Рішення № 139439877, 03.09.2026, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/819/26

Провадження №2/485/936/26

РІШЕННЯ

іменем України

03 вересня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючий - суддя Соловйов О.В.,

секретар судового засідання Гусарова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі ТОВ "ФК "ЄАПБ") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні обґрунтовують тим, що 12.12.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено кредитний договір №3629965 із сумою кредитування 4200,00 грн. 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено Договір Факторингу № 14/06/21 відповідно до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Так, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у сумі 13560,96 грн.

Окрім того, 08.09.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Сіроко Фінанс» було укладено кредитний договір № 7289417 із сумою кредитування 4500,00 грн. 23.01.2026 на підставі договору факторингу № 23012026/3 укладеного між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ « ФК «ЄАПБ», ТОВ «Сіроко Фінанс» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників, зокрема до відповідача ОСОБА_1 у сумі 14175,00 грн.

Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання за кредитними договорами, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами №3629965 та №7289417 на загальну суму 27735,96 грн, а також понесені судові витрати.

Заочним рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 04.06.2026 позовні вимоги позивача задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними договорами загальним розміром 18735,96 грн, а також стягнуто понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1798,45 грн.

09.07.2026 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Єременко К. В. подано заяву про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 30.07.2026 заочне рішення від 04.06.2026 скасоване та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

10.08.2026 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Єременко К. В. подано відзив на позовну заяву. У поданому відзиві представник відповідача зазначає таке. Договори позики укладалися в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту направлення такого одноразового ідентифікатора позичальнику, отримання ним та використання саме позичальником для підписання договору. Нарахування комісії за договором № 7289417 в розмір 668,70 грн не відповідає вимогам законодавства. Крім того, наявні розбіжності між сумою комісії та сумою загальних витрат за позикою, а саме в договорі вказаний розмір комісії 668,7 грн, а загальні витрати за позикою для розрахунку денної процентної ставки - 675,00 грн, різниця становить 6,30 грн. Пеня за договором № 7289417 нарахована в порушення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. За договором № 3629965 відсотки нараховувалися після закінчення строку кредитування як нарахування відсотків за понадстрокове користування без підтвердження правової та фактичної підстави такого нарахування. Позивач не навів беззаперечних та достовірних доказів надходження кредитних коштів у розпорядження відповідача у повному обсязі. Позивачем не доведено перехід права вимоги до нього за кредитним договором № 7289417. Також про перехід права вимоги до позивача відповідач повідомлений не був. Відповідач є військовослужбовцем, в зв`язку з чим він звільнений від сплати відсотків за кредитним договором № 7289417. Враховуючи викладене, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, а у випадку якщо суд дійде висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову просить відмовити у стягненні пені, комісії в розмірі 668,70 грн, будь-яких платежів нарахованих після 22.09.2025 (а.с. 156-164).

17.08.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій представник просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с. 169-180).

20.08.2026 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Єременко К. В. подано заперечення на відповідь на відзив.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача просив про розгляд справи в його відсутність, позов підтримує.

Представник відповідача у поданому відзиві просив про розгляд справи за відсутності представника. Відповідач про причини неявки не повідомив.

На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 12.12.2020 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 було укладено договір позики №3629965, відповідно до умов якого позикодавець надав відповідачу у власність грошові кошти (позику) у розмірі 4200,00 грн строком на 22 дні до 03.01.2021, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача, зі сплатою фіксованої процентної ставки 1,99% в день, та зі сплатою 2,7% в день за понадстроково користування позикою, а відповідач зобов`язався повернути позичальнику таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (а.с. 27).

Відповідно до п.п. 4.1 п. 5 договору позики, підписанням договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомився з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Підпунктом 4.3. п. 5 договору позики відповідач погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, що розміщені на сайті, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором h91Dhu9TXF, що відповідає ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію.

На підтвердження факту перерахування грошових коштів в сумі 4200,00 грн на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 позивачем надано довідку ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000147466/ТНПП від 14.04.2026, згідно якої 12.12.2020 на вказану вище платіжну картку було перераховано грошові кошти в сумі 4200,00 грн (а.с. 28).

Згідно наданого розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", станом на 28.07.2021 заборгованість відповідача за договором № 3629965 від 12.12.2020 складала 13560,96 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4200,00 грн, заборгованість за відсотками 9360,96 грн (а.с. 29-32).

14.06.2021 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу № 14/06/21 (а.с. 34-36).

