 був виявлений без ознак життя на підлозі біля свого ліжка, в житловому будинку, в якому проживав у АДРЕСА_3 .

Розслідування військовою частиною НОМЕР_1 проведене з 14.12.2023 до 30.01.2024.

Відповідно до пункту 4 цього ж Акту службового розслідування комісія дійшла висновку, що смерть штаб-сержанта ОСОБА_2 настала внаслідок гострого отруєння етиловим спиртом, під час проходження військової служби в лавах Збройних Сил України. Випадок смерті військовослужбовця не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби. Обставиною, яка сприяла смерті штаб-сержанта ОСОБА_2 стало алкогольне сп`яніння військовослужбовця.

Відповідно до лікарського Свідоцтва про смерть від 15 грудня 2023 року № 12-17/299-Дт/23 за результатами розтину тіла встановлено причину смерті: а) Гострий розлад кровообігу, б) Ішемічна хвороба серця.

Згідно з Довідкою № 02-06/154 від 25 січня 2024 року, виданою Комунальним закладом охорони здоров`я Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи встановлено, що: "За результатами проведення у Дергачівському відділенні судово-медичної експертизи усіх лабораторних досліджень трупа військовослужбовця ОСОБА_2 була встановлена остаточна причина смерті. Гостре отруєння етиловим спиртом (Висновок експерта №12-17/299-Дт/23 від 15.12.2023 року).

При проведенні судово-токсикологічної експертизи крові від трупа військовослужбовця ОСОБА_2 був виявлений етиловий спирт у кількості- 4,02%.

У Постанові слідчого Торубара Б.І. слідчого відділу Купянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківської області від 29.12.2025 року зазначено, що кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221100003322 від 14.12.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Під час досудового розслідування було встановлено, що хвороба (патологічний стан), що призвела до смерті ОСОБА_2 є токсична дія етилового спирту, отруєння етиловим спиртом.

Кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Відповідно до витягу з протоколу засідання 16 Регіональної військово лікарської комісії №2295 від 12.07.2024, встановлено: «Травма штаб сержанта ОСОБА_9 , 1973 року народження, Гостре отруєння етиловим спиртом, яка згідно з військово-обліковими документами, витягом з наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_5 (по особовому складу) від 01.02.2024 №52-РС, лікарським свідоцтвом про смерть №12 17/299Дт/23 від 15.12.2023, виданим Харківським обласним бюро СМЕ, свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 18.12.2023, постановою про закриття кримінального провадження від 29.12.2023 та повідомленням Харківського обласного бюро СМЕ від 25.01.2024 №02-06/154, послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ТРАВМА, ОДЕРЖАНА В РЕЗУЛЬТАТІ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ (ДІЯ ШКІДЛИВИХ І ТОКСИЧНИХ РЕЧОВИН), ЯКА ПРИЗВЕЛА ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ».

Як видно з протоколу засідання 16 Регіональної військово лікарської комісії №2295 від 12.07.2024, то комісія виснувала про причинний зв`язок між травмою, одержаною ОСОБА_2 та його смертю на підставі військово-обліковими документами, витягом з наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_5 (по особовому складу) від 01.02.2024 №52-РС, лікарським свідоцтвом про смерть №12 17/299Дт/23 від 15.12.2023, виданим Харківським обласним бюро СМЕ, свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 18.12.2023, постановою про закриття кримінального провадження від 29.12.2023 та повідомленням Харківського обласного бюро СМЕ від 25.01.2024 №02-06/154.

При цьому, комісія правомірно зазначила, що саме нещасний випадок (дія шкідливих і токсичних речовин) призвів до смерті ОСОБА_2 , оскільки остаточною причиною смерті, відповідно до Довідки № 02-06/154 від 25 січня 2024 року, виданої Комунальним закладом охорони здоров`я Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи, що також встановлено під час досудового розслідування вказано: Гостре отруєння етиловим спиртом.

Інакшої причини, аніж зазначена як «остаточна», що призвела до смерті ОСОБА_2 , відповідач вказати не мав права.

При цьому суд наголошує, що відповідач, приймаючи спірне рішення дотримався підпункту 21.30 глави 21 розділу ІІ Положення №402 та пункту 21.5 Положення №402.

