Рішення № 139439440, 01.09.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.09.2026м. СумиСправа № 920/903/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Короленко В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №920/903/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго збут транс» (вул.Златоустівська, буд. 23А, літ. «М», м. Київ, 01135; код за ЄДРПОУ 42588390),

до відповідача Комунального підприємства «Водоканал Білопілля» (вул. Торгова площа, буд. 27, м. Білопілля, Сумський р-н, Сумська обл., 41800; код за ЄДРПОУ 33429825),

про стягнення 649043,39 грн

установив:

16.07.2026 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 530351,38 грн (п`ятсот тридцять тисяч триста п`ятдесят одна грн 38 коп.) основного боргу на рахунок IBAN: НОМЕР_1 Філія АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, а також 79907,91 грн (сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сім грн 91 коп.) пені, 30328,79 грн (тридцять тисяч триста двадцять вісім грн 79 коп.) інфляційних втрат, 8455,31 грн (вісім тисяч чотириста п`ятдесят п`ять грн 31 коп.) 3% річних, 9735,65 грн (дев`ять тисяч сімсот тридцять п`ять грн 65 коп.) судового збору на рахунок: IBAN: НОМЕР_2 Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669.

16.07.2026 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/903/26 призначено до розгляду судді Короленко В.Л.

20.07.2026 за електронним запитом суду сформована відповідь з ЄДРПОУ, за якою відповідач - Комунальне підприємство «Водоканал Білопілля», зареєстрований як юридична особа з ідентифікаційним кодом 33429825 та місцезнаходженням: вул. Торгова площа, буд. 27, м. Білопілля, Сумський р-н, Сумська обл., 41800.

Ухвалою від 22.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №920/903/26 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи. Копію даної ухвали направлено учасникам справи відповідно до вимог ч. 6-7 ст. 6 ГПК України.

Відповідно до довідок Господарського суду Сумської області від 23.07.2026 №б/н про доставку електронного листа, копію ухвали від 22.07.2026 у справі №920/903/26 позивач та відповідач отримали до електронних кабінетів 22.07.2026, 13:10.

Таким чином позивач та відповідач були повідомлені належним чином про розгляд судом даної справи.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом заяв по суті спору, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Відповідно до статті 233 ГПК України за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, судом ухвалене рішення у даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

01.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго збут транс» (далі - постачальник, позивач) та Комунальним підприємством «Водоканал Білопілля» (далі - споживач, відповідач) укладено договір №52 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір).

Відповідно до п. 1.2 договору умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно з п. 2.1 договору за цим договором постачальник зобов`язується постачати електричну енергію (код ДК 021:2015 - 09310000 - 5 - Електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У пункті 5.4 договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунковий період відповідає періоду вказаному в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з ОСР. Обсяг електричної енергії використаної споживачем протягом розрахункового періоду визначається відповідно до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який укладений з ОСР та Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

Відповідно до п. 5.5 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, онлайн переказ, поштовий переказ, та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Згідно з п. 5.6 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку та/або у комерційній пропозиції, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних вебсайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до абз. 2 п. 5.7 договору у разі несвоєчасної оплати платежів передбачених цим договором, постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання пені, 3% річних від простроченої суми та інфляційних нарахувань.

Постачальник зобов`язується забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору, а споживач - забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (пункти 7.2.1 та 6.2.1 договору).

Відповідно до п. 13.1 договору додатки до договору: додаток №1 - Заява на укладення договору, додаток №2 - Комерційна пропозиція, додаток №3 - Порядок зміни умов договору є невід`ємними частинами договору.

Згідно з Заявою на укладення договору, що додатком №1 до договору - початок постачання з 01.01.2025. У даній заяві електронну пошту vodokanal2120@ukr.net визначено відповідачем як засобів електронного документообігу.

Відповідно до розділу «Спосіб оплати» Комерційної пропозиції, що є Додатком №2 до договору, (далі - комерційна пропозиція) оплата здійснюється споживачем за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку. Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника зазначений у розрахункових документах. Сума переплати/недоплати споживача визначається після завершення звітного розрахункового періоду. Сума переплати споживача зараховується в якості оплати наступного звітного розрахункового періоду. Сума недоплати споживача підлягає безумовній оплаті споживачем не пізніше 5 (п`ять) робочих днів з дня отримання рахунку.

Згідно з розділом «Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати» комерційної пропозиції рахунок надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня отримання постачальником від ОСР інформації про обсяги спожитої електроенергії протягом розрахункового періоду, але не пізніше десятого календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше 5 (п`ять ) робочих днів від дати його отримання споживачем.

