Рішення № 139438902, 25.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2026 р.

м. Київ

Справа № 911/1530/26

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Василець О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМД ГРУП" (08043, Київська обл., Макарівський р-н, село Рожів, вулиця Молодіжна, будинок 14, код 38007279)

про припинення трудових відносин,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );

за участю представників:

позивача: не з`явились;

відповідача: не з`явились;

третьої особи: не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

Історія розгляду справи.

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМД ГРУП" про припинення трудових відносин.

Ухвалою суду від 28.05.2026, зокрема, відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Призначено проведення підготовчого засідання на 15.06.2026.

Ухвалою суду від 15.05.2026 відкладено розгляд справи на 06.07.2026.

Ухвалою суду від 06.07.2026 відкладено розгляд справи на 03.08.2026.

Через систему «Електронний суд» представник позивача надав пояснення щодо третьої особи.

Ухвалою суду від 03.06.2026 суд, вирішив, в порядку пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 25.08.2026.

Суд встановив, що у визначений судом строк для подання відзиву на позов відповідач своїм процесуальним правом не скористався. Відповідач не подавав жодних письмових клопотань, пов`язаних з розглядом спору, не надав заперечень та доказів на спростування вимог позивача. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виявляв наміру ознайомлюватися з матеріалами справи, а також не подавав заяв про визнання чи заперечення будь-яких обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не реалізував надане йому законом право на участь у судовому процесі та доступ до правосуддя, що не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

У судове засідання з розгляду справи по суті представники сторін не зявились. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

За наслідками розгляду справи судом виготовлено та підписано вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Фактичні обставини справи та узагальнена позиція сторін.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 1-К від 20.03.2012, виданого на підставі протоколу загальних зборів учасників №1 Товариства з обмеженою відповідальністю «СМД ГРУП» від 20.03.2012, ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СМД ГРУП».

Позивач зазначає, що станом на дату звернення до суду Товариство з обмеженою відповідальністю «СМД ГРУП» фактично діяльності не здійснює, а він не має можливості припинити трудові відносини з товариством у зв`язку з бездіяльністю загальних зборів учасників товариства.

21.03.2026 ОСОБА_1 направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «СМД ГРУП» заяву про розірвання трудового договору та звільнення з посади директора за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України.

Також, 21.03.2026, позивач направив на адреси співзасновників товариства ОСОБА_2 та юридичної особи «Амельвор Сервісиз Лімітед» заяву про скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СМД ГРУП».

У зазначеній заяві позивач запропонував провести позачергові загальні збори 30.04.2026 об 11:00 за адресою: АДРЕСА_3 , із таким порядком денним: розгляд заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади директора за власною ініціативою на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України, припинення повноважень директора та розірвання з ним договору.

Згідно з актом про неявку учасників на позачергові загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю «СМД ГРУП» від 02.05.2026, жоден з учасників товариства для участі у зборах не з`явився. Будь-яких повідомлень, скарг, листів чи пропозицій від учасників товариства, як зазначає позивач, не надходило.

Посилаючись на те, що загальні збори учасників товариства не відбулися та рішення щодо припинення його повноважень як директора і припинення трудових відносин не прийнято, позивач вказує на відсутність іншої можливості припинити трудові відносини з товариством та звернувся до суду із відповідним позовом.

Посилаючись на статтю 38 Кодексу законів про працю України, позивач зазначає, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

За доводами позивача, ним було дотримано передбаченого законодавством та Статутом порядку скликання загальних зборів учасників товариства, оскільки 21.03.2026 він направив відповідні повідомлення учасникам товариства із зазначенням дати, часу, місця проведення зборів та питань порядку денного.

При цьому позивач зазначає, що учасники товариства на призначені позачергові загальні збори не з`явилися, у зв`язку з чим питання про його звільнення та припинення повноважень директора не було розглянуто.

Посилаючись на зазначені обставини та правові позиції Верховного Суду, позивач вважає, що у разі відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника останній має право звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Ураховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СМД ГРУП» на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України з дати набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано, у зв`язку з чим заперечення щодо заявлених позовних вимог у матеріалах справи відсутні.