Згідно п.1.1 договору факторингу, за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (Ціна Продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Права грошової вимоги , строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх особі Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (Позики), плати за Позикою (плату за процентною ставкою), проценти за порушення грошового зобов`язання, право на одержання яких належить Клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах боржників, які формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно п. 1.2 договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі Реєстр боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 2 від 28.07.2021 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 3629965 від 12.12.2020 в сумі 13560,96 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4200,00 грн, заборгованість за відсотками 9360,96 грн (а.с. 41).

Крім того, 08.09.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7289417, відповідно до умов якого позикодавець надав відповідачу у власність грошові кошти (позику) у розмірі 4500,00 грн строком на 15 днів до 22.09.2025, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача, зі сплатою фіксованої процентної ставки 0,01% в день, та зі сплатою комісії в розмірі 14,86 % від суми позики, що становить ь 668,70 грн (а.с. 8-11).

На підтвердження перерахування відповідачу кредитних коштів позивачем надано квитанцію № 45733-44658-63603, згідно якої на банківську картку відповідача № НОМЕР_2 від імені платника ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» 08.09.2025 перераховано грошові кошти в сумі 4500,00 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», станом на 23.01.2026 заборгованість відповідача за договором № 7289417 від 08.09.2025 становить 14175,00 грн, з яких : заборгованість за тілом кредиту 4500,00 грн, заборгованість за відсотками 6,30грн, заборгованість за комісією 668,70 грн, заборгованість за пенею 9000,00 грн (а.с. 14-15).

23.01.2026 між ТОВ «ЄАПБ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу № 23012026/3 (а.с. 17-18).

Відповідно до п. 1.1. договору факторингу, за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (Фінансування) за плату, а Клієнт відступити Факторові Права грошової вимоги , строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх особі Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (комісію, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошового зобов`язання та інших платежів, право на одержання яких належить Клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах боржників, які формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно п. 1.2 договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в день підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі Реєстр боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

23.01.2026 між ТОВ «ЄАПБ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» підписано акт прийому передачі реєстру боржників № 1 від 23.01.2026 за договормо факторингу № 21012026/3 від 23.01.2026 (а.с.с 19)

Згідно витягу з реєстру боржників № 1 від 23.01.2026 до ТОВ «ЄАПБ» перейшло право вимоги за договором № 7289417 від 08.09.2025 в сумі 14175,00 грн, з яких : заборгованість за тілом кредиту 4500,00 грн, заборгованість за відсотками 6,30грн, заборгованість за комісією 668,70 грн, заборгованість за пенею 9000,00 грн (а.с. 21)

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.

Відповідно до вимог статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредитних коштів. Розрахунки підтверджують існування заборгованості. Наданий договір відступлення прав вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги за договором позики до позивача у справі.

Відповідач не довів належного виконання зобов"язань за кредитним договором в повному розмірі, розрахунок заборгованості не спростував.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

З розрахунку заборгованості за договором позики № 3629965 від 12.12.2020 вбачається про нарахування відповідачу відсотків за користування кредитними коштами за період з 12.12.2020 по 03.04.2021 (включно), тобто, в тому числі, поза межами строку надання позики передбаченої п. 2. договору позики (22 дні).

Умовами наданої позивачем копії договору позики № 3629965 від 12.12.2020 не передбачена можливість автоматичної пролонгації строку користування позикою, а також позивачем не надано копію додаткової угоди якою б сторони продовжили строк кредитування.

Умова ж договору про нарахування відсотків за понадстрокове користування кредитом суперечить правовій позиції викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

З огляду на зазначене, нарахування відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку позики є безпідставним.

З розрахунку заборгованості вбачається, що за 22 дні починаючи з 12.12.2020 відповідачу нараховані відсотки в загальній сумі 1838,76 грн (83,58грн*22дні).

Таким чином, з урахуванням умов договору № 3629965 від 12.12.2020 відповідач мав сплатити за договором позики суму отриманої позики в розмірі 4200,00 грн, та нараховані відсотки в сумі 1838,76 грн, а всього 6038,76 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача.

Окрім того, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені за договором № 7289417 від 08.09.2025 в сумі 9000,00 грн задоволенню не підлягають.