Відповідно до розділу «Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф» комерційної пропозиції за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, інфляційні збитки та 3% річних.

Згідно з розділом «Строк дії договору» комерційної пропозиції договір вступає в силу з дати підписання та діє до 31.12.2025, а в частині проведення розрахунків договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Дія договору може бути припинена достроково в порядку та на підставах, що передбачені умовами договору та чинним законодавством України.

Відповідно до розділу «Електронний документообіг» комерційної пропозиції сторонам надається можливість обміну документами з використанням мережі Інтернет та кваліфікованого електронного підпису. Відносини між сторонами щодо проведення електронного обміну розрахунковими документами можуть бути оформлені окремою додатковою угодою до договору. Якщо інше не узгоджено сторонами в додатковій угоді про електронний документообіг до договору, - попередження про припинення постачання електричної енергії, платіжні документи на авансові платежі, планові платежі, рахунки за фактично спожиту електричну енергію будуть вважатися направленими належним чином, якщо вони здійснені засобами електронного зв`язку на електронну адресу, вказану у заяві - приєднання до умов договору, або в особистому кабінеті споживача електричної енергії. При направленні оформленого попередження про припинення постачання електричної енергії, платіжних документів на авансові платежі, планові платежі, рахунків за фактично спожиту електричну енергію з використанням КЕП на електронну адресу споживача, зазначену у заяві-приєднання, або в особистий кабінет споживача електричної енергії, датою їх отримання вважається дата підтвердження про отримання (доставку) споживачем таких документів.

Відповідно до матеріалів справи, у період з 01.11.2025 по 31.12.2025 на виконання умов договору позивач поставив відповідачу електричну енергію у кількості 47277 кВт*год вартістю 580436,72 грн, що підтверджується наступними документами, що були надіслані на електронну пошту споживача vodokanal2120@ukr.net:

-акт приймання-передачі товарної продукції від 30.11.2025 № 3839 з обсягом електричної енергії у кількості 21086 кВт*год на суму 258178,67 грн з ПДВ та рахунок на оплату від 08.12.2025 № 5493 за листопад 2025 року (отримані споживачем 08.12.2025);

-акт приймання-передачі товарної продукції від 31.12.2025 № 1449 з обсягом електричної енергії у кількості 25978 кВт*год на суму 319637,26 грн з ПДВ та рахунок на оплату від 05.01.2026 №32 за грудень 2025 року (отримані споживачем 05.01.2026);

-акт приймання-передачі товарної продукції від 31.12.2025 №1468 з обсягом електричної енергії у кількості 213 кВт*год на суму 2620,79 грн з ПДВ та рахунок на оплату від 08.01.2026 №52 за грудень 2025 року (отримані споживачем 08.01.2026).

Акти приймання-передачі товару від 30.11.2025 № 3839, від 31.12.2025 № 1449 та від 31.12.2025 № 1468 були підписані постачальником і споживачем та скріплені печатками їх підприємств.

Загальний обсяг поставленої (використаної) електричної енергії постачальником споживачу за період з 01.11.2025 по 31.12.2025 у розмірі 47277 кВт*год підтверджуються листом АТ «Сумиобленерго» від 25.06.2026 № 53/8914, надісланим на запит позивача від 24.06.2026 № 1143.

Відповідно до виписки АТ «Укрексімбанк» за період з 01.01.2025 року по 13.07.2026 року (видана на контрагента - комунальне підприємство «Водоканал Білопілля» код ЄДРПОУ 33429825) грошові кошти за електроенергію поставлену у листопаді та грудні 2025 року надійшли частково у сумі 50085,34 грн.

15.04.2026, з метою врегулювання спору в досудовому порядку, постачальник надіслав споживачу листа № 761 з вимогою сплати заборгованість за договором. Зазначена вимога залишилась без задоволення, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Учасники ринку електричної енергії за статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі Правила).

Відповідно до пункту 4.12. розділу IV ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії визначає Кодекс комерційного обліку електричної енергії, затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - Кодекс комерційного обліку).

Згідно з пунктом 4.13. ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем умов договору в частині несвоєчасної та неповної оплати вартості поставленої електричної енергії в розмірі 530351,38 грн за листопад-грудень 2025 року.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 530351,38 грн вартості поставленої електричної енергії суд визнає законними та обґрунтованими.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 79907,91 пені, 30328,79 грн інфляційних втрат, 8455,31 грн 3% річних.

Відповідно до матеріалів справи заборгованість відповідача за договором за листопад 2025 року склала 208093,33 грн, за грудень 2025 року - 322258,05 грн.

