Рішення № 139439488, 03.09.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Дата ухвалення
03.09.2026
Номер справи
489/1982/26
Номер документу
139439488
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 489/1982/26

Провадження № 2/489/3479/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03 вересня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва у складі

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Бородіною В.Ю.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиті послуги водопостачання та водовідведення,

встановив:

В березні 2026 року МКП «Миколаївводоканал» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 боргу за надані послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 51 213,52 грн. та судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що МКП «Миколаївводоканал» надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі споживачам за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої статті 639 ЦК України (яка була чинна на час відкриття особового рахунку) договір може бути укладений у будь-якій формі якщо вимоги до форми договору не встановлені законом. Договір про надання послуг водопостачання та водовідведення між позивачем та споживачами за вказаною адресою було укладено шляхом оформлення особового рахунку № НОМЕР_1 . Свої зобов`язання щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення позивач виконував в повному обсязі та належним чином. Проте відповідачами оплата своєчасно та в повному обсязі не проводилась. В результаті систематичної несплати споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.05.2021 по 02.03.2026 наявна заборгованість у сумі 51 213,52 грн., яка складається з заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 49 423,76 грн. та абонентської плати в розмірі 1 789,76 грн., які розраховані за період з квітня 2021 року по січень 2026 року.

Посилаючись на вищевикладене, МКП «Миколаївводоканал» звернулось із даним позовом до суду.

29.04.2026 Інгульським районним судом м. Миколаєва постановлено заочне рішення по справі № 489/1982/26, відповідно до якого позовні вимоги задоволено частково. А саме стягнуто з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.05.2021 по 31.12.2025 у розмірі 51 213,52 грн., судовий збір в розмірі 2 662,40 грн., по 887,47 грн. з кожного; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

25.05.2026 відповідач ОСОБА_3 через свого представника адвоката Онищенко Л.В. звернулась до суду із заявою про скасування заочного рішення від 29.04.2026.

Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 09.07.2026 заочне рішення від 29.04.2026 за позовом МКП «Миколаївводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості скасовано; справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

30.07.2026 від представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Онищенко Л.В. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого вона позовні вимоги визнає частково, а саме вважає, що заборгованість відповідачів за спожиті послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.05.2021 по 02.03.2026 становить 29 067,79 грн. В задоволенні іншої частини вимог просить суд відмовити. В обґрунтування своїх заперечень проти позову посилається на те, що зі змісту розрахункових листів, отриманих нею, а також відомостей з особистого кабінету вбачається, що заборгованість становить саме вказаний нею розмір. При цьому відповідач не заперечує, що за період з червня 2022 року до моменту пред`явлення позову вона не здійснювала передачу показів вузла обліку з об`єктивних причин. При цьому будь-яких перешкод у доступі працівникам МКП «Миколаївводоканал» до огляду вказаного приладу обліку та зняття показань вона та члени її родини не чинили. Також у вказаному відзиві ОСОБА_3 просила суд розстрочити виконання рішення на один рік, оскільки її батько відповідач по справі ОСОБА_2 , має важкий стан здоров`я, потребує лікування, а її син ОСОБА_1 відповідач по справі, за адресою надання послуг водопостачання та водовідведення не проживає. Відповідач ОСОБА_3 перебуває в тяжкому матеріальному стані, оскільки її середній дохід на місяць становить приблизно 7 187,30 грн.

02.09.2026 від представника позивача МКП «Миколаївводоканал» надійшла заява про зменшення позовних вимог. Посилалась на те, що відповідачем у період після відкриття провадження у справі було надано покази лічильника, які складають 2 195 куб.м. станом на 06.08.2026. Позивачем було проведено перерахунок заборгованості згідно даних приладу обліку, відповідно до яких заборгованість складає 21 597,91 грн. Посилаючись на викладене, МКП «Миколаївводоканал» просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за надані послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 станом на 02.09.2026 в сумі 21 597,91 грн., а також судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Представник позивача МКП «Миколаївводоканал» в судове засідання не з`явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином, у заяві про зменшення позовних вимог від 02.09.2026 просив суд про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, повідомлення про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та доданих до неї документів. Направлена на їх адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.

Від представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Онищенко Л.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи, оскільки вона перебуває у плановій щорічній відпустці.

Протокольною ухвалою суду в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено з врахуванням позиції відповідача ОСОБА_3 , викладеної у відзиві на позов, а також заяви МКП «Миколаївводоканал» про зменшення позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно витягів з реєстру територіальної громади м. Миколаєва за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано троє осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є відповідачами у справі (а.с. 16).

Внаслідок неналежного виконання споживачами зобов`язань щодо сплати спожитих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за вказаною адресою станом на 02.09.2026 утворилась заборгованість в розмірі 21 597,91 грн., яка розрахована за період з квітня 2021 року по серпень 2026 року.

Свої обов`язки щодо надання послуг МКП Миколаївводоканал виконував в повному обсязі, скарг від споживачів послуг за вищезазначеною адресою не надходило. Проте відповідачі свої обов`язки щодо оплати за надані послуг не виконали.

Споживачам двічі було надіслано попередження про необхідність оплату боргу, який утворився станом на 12.01.2026, яке відповідачами виконано не було (а.с. 17).

Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги до форми договору не встановлені законом. Укладення договору шляхом оформлення особового рахунку та видачі розрахункової книжки не суперечить діючому законодавству.

