Рішення № 139441944, 03.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року м. Київ справа №460/9736/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє філія «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє філія «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40477150), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати висновок від 21.05.2025 Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-04-02-010845-a.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що замовник, формуючи тендерну документацію, не перелічуючи додатково всі підстави для відхилення тендерної пропозиції, передбачені п. 47 Особливостей, фактично визначив їх із посиланням безпосередньо на п. 47 Особливостей. Таким чином, зміст тендерної документації містить інформацію щодо відмови у часнику в участі у відкритих торгах зі встановлених підстав, а тому вважає, що замовник не допустив порушення абзацу 8 пункту 28 Особливостей.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду адміністративну справу №460/9736/25 передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року справу прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А. та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що за результатами проведення моніторингу процедури закупівлі було встановлено порушення вимог абзацу 8 пункту 28 Особливостей, оскільки замовник у тендерній документації не зазначив підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 Особливостей. Таким чином, вважає висновок за результатами проведеної процедури законним і обґрунтованим, в зв`язку із чим просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє філія «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція», відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції постанови КМ України № 471, далі - Особливості) в електронній системі закупівель Prozorro 02.04.2025 було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю «Фільтри та маски» за кодом ДК 021:2015:35110000-8: Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (унікальний номер UA-2025-04-02-010845-а) з очікуваною вартістю закупівлі 1 896 093,00 грн без ПДВ.

За результатами проведеної закупівлі переможцем було визнано ТОВ «Консафеті», з яким укладено договір про закупівлю від 21.05.2025 № 53-122-01-25-16222.

Наказом Південного офісу Держаудитслужби від 13.05.2025 № 95 було прийнято рішення про початок проведення моніторингу процедур закупівель відповідно до переліку, в тому числі й закупівлі UA-2025-04-02-010845-а.

Підстава для проведення моніторингу: Виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

У межах проведення моніторингу вказаної закупівлі, відповідачем 15.05.2025 було оприлюднено запит Замовнику на пояснення.

Відповідь на вказаний запит була оприлюднена Замовником 20.05.2025 з дотриманням встановленого строку.

21.05.2025 в електронній системі закупівель відповідачем оприлюднено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-04-02-010845-а (далі - Висновок).

Вважаючи висновок протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939).

Відповідно до статті 2 Закону №2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Правові та організаційні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.

Метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Пунктом 6 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Суд звертає увагу, що положення Закону України «Про публічні закупівлі», а також інші нормативні акти у сфері публічних закупівель, регламентують питання здійснення відповідних закупівель, процедури їх проведення, встановлюючи для цього певні правила, вимоги та обмеження, спрямовані на досягнення мети закону та здійснення закупівель відповідно до встановлених принципів. При цьому, законодавство також передбачає способи контролю за дотриманням його вимог і задля упередження порушень у даній сфері.

Одним із способів контролю є моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п.14 ч.1ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульований статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Згідно ч.4 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. (ч.6 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Відповідно до ч.19 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п.3-7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №922-VIII, установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178, відповідно до п.3-7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №922-VIII затверджено «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі-Особливості №1178, в редакції чинній стан на час виникнення спірних правовідносин).

В оскаржуваному висновку відповідач зазначив, що в порушення вимог абзацу 8 пункту 28 Особливостей замовник у тендерній документації не зазначив підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 Особливостей.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд не погоджується із такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Абзацом 5 пункту 28 Особливостей передбачено, що у тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту.

Відповідно до абзацу 8 пункту 28 Особливостей у тендерній документації обов`язково зазначаються підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих Особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення.

Відповідно до пункту 47 Особливостей, Замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли:

1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо наймання на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов?язаного з корупцією;

4) суб?єкт господарювання (учасник процедури закупівлі) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів;

5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов?язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено в установленому законом порядку;

6) керівник учасника процедури закупівлі був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов?язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якого не знято або не погашено в установленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов`язаною(особами), та/або з керівником замовника; особою з іншими учасниками процедури закупівлі або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника;

8) учасник процедури закупівлі визнаний в установленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (крім нерезидентів);

10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 млн. гривень (у тому числі за лотом);

11) учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціатний власник член або учасник (акціонер) юридичної особи- учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції", крім випадку, коли активи такої особи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА;

12) керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми.

Як свідчать матеріали справи, Замовник, на виконання вимог абзацу 8 пункту 28 Особливостей, у пункті 6 «Відхилення тендерних пропозицій та підстави для відмови в участі» розділу V «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації на закупівлю 35110000-8 (Фільтри та маски) (затвердженої уповноваженою особою 02.04.2025) зазначив наступне: «Замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли наявні підстави зазначені в пункті 47 Особливостей.».

Тобто, тендерна документація позивача містить посилання на те, що підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі чітко передбачені в пункті 47 Особливостей. Замовник не може відмовити в участі у процедурі закупівлі учасникам на інших підставах, ніж передбачені пунктом 47 Особливостей.

Суд зазначає, що застосування відсильних норм є типовим механізмом викладу норм права у законотворчій практиці. Така умова дозволяє зменшити обсяг того чи іншого документу (у даному випаду тендерної документації), адаптувати документ до зміни законодавства, а також забезпечити єдність правового регулювання.

Відтак, на думку суду, використання такого способу викладу інформації при формуванні тендерної документації (не перелічуючи всі 12 підстав для відхилення тендерної документації), є правомірним.

Тендерна документація позивача не містить виключень із переліку п. 47 Особливостей, таким чином при оцінці тендерна пропозиція повинна перевірятись на відсутність всіх підстав для її відхилення, передбачених п. 47 Особливостей.

При цьому, жодних практичних порушень позивачем вимог законодавства щодо відмови в участі у відкритих торгах, в оскаржуваному висновку не зазначено.

Таким чином, судом встановлено, що тендерна документація позивача містить посилання на те, що підстави для відмови в участі в процедурі закупівлі чітко передбачені п. 47 Особливостей, що вказує на те, що позивач не порушував вимог абзацу 8 пункту 28 особливостей.

Щодо посилання відповідача на те, що в іншій закупівлі (UA-2025-04-30-009189-a «Овочі та фрукти») за аналогічних обставин Замовник надав інформацію про усунення порушення, що «свідчить про суперечливість його позицій щодо виявленого порушення законодавства», суд зазначає, що предметом у даній справі є висновок за результатами проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2025-04-02-010845-а від 21.05.2025, в рамках якої суд не досліджує підстави та дії позивача в рамках інших проведених процедур.

Отже, на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного висновку від 21.05.2025 про результати моніторингу закупівлі UA-2025-04-02-010845-а, а позивачем не вчинено порушень Закону України «Про публічні закупівлі», в зв`язку із чим, вказаний висновок є протиправним і підлягає скасуванню.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

У контексті оцінки доводів позову суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №6582 від 03.06.2025.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Держаудитслужби.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє філія «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) задовольнити повністю;

Визнати протиправним та скасувати висновок від 21.05.2025 Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-04-02-010845-а;

Стягнути на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє філія «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гр 40 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40477150).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.