Ухвала суду № 139440780, 03.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 вересня 2026 року Справа № 215/5997/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Царікової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Рянської В.В. у справі №215/5997/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

30.06.2026 до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) відповідача при отриманні заяви від 25.05.2026 вх. 108 створювати штучні перешкоди розгляду заяви на сесії Криворізької міської ради і визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов`язати тлумачити додаток № 2 не поясненнями позначки (*) постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303, а правовим порядком ст.ст. 3, 22, 28, 49, 92 Конституції України і виписувати рецепти не як особі з інвалідністю, а як онкопацієнту та довести вимоги заяви до депутатів Криворізької міської ради.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.07.2026 у справі № 215/5997/26 (провадження № 2-а/215/560/26) позовну заяву ОСОБА_2 передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

27.07.2026 зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи №215/5997/26 між суддями від 27.07.2026 року для розгляду даної справи визначено склад суду: головуючий суддя - Рянська В.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:

- позовної заяви, в якій викласти свої вимоги щодо предмета спору згідно з вимогами ч. 1 ст. 5, ч. 5 ст. 160, ст. 161 КАС України та їх обґрунтування відповідно до положень закону, із зазначенням і наданням доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, за яких, на думку позивача, відбулося порушення її прав відповідачем, зокрема, доказів звернення до відповідача із заявою від від 25.05.2026 вх. № 108 та отримання листа від 04.06.2026 № 462, або доказів на підтвердження обставин, у зв`язку з якими позивач не має можливості подати такі докази самостійно;

- копії виправленої позовної заяви та доданих до неї документів для направлення відповідачу.

26.08.2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід судді Рянської В.В.

В обґрунтування заяви вказано, що не можна довіряти судді, який не зважає на повноваження відповідача, не зазначає мотивів відхилення кожного аргументу, викладеного позивачем з посиланням на норми права, не підкорюється ст.ст. 5, 160, 161, 169, 245, 248 КАСУ, вимагає надати незрозумілі докази для встановлення повноважень і ст. 5, 160, 161, 169, КАСУ тлумачить на свій розсуд, що суперечить його точного змісту та не розуміє спосіб захисту. На переконання позивача, таке свавілля при захисті соціальних прав в соціальній державі не припустимо. У судді завжди не гаразд з доброзичливістю, увагою для встановлення наявності компетенції, штучно створює перешкоди для захисту гарантій ст. 46 Конституції України, тому відмовляється витребувати по своїй ініціативі необхідні докази для повного, всебічного розгляду справи, для того, щоб відмовитися навести лад у судовій системі для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, та саме це доводить про його зацікавленість у кінцевому результаті. Позивач вказує на перевищення влади, службових повноважень, затягнення строку розгляду, особистий інтерес судді для задоволення власних потреб, оскільки суддя використовує хибні мотиви і підстави ст. 6,7 КАСУ. При цьому, ОСОБА_1 просить зважати на її сумніви про неупередженість, необ`єктивність судді, що не гарантує законність здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду позову. Позивач вважає, що потрібно звернути увагу на особисті переконання та поведінку судді і аргумент, що правосуддя не здійснюється в термін «розумного строку розгляду». На переконання позивача, довіра до судді відсутня і саме відвід судді сприяв би уникненню сумнівів, щодо неупередженості суду та виконанню принципу верховенства права і правової визначеності та сприяв виконанню завдання судочинства і правової визначеності. Тож, ОСОБА_1 вважає, що саме ці заперечення повинні бути взяті судом до уваги при розгляді заяви про відвід судді.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2026 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянської В.В. в адміністративній справі № 215/5997/26. Передано матеріали справи № 215/5997/26 для визначення судді в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2026 року для розгляду заяви про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянської В.В. призначено суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікову О.В.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянської В.В. суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Приписами частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Згідно з частиною одинадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Частинами 1, 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Проаналізувавши викладені в заяві позивача про відвід судді доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для відводу судді у цій справі.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас відвід повинен бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.

У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України», заява №33949/02, ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію ЄСПЛ указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52).

Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Суд зазначає, що обставини, вказані позивачем у заяві про відвід судді, ґрунтуються на припущеннях та свідчать лише про незгоду заявника з процесуальним рішенням суду, що у відповідності до зазначених вище вимог законодавства, не може бути підставою для відводу.

Інших підстав, передбачених статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України для відводу судді, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Оскільки заява позивача про відвід судді Рянської В.В. фактично мотивована незгодою заявника з процесуальними діями головуючого судді, які, на його переконання, викликають сумніви в неупередженості чи об`єктивності судді, суд приходить до висновку, що наведені ним підстави є лише суб`єктивним сприйняттям обставин, відтак, не можуть бути підставами для відводу.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, про необґрунтованість заявлених підстав для відводу судді, оскільки останні об`єктивними даними не підтверджуються і по суті ґрунтуються на хибних висновках та незгоді позивача з процесуальними рішенням судді, з огляду на що у задоволенні заяви позивача про відвід судді Рянської В.В. слід відмовити.

Згідно частини 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала про відмову у задоволенні заяви про відвід окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Керуючись статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Рянської В.В. у справі №215/5997/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Адміністративну справу №215/5997/26 передати для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включатися до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Повний текст ухвали складений 03.09.2026.

Суддя О.В. Царікова