Ухвала суду № 139440693, 03.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 вересня 2026 року Справа №215/4561/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луговська Г.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву про самовідвід судді по адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю, на підставі ухвали Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 09.06.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) про встановлення наявності компетенції (повноважень) Дніпропетровської обласної державної адміністрації при отриманні заяви від 28.02.25р вх.С-567\0\42-25 створювати штучні перешкоди для вирішення ненормативним правовим актом питання надання соціальних послуг та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов`язати прийняти ненормативний правовий акт після повторного розгляду.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2025, позовні матеріали по справі №215/4561/25 передано для розгляду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луговській Г.В. та прийнято відповідно до реєстру передачі справ судді від 03.07.2025.

Ухвалою суду від 29.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.12.2025 скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.01.2026, позовні матеріали по справі №215/4561/25 передано для розгляду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луговській Г.В.

Відповідно до електронного реєстру передачі справ судді № 771/26 від 30.01.2026, позовні матеріали по справі №215/4561/25 прийнято суддею 02.02.2026р., про що накладено відповідну електронну резолюцію.

Ухвалою суду від 15.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії повернуто без розгляду після залишення позовної заяви без руху.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.08.2026 скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.08.2026, позовні матеріали по справі №215/4561/25 передано для розгляду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луговській Г.В.

Відповідно до електронного реєстру передачі справ судді № 6322/26 від 31.08.2026, позовні матеріали по справі №215/4561/25 прийнято суддею 02.09.2026р., про що накладено відповідну електронну резолюцію.

З урахуванням приписів ст.ст.31, 35, 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), вирішуючи питання про прийняття адміністративної справи до розгляду, вважаю за необхідне зазначити наступне.

03.09.2026 р. суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луговською Г.В. подано заяву про самовідвід, в обґрунтування якої зазначено, що ухвалою суду від 03.07.2025 позовну заяву з документами ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Враховуючи, що зміст позовної заяви не містить чітких вимог та їх належного обґрунтування, доказів та/або послідовний розбірливий виклад обставин на підтвердження позовних вимог та суті спору, у зв`язку з чим, суду неможливо встановити наявність порушених прав позивача та обставини, які йому передували, які відносини виникли у зв`язку із такими порушеннями, які права були порушені та обрані позивачем способи захисту, ухвалою суду від 04.07.2026 позовну заяву залишено без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

На вказану адресу у позовній заяві та доданих до неї документах, позивачу направлена ухвала суду від 04.07.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення адресату 17.07.2025.

Станом на 29.08.2025 (з урахуванням терміну більшого ніж необхідно на поштовий перебіг) позивачем не надано доказів на підтвердження виправлення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 04.07.2025.

У зв`язку з чим, ухвалою суду від 29.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.12.2025 скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У зазначеній постанові колегія суддів Третього апеляційного адміністративного суду вказала, що копія рекомендованого поштового повідомлення не містить відомостей про те, що копію ухвали суду від 04.07.2025 року отримано позивачем (відсутній підпис, прізвище), або довіреної особи. Наявний у повідомленні підпис проставлено в графі «підпис працівника об`єкта поштового зв`язку». Крім того, вказаний підпис не співпадає зі зразком підпису, який міститься у позовній заяві.

Спроби секретаря судового засідання повідомити позивача про наявність ухвали суду від 04.07.2025 року, проте вказаний в позовній заяві номер телефону не відповідав протягом робочого часу, що підтверджується телефонограмою від 07.07.2025 року, не прийняті колегією суддів Третього апеляційного адміністративного суду до уваги.

Доводи колегії суддів Третього апеляційного адміністративного суду, викладені у постанові від 23.12.2025 року про направлення ухвали суду позивачу без супровідного листа, є нікчемними, оскільки адреса позивача вказана в ухвалі суду за якою ж і направлена. Нормами КАС України не передбачено обов`язку направлення ухвали суду з супровідним листом.

З огляду на викладене, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 та запропоновано з урахуванням висновків, викладених у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 23.12.2025, надати пояснення та докази на підтвердження і обґрунтування позовних вимог.

19.02.2026 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Луговської Г.В., яка фактично обґрунтована незгодою позивача з ухвалою суду від 06.02.2026 року, якою залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою суду від 20.02.2026 заяву про відвід визнано необґрунтованою.

Ухвалою суду від 24.02.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луговської Г.В. в адміністративній справі №215/4561/25, відмовлено.