Висновки господарського суду.

Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини, воно закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.

Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України; у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Частинами 1, 2 статті 97 ЦК України передбачено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1, 2 та 4 статті 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб (частини 1, 2 статті 99 ЦК України).

Відповідно до статті 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Згідно з частиною 1 статті 29 статті 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Положеннями статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства (пункт 7 частина 2).

Згідно з частинами 1-5 статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є "дирекція", а його голови - "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назви.

Частинами 12, 13 вказаної статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що з одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників. Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Згідно з абзацом 1 статті 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 зазначила, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Цими висновками Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 Кодексу законів про працю України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України.

Необхідність такого відступу зумовлена тим, що у справах № 761/40378/18, № 758/1861/18 та № 911/719/21 Верховний Суд застосував норми законодавства про працю та поклав їх в основу своїх висновків, зроблених у спорах за позовами директорів, які були обрані рішеннями загальних зборів учасників, за відсутності встановлених судами обставин укладення з ними трудових договорів (контрактів), що суперечить викладеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази та доводи сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 20.03.2012 здійснює повноваження директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СМД ГРУП». При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2026 позивач звернувся до товариства із заявою про розірвання трудового договору та звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України, а також повідомив учасників товариства про необхідність скликання позачергових загальних зборів для вирішення питання щодо припинення його повноважень як директора.

Суд бере до уваги, що відповідно до частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Водночас особливості правового статусу керівника юридичної особи зумовлені поєднанням у відносинах між ним та товариством трудових і корпоративних правовідносин. Припинення повноважень директора як одноосібного виконавчого органу належить до компетенції загальних зборів учасників товариства.

Відповідно до частини першої статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Частиною третьою цієї статті передбачено, що повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до компетенції загальних зборів учасників належить обрання одноосібного виконавчого органу або членів колегіального виконавчого органу товариства, визначення розміру їх винагороди, а також припинення повноважень таких органів.

Разом із тим, як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20, директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за власною ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства, включивши до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків. У разі відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівник має право звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Як встановлено судом, позивач 21.03.2026 направив учасникам товариства заяву про скликання позачергових загальних зборів із визначенням дати, часу, місця проведення та порядку денного, до якого було включено питання про його звільнення з посади директора за власною ініціативою, припинення його повноважень та розірвання відповідного договору.

Згідно з актом від 02.05.2026, учасники товариства на призначені позачергові загальні збори не з`явилися, у зв`язку з чим рішення щодо припинення повноважень позивача як директора та припинення з ним трудових відносин прийнято не було.

Таким чином, позивач вчинив передбачені законодавством дії, необхідні для реалізації його права на припинення трудових відносин за власною ініціативою, однак унаслідок неявки учасників товариства та неприйняття ними відповідного рішення припинення повноважень директора у встановленому порядку не відбулося.

Суд враховує, що право на працю, гарантоване статтею 43 Конституції України, включає свободу праці та можливість особи вільно обирати працю, яку вона бажає виконувати. Заборона примусової праці є конституційною гарантією, яка виключає можливість примусового продовження особою трудових відносин всупереч її волі.

За таких обставин невирішення учасниками товариства питання про припинення повноважень директора не може позбавляти позивача можливості реалізувати гарантоване йому законом право на припинення трудових відносин.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СМД ГРУП» припиненими на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому суд вважає належним способом захисту порушеного права позивача саме визнання трудових відносин припиненими з дати набрання рішенням суду законної сили, що відповідає заявленому позивачем способу захисту та забезпечує реальне припинення відповідних правовідносин між сторонами.

З огляду на наведене позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішення питання щодо судових витрат.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача повністю.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СМД ГРУП" (08043, Київська обл., Макарівський р-н, село Рожів, вулиця Молодіжна, будинок 14, код 38007279) припиненими з дати набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СМД ГРУП" (08043, Київська обл., Макарівський р-н, село Рожів, вулиця Молодіжна, будинок 14, код 38007279) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3328 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2026.

Суддя А.Ф. Черногуз