Ухвала суду № 139441743, 02.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 вересня 2026 року Київ № 320/34807/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу (недоїмки),

у с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (01351, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5А, код ЄДРПОУ 44096797), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-9540/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №9541/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №9542/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №9544/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №9545/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №9546/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №9547/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №9548/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №9549/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №9550/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №9554/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №9555/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №9556/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №9559/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №9561/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1311353-1036 від 05.05.2026 року;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1311353-1036 від 06.07.2026 року.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/34807/26 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Відповідно до пунктів 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, КАС України передбачена можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною 2 статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною 4 статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

У Постанові ВП ВС від 16.07.2025 року у справі №500/2276/24 Велика Палата зазначає, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина 4 статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 по справі №9901/601/19 (11-49заі20) висловила наступні правові висновки, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що право на звернення до суду не є абсолютним чи безмежним, а може бути регламентованим. Поважними визнаються обставини, які об`єктивно є непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Предметом заявленого позову є податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області:

№9541/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року на суму 680,00 грн;

№9542/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року на суму 1 225,87 грн;

№9544/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року на суму 432,00 грн;

№9545/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року на суму 190 964,40 грн;

№9546/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року на суму 157 020,32 грн;

№9547/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року на суму 62 201,00 грн;

№9548/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року на суму 2 040,00 грн;

№9549/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року на суму 340,00 грн;

№9550/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року на суму 343 760,72 грн;

№9554/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року на суму 1 020,00 грн;

№9555/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року на суму 28 646,73 грн;

№9556/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року на суму 77 224,22 грн;

№9559/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року на суму 276,61 грн;

№9561/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року на суму 2 857,05 грн,

а також вимоги Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки):

№Ф-9540/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року на суму 343 454,35 грн;

№Ф-1311353-1036 від 05.05.2026 року на суму 157 020,32 грн;

№Ф-1311353-1036 від 06.07.2026 року на суму 500 565,77 грн.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 09.03.2026 року № 9541/10-36-24-05/2463601608, № 9542/10-36-24-05/2463601608, № 9544/10-36-24-05/2463601608, № 9545/10-36-24-05/2463601608, № 9547/10-36-24-05/2463601608, № 9548/10-36-24-05/2463601608, № 9549/10-36-24-05/2463601608, № 9555/10-36-24-05/2463601608, № 9556/10-36-24-05/2463601608, № 9561/10-36-24-05/2463601608, № 9559/10-36-24-05/2463601608 в адміністративному порядку до ДПС України.

Рішенням ДПС України №13064/6/99-00-06-01-02-06 від 20.05.2026 року скаргу позивача №01-23/03/26 від 23.03.2026 року залишено без задоволення.

Позивачем також було оскаржено до ДПС України вимогу Головного управління ДПС у Київській області №Ф-9540/10-36-24-05/2463601608 від 09.03.2026 року про сплату боргу (недоїмки), за результатами розгляду якої ДПС України було прийнято рішення №13275/6/99-00-06-02-01-06 від 22.05.2026 року, яким вимогу залишено без змін.

Враховуючи вказане, строк звернення до суду з даною позовною заявою становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України) з моменту отримання рішень за результатами розгляду скарги у частині, що стосується оскарження рішень податкового органу, стосовно яких позивачем була застосована процедура адміністративного оскарження, водночас позов подано до суду 04.08.2026 року.

Суд звертає увагу позивача, що заява про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою повинна бути належним чином обґрунтована та у випадку посилання на обставини, які заявник вважає поважними та такими, що зумовили пропуск строку звернення надання доказів, які їх підтверджують.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частини 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлені позовні вимоги, які є вимогами майнового характеру.

Враховуючи ціну заявленого позову належна сума судового збору підлягала сплаті у розмірі 13 312, 00 грн (16 640,00*0,8).

У матеріалах справи наявні докази сплати судового збору у розмірі 1 064,96 грн, відтак позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 12 247,04 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного, суд залишає подану заяву без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску, з урахуванням правової позиції суду;

- документу (оригіналу або який прирівнюється до оригіналу), що підтверджує сплату судового збору за позов майнового характеру у розмірі 12 247,04 грн.

Керуючись статтями 94, 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу (недоїмки) залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску, з урахуванням правової позиції суду;

- документу (оригіналу або який прирівнюється до оригіналу), що підтверджує сплату судового збору за позов майнового характеру у розмірі 12 247,04 грн, сплаченого на наступні реквізити: Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001; Код класифікації доходів бюджету: 22030101. У рядку призначення платежу платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова судовий збір за позовом, ПІБ чи назва установи, організації позивача, Київський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Парненко В.С.