Ухвалами суду від 16.03.2026 та 08.04.2026 ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Від позивача надійшла заява про відкриття провадження по справі. Однак, недоліки позовної заяви визначені ухвалами суду від 06.02.2026, від 16.03.2026 та від 08.04.2026 жодним чином не усунуто. Повідомлень щодо неможливості виконати ухвали суду або заяви про продовження строку для усунення вказаних недоліків на адресу суду теж не надходило. Заява позивача про відкриття провадження по справі не підлягає задоволенню, оскільки ухвалою суду від 03.07.2025 відкрито провадження та ухвалою суду від 04.07.2025 позовну заяву залишено без руху. Повторне відкриття провадження у справі неможливе.

З огляду на викладене, ухвалою суду від 15.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії повернуто без розгляду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.08.2026 скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У зазначеній постанові колегія суддів Третього апеляційного адміністративного суду залишила поза увагою, що провадження у справі було відкрито та залишено без руху після відкриття, але позивачка не сформулювала чітко та зрозуміло свої вимоги і до позовної заяви на одну сторінку не додала жодного доказу. Колегія суддів вказала, що судом не зазначено конкретних недоліків позовної заяви та шляхів їх усунення, а тому суд першої інстанції в даному випадку не був позбавлений можливості вирішити питання щодо відкриття провадження у справі на підставі позовної заяви позивача і доданих до неї доказів.

Вирішуючи питання про прийняття адміністративної справи до розгляду, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (ст.1 КАС України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

У постанові від 26.03.2020 року по справі №1340/6162/18 (адміністративне провадження №К/9901/31163/19) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював позицію, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

КАС ВС зазначив, що під час визнання предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 13.01.2021 року по справі №756/9153/18-ц (провадження №61-15561св20).

Вимоги до позовної заяви визначені ст.160 КАС України.

Зокрема, в позовній заяві зазначаються:

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п.4 ч.5 ст.160 КАС України);

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5 ч.5 ст.160 КАС України);

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8 ч.5 ст.160 КАС України);

- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (п.9 ч.5 ст.160 КАС України).

Як зазначено вище, ухвалою суду від 03.07.2025 позовну заяву з документами ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Саме у зв`язку з недотриманням позивачкою вимог ст.160 КАС України та задля встановлення суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, ухвалою суду від 04.07.2026 позовну заяву залишено без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків, в порядку п.7 ч.1 ст.240 КАС України.

Позовна заява на одну сторінку без жодного доказу не надала можливості встановити суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася ОСОБА_1 та наявність публічно-правового спору.

Проте, ОСОБА_1 жодним чином не усунула недоліки позову та не надала жодного доказу, наслідком чого стало залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

ОСОБА_1 підстави, з яких позов було залишено без розгляду, не усувала та вимоги ухвал, якими позов залишено без руху, не виконала.

Однак, постановами Третього апеляційного адміністративного суду від 23.12.2025 та 03.08.2026 скасовано ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду, справу направлено для продовження розгляду.

Вважаю, що при розгляді мною позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії вжито всіх можливих та допустимих процесуальних дій та рішень. Подальше перебування позову у моєму провадженні може викликати сумнів у моїй неупередженості або об`єктивності, як судді при розгляді справи № 215/4561/25.

Неупередженість та безсторонність суду є обов`язковою ознакою судового процесу, який гарантує рівність учасників перед судом та гарантує право кожного на справедливий суд. Зазначене, в свою чергу, кореспондує з обов`язком суду створити умови, що гарантують кожному учаснику судового процесу рівність в реалізації наданих йому прав.

При вирішенні питання про наявність підстав для самовідводу судді, суд виходить з наступного.

За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу).

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п.4 ч.1 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.3 ст.39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною 1 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.8 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України Про судоустрій і статус суддів кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зважаючи на вказані обставини та з урахуванням приписів ст.ст.36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою забезпечення неупередженості у розгляді справи №215/4561/25 та виключення будь-яких сумнівів щодо дотримання судом принципів законності, неупередженості та об`єктивності за результатами розгляду цієї справи, суд вважає, що подана заява судді про самовідвід є вмотивованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36, 39-41, 171, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, до свого провадження.

Заяву про самовідвід головуючого судді Луговської Г.В. за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Адміністративну справу №215/4561/25 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії передати для здійснення перерозподілу з урахуванням приписів ст.31Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Г. В. Луговська