Тому, правомірним є і висновок відповідача, що причина смерті, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби.

Як видно з позовної заяви, позивачка не згодна з висновком відповідача щодо відмови пов`язати його смерть із захистом Батьківщини, оскільки відповідач безпідставно визначив причину смерті ОСОБА_2 гостре отруєння етиловим спиртом, незважаючи на те, що відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №12-17/299Дт/23 від 15.12.2023, виданого Комунальним закладом охорони здоров`я «Харківське обласне бюро судово медичної експертизи», безпосередньою причиною смерті зазначено ішемічну хворобу серця, яка не пов`язана із отруєнням етиловим спиртом.

Також позивачка зазначає, що відповідач не дослідив обставини, що смерть ОСОБА_2 не є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння як такого, а також не пов`язана із вчиненням ним будь-яких активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які б безпосередньо призвели до смерті (загибелі).

При цьому позивачка наполягає, що зазначені обставини підтверджуються витягом з наказу №233 від 11.08.2023, відповідно до якого ОСОБА_2 був відряджений до району виконання бойових завдань на території України у складі сил і засобів, залучених до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, та брав безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій з 11 серпня 2023 року до дня смерті включно та довідкою №163 від 06.02.2024 про безпосередню участь ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, зокрема його перебуванням у районі населеного пункту Куп`янськ Харківської області, де й настала смерть.

Суд не погоджується з такими твердженнями позивачки, оскільки факт відрядження ОСОБА_2 до району виконання бойових завдань на території України та його участь у бойових діях не є безумовною підставою для висновку про те, що смерть ОСОБА_2 , пов`язана із захистом Батьківщини.

При цьому суд звертає увагу на те, що згідно з Актом проведеного розслідування (спеціального розслідування) смерті (зникнення, смерті, аварії) форми НВ-2, затвердженим командиром військової частини НОМЕР_1 , штаб-сержант ОСОБА_2 був виявлений без ознак життя на підлозі біля свого ліжка, в житловому будинку, в якому проживав у АДРЕСА_3 .

Тобто місце виявлення штаб-сержант ОСОБА_2 не вказує на те, що його смерть пов`язана із захистом Батьківщини.

З огляду на це суд вважає хибними твердження позивачки, що сама по собі наявність етилового спирту в крові померлого, не означає, що смерть автоматично не може бути пов`язана із захистом Батьківщини.

Стосовно тверджень позивачки, що ішемічна хвороба серця та гострий розлад кровообігу могли стати причиною великої концентрації етилового спирту в крові померлого, є припущенням відповідача, то суд не може оцінювати відповідні міркування відповідача через те, що такі ґрунтуються на спеціальних медичних знаннях.

Ухвалюючи рішення у цій справі суд бере до уваги правові висновки, викладені у постановах Верховного суду від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16, від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, у яких суд зазначив, що (…) у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.(…) Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.(…)

Верховний Суд у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № К (80)2, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними) (рішення Верховного Суду у справі № 826/10085/16).

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі «Педерсен і Бодзгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних державних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належали б до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. ВЛК надано виключне право встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження.

Отже, питання того, чи смерть ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання чи дії шкідливих і токсичних речовин є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Водночас, позивач не надав суду доказів порушення відповідачем процедури при прийнятті спірного рішення.

Таким чином, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку щодо причинного зв`язку захворювань, травми зі смертю батька позивачки, оскільки це виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, оскільки суд не встановив порушення процедури прийняття спірного рішення, а також у зв`язку з тим, що приймаючи спірне рішення відповідач дотримався вимог Порядку №402, то суд висновує про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Стосовно клопотання позивача про витребування доказів, то таке задоволенню не підлягає, оскільки вказані у цьому клопотанні докази є медичною документацією, оцінку якої суд не має підстав здійснювати. Стосовно інших доказів, то позивачка не зазначила, які обставини такі докази підтверджують чи спростовують.

З урахуванням висновку суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись ст. 2, 5, 241-246, 255, 295, 297 КАС України суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до 16 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (79045, м.Львів, вул.Стрийська, 73А, код ЄДРПОУ 08380628), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 03.09.2026.

Суддя Лунь З.І.