Рішення № 139439166, 02.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2760/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справу № 916/2760/26

за позовом Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Біржова, 1, код ЄДРПОУ 26597691);

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЗБ ЛТД (65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 42/1, код ЄДРПОУ 41349011);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимоги щодо предмета спору на стороні позивача Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради (65011, м. Одеса, вул. Успенська, 83/85, код ЄДРПОУ 45839467)

про стягнення 37 656,30 грн

В С Т А Н О В И В:

Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЗБ ЛТД 37 656,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог Одеська міська рада посилається на безпідставно збережені ТОВ ЖЗБ ЛТД кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110136900:20:043:0001, загальною площею 0,0098 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 42/1, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) за період з 02.04.2021 по 30.04.2026 у розмірі 37 656,30 грн.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.07.2026 позовну заяву Одеської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЗБ ЛТД 37 656,30 грн суд прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі № 916/2752/26, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради.

Справу постановив розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Відповідач відзиву на позов не подав, своїм правом на захист не скористався.

Стислий виклад позиції позивача

У період з 02.04.2021 по 30.04.2026, на переконання позивача, ТОВ ЖЗБ ЛТД як власник нежитлової будівлі загальною площею 83,2 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Корольова академіка, буд. 42/1, здійснювало безоплатне користування земельною ділянкою площею 0,0098 га з кадастровим номером 5110136900:20:043:0001 за вказаною адресою без укладеного договору оренди землі, тобто без належної правової підстави для її використання.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за фактичне користування земельною ділянкою за період з 02.04.2021 по 30.04.2026 у розмірі 37 656,30 грн.

Стислий виклад позиції третьої особи

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:20:043:0001 становить:

- 266758,03 грн за 2021 рік (витяг №1129 від 05.07.2021);

- 337448,91 грн за 2023 рік (витяг №НВ-5100497142023 від 19.05.2023);

- 354 662,35 грн за 2024 рік (витяг № НВ-51 00560222024 від 29.03.2024);

- 354 662,35 грн за 2025 рік (витяг № НВ-5100392512025 від 12.02.2025);

- 429002,28 грн за 2026 рік (витяг № НВ-5100196952026 від 05.02.2026).

Згідно з рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 №1267-VІ «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі» з урахуванням змін, внесених рішеннями від 27.08.2014 №5275- VІ та від 08.02.2017 №1742- VІІ, фіксований відсоток при визначені орендної плати за використання земельної ділянки для розміщення підприємств торгівлі становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ДІлянки.

Таким чином, за період з 02.04.2021 по 30.04.2026 ТОВ «ЖЗБ ЛТД» зберегло у себе кошти територіальної громади м. Одеси у розмірі 37 656,30 грн.

Для врегулювання спору в досудовому порядку Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради направляв до ТОВ «ЖЗБ ЛТД» вимогу від 09.06.2023 №01-13/762 щодо сплати у місячний термін коштів за користування земельною ділянкою. На зазначені листи відповідь не надходила.

Обставини справи встановлені судом

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 01.06.2026 № 479746935 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖЗБ ЛТД» з 25.07.2017 є власником нежитлової будівлі, загальною площею 83,2 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Корольова академіка, буд. 42/1.

Право власності на вказане нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,0098 га, зареєстровано за ТОВ «ЖЗБ ЛТД» на праві спільної часткової власності на підставі договорів купівлі-продажу від 25.07.2017 № 962, № 965, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г. А.; технічного паспорту від 20.08.2019, виданого Приватним підприємством «Проект»; інформаційної довідки від 20.08.2019 № 20-08/19-5, виданої ПП «Проект».

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.04.2021 № НВ-6509232412021 вказану земельну ділянку сформовано та зареєстровано 02.04.2021.

Для врегулювання спору в досудовому порядку Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради (правонаступник Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради) на адресу відповідача ТОВ «ЖЗБ ЛТД» направлялась вимога від 09.06.2023 р. № 01-13/762 про сплату безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою. Втім, заборгованість залишається непогашеною.

В матеріалах справи наявний розрахунок безпідставно збережених ТОВ «ЖЗБ ЛТД» коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110136900:20:043:0001 за період з 02.04.2021 по 30.04.2026 на суму 37 656,30 грн.

Висновки суду

Згідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 626, ст. 627, п.1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1, 5 ст.762 ЦК України).

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної i комунальної' власності. Таким чином, плата за землю може справлятись виключно у формі земельного податку або орендної плати.

Орендна плата обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (підп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК).

