Ухвала суду № 139441579, 03.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ВСТАНОВЛЕННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ

03 вересня 2026 рокуСправа № 280/11244/25 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Краматорський р-н., Донецька обл., 84122; код ЄДРПОУ 13486010); Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр-т. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області; Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням суду від 30.01.2026 у справі №280/11244/25 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 083850027031 від 05.09.2025 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії за віком;

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 083850027031 від 03.12.2025 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії за віком;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 03.09.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із зарахуванням до страхового стажу та врахуванням при обчисленні розміру пенсії та коефіцієнту стажу періоду роботи з 15.08.1987 по 10.04.1989 відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 , довідки № 80 від 15.07.2004 та періоду навчання з 01.09.1982 по 20.06.1987, відповідно до диплому серії НОМЕР_3 від 24.06.1987.

Присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Крім того, присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.06.2026 апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 в адміністративній справі №280/11244/25 залишено без змін.

Відтак, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі №280/11244/25 набрало законної сили 10.06.2026.

25.08.2026 (вх.№48708) до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 в адміністративній справі №280/11244/25, у якій заявник просить суд:

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №280/11244/25 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2026, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.06.2026 у справі №280/11244/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області; Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії;

- накласти штраф на начальника Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області за невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2026, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.06.2026 у справі №280/11244/25.

Ухвалою суду від 27.08.2026 заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі №280/11244/25 призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження. Крім того, вказаною ухвалою запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області у строк до 03.09.2026 висловити свою позицію з питань, викладених у заяві про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, подавши письмові пояснення до Запорізького окружного адміністративного суду.

Позиція Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області викладена у відзиві на заяву про встановлення судового контролю (вх.№50374 від 02.09.2026). Зокрема зазначено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі №280/11244/25 Головним управлінням зараховано до стажу позивача періоди з 15.08.1987 по 10.04.1989 та з 01.09.1982 по 20.06.1987. З 03.09.2025 проведено перерахунок пенсії з урахуванням 42 років 1 місяця та 7 днів стажу. Водночас, на виконання рішення суду за період з 03.09.2025 по 30.09.2026 нараховано заборгованість в розмірі 24961,51 грн. Борг буде виплачуватися відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)».

У зв`язку з розглядом заяви в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

При вирішенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №280/11244/25 суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до статі 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Вказана норма кореспондується з частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу.

Поряд з тим, суд зауважує, що такий захід судового контролю підлягає до застосування у разі не виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду без наявності на те поважних причин.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18, від 11.06.2020 у справі №640/13988/19.

За змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а, звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі №280/11244/25, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 03.09.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із зарахуванням до страхового стажу та врахуванням при обчисленні розміру пенсії та коефіцієнту стажу періоду роботи з 15.08.1987 по 10.04.1989 відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 , довідки № 80 від 15.07.2004 та періоду навчання з 01.09.1982 по 20.06.1987, відповідно до диплому серії НОМЕР_3 від 24.06.1987.

З наданих представником відповідача пояснень встановлено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі №280/11244/25 Головним управлінням зараховано до стажу періоди з 15.08.1987 по 10.04.1989 та з 01.09.1982 по 20.06.1987. З 03.09.2025 проведено перерахунок пенсії з урахуванням 42 років 1 місяця та 7 днів стажу внаслідок якого за період з 03.09.2025 по 30.09.2026 нараховано заборгованість в розмірі 24961,51 грн.

На підтвердження вказаних обставин представником відповідача до матеріалів справи надано копію розрахунку стажу ОСОБА_1 Форма РС-право (номер ПС:083850027031), згідно з яким страховий стаж становить 42 роки 1 місяць 7 днів та копію рішення про перерахунок пенсії №083850027031 з урахуванням зазначеного страхового стажу.

Водночас, з наданих представником відповідача пояснень встановлено, що в частині виплати нарахованої суми заборгованості за період з 03.09.2025 по 30.09.2026 рішення суду буде виконано відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)».

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних підстав вважати, що відповідач наразі ухиляється від виконання судового рішення, оскільки виконання відбувається в порядку черговості виконання рішень судів, в умовах відсутності бюджетного фінансування, в період дії воєнного стану в Україні, коли фінансові ресурси держави закумульовані на потребах оборони країни.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем вживаються залежні від нього дії спрямовані на виконання рішення суду, а відтак зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду не буде сприяти пришвидшенню його виконання.

Крім того, суд зважає на відсутність відомостей про ініціювання позивачем процедури примусового виконання рішення суду.

Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В частині першій статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм вбачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.12.2022 по справі №0440/6728/18, що в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відтак, питання щодо примусового виконання рішення може бути вирішено в рамках відкритого виконавчого провадження у визначеному законом порядку із застосуванням передбачених законом заходів примусового характеру.

Виходячи з викладеного у сукупності, зважаючи на ненаведення позивачем обґрунтованих аргументів щодо необхідності вжиття заходів судового контролю та ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 241, 248, 256, 382 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі №280/11244/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 03.09.2026.

Суддя І.В. Садовий