Постанова № 13943815, 15.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 лютого 2011 року Справа № 2а-777/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чиркіна С.М.

при секретарі: Лисенко Є.М.

за участю:

прокурора заявника: Сайтарли І.М.(посвідчення №972, видане 15.04.2010)

представника позивача: Зайцева М.М. (довіреність №1 від 04.01.2011)

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора м.Стаханова Луганської області в інтересах держави в особі Стахановської обєднаної державної податкової інспекції до Комунального підприємства «Жилсервіс №4» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

20 січня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора м.Стаханова Луганської області в інтересах держави в особі Стахановської обєднаної державної податкової інспекції до Комунального підприємства «Жилсервіс №4» про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що КП «Жилсервіс №4» ( і.к. 31205285) зареєстровано як субєкта господарювання виконавчим комітетом Стахановської міської ради та перебуває на податковому обліку в Стахановській ОДПІ. Відповідач має заборгованість перед бюджетом по сплаті орендної плати за землю на суму 8891,31 грн. Стахановською ОДПІ приймалися заходи щодо погашення податкового боргу, а саме :

- згідно з п.6.2 ст.6 Закону на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу від 23 серпня 2007 року № 1/248;

- у звязку з невиконанням першої податкової вимоги , платнику податків направлено другу податкову вимогу від 13.09.2007 № 2/276.

15.11.2007 начальником Стахановської ОДПІ було прийнято рішення № 54/18369/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Проте вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу в повному обсязі.

У звязку з чим прокурор-заявник просить стягнути з відповідача суму податкового боргу в розмірі 8891,31 грн.

Відповідно до ч.1 ст.51 КАС України позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову.

Представник позивача у судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що податковий борг помилково було зазначено з орендної плати за землю замість земельного податку та у звязку з частковою сплатою підприємством податкового боргу з земельного податку просить стягнути 8326,65 грн., а саме:

-основний платіж 6358,81 ( заявлено з 01.02.2010)-564,66 ( сплачено)=5794,15 грн.;

-штрафні санкції -2379,13 грн.;

-пеня -153,37 грн.

Прокурор заявник підтримав уточнені позовні вимоги, просив стягнути з відповідача податковий борг з земельного податку у розмірі 8326,65 грн.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини не явки суду не відомі.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення прокурора-заявника та представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Відповідач Комунальне підприємство «Жилсервіс №4» ( і.к. 31205285), 07.06.2005 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис № 1392120 0000 000264 «Включення відомостей про юридичну особу».

Згідно преамбули ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 (далі - ЗУ №2181) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.1.12 ст.1 ЗУ №2181 контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону

Підпункт 2.1.4 пункту 2.1. ст.2 ЗУ № 2181 визначає, що податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1-2.1.3 цього пункту.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про плату за землю» № 2535 від 03.07.92 ( далі ЗУ № 2535) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 9 Закону України " Про систему оподаткування" платники податків та зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами термін.

У відповідності зі ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181- III (зі змінами та доповненнями) передбачено: п.1.3 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону, податкове зобов'язання (зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки визначені цим Законом або іншими законами України), самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до ст.14 ЗУ № 2535 платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Відповідно до п. п 5.4.1 .п. 5.4 ст.5 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. п 5.4.1 .п. 5.4 ст.5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 16.1.1. пункту 16.1 ст.16 вищезазначеного Закону України передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Підпунктами 16.4.1 та 16.4.2 підпункту 16.4 вищезазначеної статті Закону передбачено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.

Відповідно до ст. 15.ЗУ № 2535 власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно п.п 17.1.7.п 17.1 ст.17 Закону України №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Пунктом 17.3 ст.17 вищезазначеного Закону передбачено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно акту № 259-15/203 -31205285 від 31.03.2010 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати земельного податку ( а.с.28-29) встановлено порушення відповідачем ст.15 ЗУ «Про плату за землю», а саме несвоєчасно сплачено податок за землю.

У звязку з чим винесено податкові повідомлення рішення № 0000741502/0 від 31.03.2010 на суму 2354,88 грн. та № 0000751502/0 від 31.03.2010 на суму 24,25 грн.( а.с.10).

В судовому засіданні встановлено, що узгоджена сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість станом на 11.02.11 становить 8326,65 грн., а саме:

-основний платіж 6358,81 ( заявлено з 01.02.2010)-564,66 ( сплачено)=5794,15 грн.;

-штрафні санкції -2379,13 грн.;

-пеня -153,37 грн.

що підтверджується розрахунком №1454 від 30.01.2009, № 21406 від 20.07.2009( а.с.26), № 1035 від 28.01.2010 ( а.с.8) , вищезазначеними податковими повідомленнями рішеннями та наданим позивачем розрахунком з визначенням суми, що внесена відповідачем в рахунок погашення податкового боргу платіжним дорученням № 53188706 від 30.11.10, № 53819654 від 23.12.10 ( а.с.25).

Враховуючи вищевикладене, податкова заборгованість відповідача підтверджена матеріалами справи та на час розгляду справи не погашена.

Статтею 6 Закону України №2181 передбачено - у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

31.08.2007 уповноваженим представником відповідача отримано першу податкову вимогу №1/248 від 23.08.2007 ( а.с. 6).

17.09.2007 уповноваженим представником відповідача отримано другу податкову вимогу № 2/276 від 13.09.2007.( а.с.7)

13.11.2007 начальником Стахановської ОДПІ було прийнято рішення № 54/18369/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу ( ас.12).

За змістом пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону № 2181, органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися передбачені законодавством заходи щодо погашення податкового боргу про те, вони не призвели до повного погашення відповідачем податкового боргу.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509 і змінами та доповненнями органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 2181 джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Активами платника податку визнаються кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, які належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п. 1.7 Закону №2181).

Відповідно п. п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Ані письмових заперечень, ані доказів, які спростовують доводи позивача, відповідач суду не надав.

З урахуванням вимог п.6 ст. 71 КАС України, суд розглянув справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Сторонам відомі вимоги статей 69-72 КАС України та наслідки їх невиконання.

Враховуючи вищевикладене та відсутність даних які-б спростовували доводи позивача, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу з земельного податку на суму 8326,65 грн. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року .

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора м.Стаханова Луганської області в інтересах держави в особі Стахановської обєднаної державної податкової інспекції до Комунального підприємства «Жилсервіс №4» про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Жилсервіс №4» ( і.к. 31205285) податковий борг з земельного податку в суму 8326,65 грн.( вісім тисяч триста двадцять шість гривень шістдесят пять копійок) до місцевого бюджету на р/р 33214811700085, і.код отримувача 24046662, МФО 804013, ГУДКУ в Луганській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.М. Чиркін