Суд погоджується з позивачем, що для нарахування пені, 3% річних та інфляційних збитків, відповідно до умов пункту 4.2. комерційної пропозиції є: 16.12.2025 - для акта № 3839 на суму 208 093,33 грн; 13.01.2026 - для акта № 1449 на суму 319637,26 грн; 16.01.2026 - для акта № № 1468 на суму 2620,79 грн.

Згідно з розрахунком позивача здійсненим у позові, за період:

-з 16.12.2025 по 14.07.2026 на заборгованість в розмірі 208093,33 грн позивачем нараховано 31556,07 грн пені, 3608,85 грн 3% річних, 11907,63 грн інфляційних нарахувань;

-з 13.01.2026 по 14.07.2026 на заборгованість в розмірі 319637,26 грн позивачем нараховано 47963,10 грн пені, 4807,69 грн 3% річних, 18290,45 грн інфляційних нарахувань;

-з 16.01.2026 по 14.07.2026 на заборгованість в розмірі 2620,79 грн позивачем нараховано 388,74 грн пені, 38,77 грн 3% річних, 130,71 грн інфляційних нарахувань;

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до абз. 2 п. 5.7 договору у разі несвоєчасної оплати платежів передбачених цим договором, постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання пені, 3% річних від простроченої суми та інфляційних нарахувань.

Згідно з розділом «Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф» комерційної пропозиції за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, інфляційні збитки та 3% річних.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за допомогою «Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем умов договорів щодо своєчасної і повної оплати вартості поставленої електричної енергії, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 79907,91 пені, 30328,79 грн інфляційних втрат, 8455,31 грн 3% річних визнає законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, чинним законодавством передбачено право суду зменшити розмір стягуваних санкцій, зокрема ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз наведеної норми свідчить, що вона не є імперативною та застосовується за визначених умов на розсуд суду, і відповідно питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Таким чином, розмір штрафних санкцій (неустойки: штрафу та/або пені) може бути зменшений за рішенням господарського суду. При цьому, стаття 551 ЦК України не містить норм, які б ставили можливість суду використати право на зменшення заявлених до стягнення з боржника штрафних санкцій в залежність від наявності відповідного клопотання з цього приводу сторони у справі. Тобто суд може реалізувати своє право та прийняти рішення про зменшення розміру неустойки за власною ініціативою.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.11.2020 у справі № 927/184/13-г.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Загальновідомим та нормативно врегульованим є питання щодо існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на час розгляду справи не скасований.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Суд вважає, що зменшення розміру пені, на даний момент є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

З огляду на викладене, а також встановлені у цій справі обставини, оскільки зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши матеріали справи, зважаючи на співмірність негативних наслідків для відповідача з інтересом позивача, враховуючи, що відповідач за даними ЄДРПОУ є комунальним підприємством, основним видом діяльності якого за КВЕД є збір, очищення та постачання води, зменшує розмір пені з 79907,91 грн до 1000,00 грн.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до матеріалів справи позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача 530351,38 грн вартості поставленої електричної енергії за листопад - грудень 2025 року, 79907,91 пені, 30328,79 грн інфляційних втрат, 8455,31 грн 3% річних. Водночас, з урахуванням наведених вище обставин зі зменшення пені, суд задовольняє позовні вимоги як законні та обґрунтовані в межах стягнення 530351,38 грн вартості поставленої електричної енергії за листопад - грудень 2025 року, 1000,00 пені, 30328,79 грн інфляційних втрат, 8455,31 грн 3% річних. В іншому суд відмовляє.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача судовий збір в сумі 9735,65 грн, що сплачений за платіжною інструкцією від 15.07.2026 №9378.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 та ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 9735,65 грн судового збору.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Водоканал Білопілля» (вул. Торгова площа, буд. 27, м. Білопілля, Сумський р-н, Сумська обл., 41800; код за ЄДРПОУ 33429825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго збут транс» (вул. Златоустівська, буд. 23А, літ. «М», м. Київ, 01135; код за ЄДРПОУ 42588390) 530351,38 грн (п`ятсот тридцять тисяч триста п`ятдесят одна грн 38 коп.) основного боргу на рахунок IBAN: НОМЕР_1 Філія АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, а також 1000,00 грн (одна тисяча грн 00 коп.) пені, 30328,79 грн (тридцять тисяч триста двадцять вісім грн 79 коп.) інфляційних втрат, 8455,31 грн (вісім тисяч чотириста п`ятдесят п`ять грн 31 коп.) 3% річних, 9735,65 грн (дев`ять тисяч сімсот тридцять п`ять грн 65 коп.) судового збору на рахунок: IBAN: НОМЕР_2 Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669.

3. В іншому відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повне рішення складено та підписано 03.09.2026.

СуддяВ.Л. Короленко