Ураховуючи вищенаведене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови кредитного договору, на час ухвалення рішення позивачу за відступлення права вимоги борг не сплатив, за таких обставин вимоги позивача обґрунтовані та наявні законні підстави для їх задоволення, однак частково, в сумі 11213,76 грн, яка складається з:

- заборгованість за договором № 3629965 від 12.12.2020 в сумі 6038,76 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4200,00 грн, заборгованість за відсотками 1838,76 грн;

- заборгованість за договором № 7289417 від 08.09.2025 в сумі 5175,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4500,00 грн, заборгованість за відсотками 6,30 грн, заборгованість за комісією 668,70 грн,

Щодо доводів викладених представником позивача в позовній заяві щодо відсутності доказів направлення саме відповідачу одноразово ідентифікатора та укладення саме відповідачем кредитних договорів, а також відсутності доказів перерахування грошових коштів відповідачу, належності банківських карток, на які були перераховані грошові кошти, відповідачу, суд вважає безпідставними, оскільки посилаючись на вказані обставини, представник відповідача не заперечує самого факту укладення відповідачем договорів позики та отримання саме відповідачем кредитних коштів згідно вказаних договорів. Також представником відповідача не заперечується той факт, що банківські картки, на які було здійснено переказ кредитних коштів належить відповідачу.

Також не заслуговують на увагу твердження про наявність розбіжності в договорі № 7289417 від 08.09.2025 між сумою комісії та сумою загальних витрат за позикою для розрахунку денної процентної ставки. Як вбачається з умов договору, для визначення денної процентної ставки вказана сума загальних витрат за позикою в розмірі 675,00 грн. При цьому позивач просить стягнути з відповідача суму комісії в розмірі 668,70 грн та суму нарахованих відсотків в розмірі 6,30 грн, що в сумі складає 675,00 грн, Тобто розбіжності в договорі відсутні, для визначення денної відсоткової ставка кредитом застосовано загальні витрати за кредитом які складаються з комісії та відсотків, що відповідає вимогам законодавства.

Щодо включення до умов договору позики обов`язку зі сплати комісії, суд зазначає таке.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв`язку із чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Положення ч.ч.1,2,5 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п.4 ч.1 ст.1 та ч.2 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту".

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу ) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування" та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

За такого, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст.1, ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України "Про споживче кредитування", які викладені у постанові від 13 липня 2022 року в справі №496/3134/19, така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в тому числі в судовому порядку).

За такого, включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання та обслуговування кредиту, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Також не заслуговують на увагу доводи представника відповідача викладені у відзиві щодо відсутності доказів переходу права вимоги за договором № 7289417 від 08.09.2025 до позивача у справі.

На підтвердження вказаного факту позивачем надано договір факторингу, укладений між первісним кредитором та позивачем, акт прийому-передачі реєстру боржників, платіжну інструкцію № 12 від 29.01.2026 про перерахування коштів позивачем за договором факторингу (а.с. 20), та витяг з реєстру боржників, в якому вказано: ПІБ боржника, РНОКПП боржника, номер та дату договору, сума заборгованості та її складові.

Таким чином, на думку суду, позивачем надано докази на підтвердження переходу до нього права вимоги за договором позики № 7289417 від 08.09.2025.

Також є безпідставними посилання представника відповідач на не повідомлення відповідача про відступлення права вимоги позивачу за договорами позики. Як було вказано вище, якщо боржник не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, він не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним. Відповідачем же не надано доказів на підтвердження виконання своїх зобов`язань за договорами позики первісним кредиторам.

З приводу посилань представника відповідача на положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якої відповідач звільнений від сплати відсотків за користування кредитними коштами, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Таким чином, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від сплати відсотків за користування кредитом звільняються не всі військовослужбовці та їх дружини (чоловіки), зокрема, від сплати відсотків не звільняються військовослужбовці які проходять військову службу за контрактом та не брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.

Зі змісту наданої представником відповідача довідки від 27.06.2026 № 58/14280 вбачається лише про проходження відповідачем військової служби у військовій частині НОМЕР_3 з 25.09.2024.

Зі змісту наданої копії військового квитка відповідача, вбачається, що з 21.08.2024 року він проходив військову службу за контрактом.

Таким чином, оскільки відповідач проходить військову службу за контрактом, а також суду не надано доказів того, що він брав або бере участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, посилання на звільнення відповідача від обов`язку сплати відсотків за кредитом є безпідставними.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн (а.с. 61), відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (40,43 %) в розмірі 1076,41 грн.

Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська область, м. Бровари, вул.. Лісова, буд. 2, заборгованість в сумі 11213,76 грн (одинадцять тисяч двісті тринадцять грн 76 к), яка складається з: заборгованість за договором № 3629965 від 12.12.2020 в сумі 6038,76 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4200,00 грн, заборгованість за відсотками 1838,76 грн; заборгованість за договором № 7289417 від 08.09.2025 в сумі 5175,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4500,00 грн, заборгованість за відсотками 6,30 грн, заборгованість за комісією 668,70 грн, а також судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1076,41 грн (одна тисяча сімдесят шість грн 41 к.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 03.09.2026.

Суддя О. В. Соловйов