Рішення № 139441737, 03.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року м. Київ справа №320/1039/24

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Білоноженко М.А.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, №16, код ЄДРПОУ 42098368)провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити діївстановив:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до головного укправління Пенсійного фонду України у м. Києві, у якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі архівної довідки про заробітну плату від 25.11.2022 №П-16 зе, яка видана Обласною державною казенною установою «Державний архів Магаданської області»;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) провести перерахунок пенсії з 16.01.2023 із урахуванням заробітної плати за період з 10.08.1982 по 05.11.1989 відповідно до архівної довідки від 25.11.2022 № П-16 зе, виданою Обласною державною казенною установою «Державний архів Магаданської області» та здійснити виплату з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Позивач зазначає, що отримує пенсію по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, пенсію призначено без врахування зарахування страхового стажу за період роботи з 10.08.1982 по 05.11.1989, не враховано довідку про заробітну плату 25.11.2022 № П-16 зе, виданої обласною державною казенною установою «державний архів магаданської області» про дохід позивача. Тому, Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в даній адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

На день розгляду справи по суті відповідачі не скористались своїм правом, передбаченим ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), щодо надання відзиву на позовну заяву (відзив), інших заяв по суті справи чи клопотань до суду не надходило.

Таким чином, керуючись положеннями ч.6 ст.162 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У позовній заяві позивачем вказано, що останній, враховуючи відпрацьований час, набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком із долученням до неї пакету необхідних документів, що підтверджується копією заяви про призначення пенсії разом з розпискою-повідомленням до неї.

Однак, відповідачем встановлено, що періоди роботи позивача з 10.08.1982 по 05.11.1989 не можуть бути зараховані до трудового стажу, оскільки позивачем не надано уточнюючу довідку, яка б підтвердила періоди роботи позивача.

Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

За змістом пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

У силу пункту 1 частини першої статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Частиною другою вказаної статті визначено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

Статтею 1 Закону №1058-IV також визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Частина 1 статті 24 Закону №1058-IV визначає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч.2 ст.24 Закону № 1058-IV).

В частині позовних вимог про здійснення перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком починаючи з 16.01.2023 з урахуванням заробітної плати, відображеної у довідці від 25.11.2022 №П-16 зе, виданих обласною державною казенною установою «державний архів магаданської області», суд зазначає таке.

Згідно зі статті 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Відповідно до статті 13 Угоди кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.

Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають. Постановою від 29.11.2022 № 1328 Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. москві. Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди, зазначеної в пункті 1 цієї постанови.

Листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 № 72/14-612- 108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 року № 376 (зі змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка вчинена 13.03.1992 року в м. москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19.06.2023.

Міністерство юстиції України своїм повідомленням від 10.01.2023, яке було опубліковане у Офіційному віснику України 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 для України 19.06.2023. У Рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно зі статтею 6 Угоди працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов`язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші).

Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.

Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах-учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії (пункт 3 статті 6 вказаної Угоди у галузі пенсійного забезпечення). Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав №01-1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 роки встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди.

Для обчислення розміру пенсії Позивача із заявою про перерахунок пенсії надано Пенсійним органам довідки про заробітну плату:

- від 25.11.2022 №П-16 зэ, виданої обласною державною казенною установою «державний архів магаданської області»;

Відповідач в листі про відмову в перерахунку пенсії позивачу зазначив, що вищезазначені довідки не взято до уваги, оскільки достовірність видачі довідки про заробітну плату станом на 16.01.2023 не підтверджені первинними документами.

Разом з тим, неможливість Пенсійних органів перевірити зазначені у довідці про заробітну плату відомості, з незалежних від особи причин, у зв`язку з початком повномасштабної війни в Україні і припинення будь-якого сполучення із російською федерацією та її вихід із Угоди про пенсійне забезпечення, не повинні впливати на соціальний захист осіб, які претендують на пенсію.

Водночас, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 №107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» (далі Постанова №107) визначено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24.02.2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

З врахуванням норм Постанови №107, довідка від 25.11.2022 №П-16 зэ, видана обласною державною казенною установою «державний архів магаданської області» повинна враховуватись при обчисленні пенсії позивача, позаяк довідка в повному обсязі відповідають вимогам закону, що вкотре свідчить про протиправність поведінки Відповідача та невідповідність його підставам не врахування заробітної плати з чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем при розгляді заяви позивача про перерахунок пенсії протиправно не прийнято до уваги довідку від 25.11.2022 №П-16 зэ, виданих обласною державною казенною установою «державний архів магаданської області».

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної бездіяльності в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси Позивача підлягають судовому захисту шляхом задоволення позову частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, останній розподілу не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі архівної довідки про заробітну плату від 25.11.2022 №П-16 зе, яка видана Обласною державною казенною установою «Державний архів Магаданської області».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) повторно розглянути заяву позивача про проведення перерахунку пенсії з 16.01.2023 із урахуванням заробітної плати за період з 10.08.1982 по 05.11.1989 відповідно до архівної довідки від 25.11.2022 № П-16 зе, виданою Обласною державною казенною установою «Державний архів Магаданської області» та здійснити виплату з урахуванням вже отриманих сум пенсії, з урахуванням висновків, викладених у даному рішенні

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.