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. в ч. 1 ст. 96 ЗК).

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної i комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (абз. 1 п. 289.1 ст. 289 ПК).

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють введення Державного земельного кадастру.

Згідно п. 289.1 ст. 289 ПК для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Пунктом 289.2 ст. 289 ПК передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до п. 274.1 ст. 274 ПК ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як передбачено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ст. 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч. ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ч. ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України).

Отже, суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 01.06.2026 № 479746935 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖЗБ ЛТД» з 25.07.2017 є власником нежитлової будівлі загальною площею 83,2 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Корольова академіка, буд. 42/1.

Право власності на вказане нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,0098 га, зареєстровано за ТОВ «ЖЗБ ЛТД» на праві спільної часткової власності на підставі договорів купівлі-продажу від 25.07.2017 № 962, № 965, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г. А.; технічного паспорту від 20.08.2019, виданого Приватним підприємством «Проект»; інформаційної довідки від 20.08.2019 № 20-08/19-5, виданої ПП «Проект».

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.04.2021 № НВ-6509232412021 вказану земельну ділянку сформовано та зареєстровано 02.04.2021.

При цьому, відповідачем не було укладено з міською радою договір оренди та не були зареєстровані речові права щодо земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомості нежитлова будівля загальною площею 83,2 кв.м.

Враховуючи викладене, ТОВ «ЖЗБ ЛТД» з 25.07.2017, тобто з моменту набуття права власності на нежитлову будівлю загальною площею 83,2 кв.м, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 5110136900:20:043:0001 за адресою: м. Одеса, вул. Корольова академіка, буд. 42/1, використовує земельну ділянку без державної реєстрації цих прав відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а також без внесення плати за землю в передбаченому законодавством розмірі, що і зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах також неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. До оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об`єкт, стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15, №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України. Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі №925/230/17.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі №922/2060/20 вказав, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими. Таким чином, суд зазначає, що відповідач, як власник об`єкту нерухомого майна, користується земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи коштів за користування нею, тобто є фактичним користувачем спірної земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок позивача - власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тому зобов`язаний повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ДК України.

Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

Також, Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.01.2019 року у справі №922/536/18, від 11.03.2019 року у справі №922/393/18, викладено правову позицію про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, в тому числі, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові. У випадку відсутності сформованості спірної земельної ділянки як об`єкту цивільних прав, вказане свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

З матеріалів справи слідує, що ТОВ «ЖЗБ ЛТД» є фактичним користувачем спірної земельної ділянки, оскільки є власником нерухомого майна, розташованого на ній, що підтверджено інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відтак, відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а Одеська міська рада (потерпіла сторона) втратила належне їй майно (кошти від орендної плати).

Таким чином, безоплатне використання відповідачем вказаної земельної ділянки без оформлення документа, що посвідчує право користування ділянкою на умовах оренди (Договору оренди землі), та його державної реєстрації, спричинило неодержання Одеською міською радою доходу в формі орендної плати, за час фактичного безоплатного користування відповідачем земельною ділянкою.

З урахуванням положень ст. 1212 Цивільного кодексу України, не оформлення відповідачем документів на право оренди земельної ділянки призвело до неотримання міською радою доходу від орендної плати за земельну ділянку, що є підставою для стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів (орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, без належних на те правових підстав). Сума безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, заявлена до стягнення з відповідача, обчислена, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, із застосуванням коефіцієнта індексації та з врахуванням площі земельної ділянки.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

У ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованим наведений позивачем у позові розрахунок заявлених до стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 37 656,30 грн за користування відповідною земельною ділянкою комунальної власності без договору оренди за період з 02.04.2021 по 30.04.2026.

Беручи до ували викладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову Одеської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЗБ ЛТД» 37 656,30 грн.

Судові витрати покладаються відповідача відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЗБ ЛТД» (65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 42/1, код ЄДРПОУ 41349011) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Біржова, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691, реквізити: населений пункт Одеська міська територіальна громада, отримувач ГУК в Одеській області/м. Одеса/, код отримувача 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA 278 9999 8031408 0544 0000 15744, код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету «Інші надходження») безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110136900:20:043:0001, загальною площею 0,0098 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 42/1, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) за період з 02.04.2021 по 30.04.2026 у розмірі 37 656,30 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЗБ ЛТД» (65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 42/1, код ЄДРПОУ 41349011) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Біржова, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691) 2 662,40 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 02 вересня 2026 р.

Суддя Т.Г. Деркач