Споживачі, які фактично користуються послугами з централізованого водопостачання та водовідведення або звертаються до МКП «Миколаївводоканал» для отримання вказаних послуг, та вважаються такими, що ознайомлені, погоджуються та приєднуються до умов Договору. У зв`язку тим, що даний договір є договором приєднання, його умови не підлягають узгодженню зі стороною, що приєднується (споживачем).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, якими є не тільки законні, а й підзаконні нормативно-правові акти. За відсутності таких умов та вимог зобов`язання виконується відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 вказаного Закону споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Зазначена норма закону зобов`язує споживачів оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 15.03.2018 у справі 401/710/15-ц.

З огляду на вказане, саме на відповідачів покладено обов`язок укладення договору із позивачем на надання відповідних послуг.

Як встановлено судом, відповідачі є споживачами комунальної послуги, що надає позивач, оскільки між позивачем і відповідачами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання комунальних послуг постачання холодної води і водовідведення, однак вони не сплачують вартість послуг, що порушує право позивача на отримання коштів за надані послуги у встановлений законодавством строк, та в повному обсязі. За такого, у відповідачів виникло зобов`язання сплатити заборгованість за спожиті послуги, а у позивача право вимагати від них виконання свого обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Будь-яких доказів з приводу того, що відповідачі відмовлялись від надання вищевказаних послуг, або ці послуги не надавалися або надавалися не в повному обсязі, чи зверталися до позивача щодо проведення перерахунку у разі можливої відсутності тривалий час в квартирі та не споживання послуг або з претензіями щодо невиконання ним зобов`язань щодо постачання послуг, або надання неякісних послуг суду надано не було.

Таким чином, правовідносини між сторонами за своїм змістом є зобов`язальними, позивач повинен надавати послуги водопостачання та водовідведення, а відповідачі повинні за них сплачувати в силу приписів статті 11 ЦК України.

За змістом пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Приписами статті 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» встановлено, що споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Статями 68, 162 Житлового кодексу України визначено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Положеннями статті 610 та статті 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Внаслідок неналежного виконання споживачами зобов`язань щодо сплати спожитих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за вказаною адресою утворилась заборгованість в розмірі 21 597,91 грн. за період з 01.04.2021 по 02.09.2026.

Враховуючи, що відповідачі, будучи зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачами послуг з водопостачання та водовідведення, заборгованість за спожиті послуги в добровільному порядку не відшкодовано, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, з відповідачів на користь МКП «Миколаївводоканал» підлягає стягненню в солідарному порядку заборгованість в розмірі 21 597,91 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з ст. 129 - 1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення закріплені в статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження» у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно довідки КП ММР «Миколаївелектротранс» від 12.06.2026 заробітна плата ОСОБА_3 за період з грудня 2026 року по січень 2026 склала 86 247,55 грн.

Відповідно до виписки КНП ММР «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» від 29.05.2026 ОСОБА_2 (відповідач по справі та батько ОСОБА_3 ) має наступні діагнози: дисциркуляторна енцефалопатія ІІІ ст. змішаного ґенезу, стійкий помірний вести було-атактичний та цефалічний синдром, зниження когнітивних функцій, хронічний пієлонефрит, сечокам`яна хвороба, ДДУ грудного та поперекового відділу хребта, ДОА правого колінного суглоба, дифузний кардіосклероз, політропна шлуночкова екстрасистолія, сидром Морганьї-Адамса-Стокса, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет 2 типу, ожиріння.

Відповідач ОСОБА_3 стверджує, що можливості сплатити заборгованість в повній мірі на даний час не має, просить суд врахувати, що вона перебуває в тяжкому матеріальному стані, її середній дохід на місяць складає приблизно 7 000,00 грн., а також вона доглядає за хворим батьком, який потребує значних витрат на власне лікування.

Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне клопотання про розстрочення рішення задовольнити частково, розстрочити відповідачам виконання рішення строком на 10 місяців зі сплатою кожного місяця по 2 159,80 грн.

Згідно статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в загальній сумі 2 662,40 грн. сплачений при подачі цього позову та заяви про видачу судового наказу, по 887,47 грн. з кожного, у зв`язку з чим позов в цілому підлягає частковому задоволенню, оскільки судовий збір стягується з відповідачів не солідарно, а в частці з кожного.

Керуючись статтями 141, 263-265, 267 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиті послуги водопостачання та водовідведення задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.04.2021 по 02.09.2026 в розмірі 21 597,91 грн. (двадцять одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім гривень 91 копійка).

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок), по 887,47 грн. (вісімсот вісімдесят сім гривень 47 копійок) з кожного.

На підставі ч. 1 ст. 267 ЦПК України розстрочити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 виконання рішення суду на 10 (десять) місяців з погашенням рівними платежами заборгованості за період з 01.04.2021 по 02.09.2026 в розмірі 21 597,91 грн., а саме:

- у жовтні 2026 року 2 159,80 гривень;

- у листопаді 2026 року 2 159,80 гривень;

- у грудні 2026 року 2 159,80 гривень;

- у січні 2027 року 2 159,80 гривень;

- у лютому 2027 року 2 159,80 гривень;

- у березні 2027 року 2 159,80 гривень;

- у квітні 2027 року 2 159,80 гривень;

- у травні 2027 року 2 159,80 гривень;

- у червні 2027 року 2 159,80 гривень;

- у липні 2027 року 2 159,80 гривень.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал», код ЄДРПОУ 31448144, адреса: м. Миколаїв, вул. Погранична, 161;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 03.09.2026.

Суддя Г.А. Микульшина

Часті запитання

Який тип судового документу № 139439488 ?

Документ № 139439488 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 139439488 ?

Дата ухвалення - 03.09.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 139439488 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 139439488, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Судове рішення № 139439488, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 03.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 139439488 відноситься до справи № 489/1982/26

Це рішення відноситься до справи № 489/1982/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 139439485
Наступний документ : 139477542