Рішення № 139437887, 05.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.08.2026Справа № 910/2111/26

За позовомМіністерства оборони УкраїнидоДочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Укроборонсервіс"пропро стягнення 10391196,71 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Луцька Ю.М.

Представники сторін:

від позивачаОвчинников О.В.від відповідачаМоргун І.Ю.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство оборони України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Укроборонсервіс" про стягнення 10391196,71 грн, з яких: 6722173,91 грн пені, 3669022,80 грн штрафу, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з поставки товару за державним контрактом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2026 відкрито провадження у справі №910/2111/26, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 08.04.2026, задоволено клопотання позивача про розгляд справи у закритому судовому засіданні.

26.03.2026 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив.

У вказаному відзиві на позов, відповідач серед іншого зазначив, що за умовами додаткової угоди №4 від 04.09.2025 до контракту сторонами погоджено передачу відповідачу давальницької сировини з метою виготовлення виробів, які підлягали поставці позивачу згідно контракту. Зазначену давальницьку сировину позивачем було надано відповідачу згідно нарядів №720/2/3/25/1363 від 12.09.2025, №720/2/3/25/1364 від 12.09.2025 та №720/2/3/25/1489 від 02.10.2025, тобто вже після закінчення строку поставки виробів за умовами державного контракту, однак строк поставки виробів позивачем не продовжений.

Відповідач стверджує, що завдяки його економічно ефективним діям щодо взяття у позивача давальницької сировини замість виготовлення корпусів виробів з 0, додатковою угодою №4 від 04.09.2025 до контракту було зменшено вартість поставки 12 одиниць виробів на 3,6 млн грн, тобто заощаджено бюджетні кошти.

Крім того, відповідач не отримував від позивача грошові кошти у якості попередньої оплати, а виготовляв весь об`єм товару за державним контрактом, використовуючи власні обігові кошти.

З урахуванням наведених обставин, відповідач просив суд зменшити належні до сплати штрафні санкції на 99%, про що 26.03.2026 подав відповідне клопотання.

Також 26.03.2026 від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість".

06.04.2026 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість".

07.04.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов, заперечив.

У підготовчому судовому засіданні 08.04.2026 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" з огляду на відсутність на це відповідних процесуальних підстав.

Також у суд у підготовчому судовому засіданні 08.04.2026 встановив відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 24.04.2026 та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 06.05.2026.

23.04.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив з клопотанням про долучення доказів.

06.05.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

У підготовчому судовому засіданні 06.05.2026 судом долучено до матеріалів справи заперечення відповідача на відповідь на відзив та надані відповідачем докази, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.06.2026.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 10.06.2026 судом оголошено перерву до 22.06.2026.

22.06.2026 судом зобов`язано сторін надати письмові пояснення з приводу бази нарахування штрафу, інформацію про фактично здійснені розрахунки та оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 05.08.2026.

28.07.2026 від позивача, а 31.07.2026 - від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

Представник позивача у судовому засіданні 05.08.2026 заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.08.2026 проти заявлених позовних вимог заперечив.

У судовому засіданні 05.08.2026 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення, вступну та резолютивну частину якого буде проголошено 05.08.2026 після оголошеної перерви.

У судовому засіданні 05.08.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.08.2024 між Міністерством оборони України, як замовником, та Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" Державним підприємством "Укроборонсервіс", як виконавцем, укладено державний контракт про постачання товарів за державні кошти №370/3/5/6/2/56 (контракт), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити замовнику, з дотриманням вимог чинного законодавства товар за державні кошти згідно з Державним класифікатором продукції та ДК 021:2015 (31710000-3: електронне приладдя) (далі - товар), які зазначені в календарному плані постачання товарів за контрактом, згідно з додатком 1 до контракту (далі - календарний план), а замовник - прийняти їх через вантажоодержувача та оплатити такі товари.

Пунктом 2.1 контракту визначено, що ціна контракту на момент його укладання становить 188978520,00 грн з ПДВ.

В п.4.1 контракту сторонами погоджено, що товар поставляється постачальником відповідно до умов DDP згідно з міжнародними правилами тлумачення термінів "Інкотермс" у редакції 2020 року та передається замовнику через вантажоодержувача. Постачальник повинен поставити замовнику передбачений цим контрактом товар, якість якого відповідає ДСТУ (ТОСТ, ТУ, ISO тощо), в кількості, асортименті, строки і за цінами, зазначеними у специфікації, що є невід`ємною частиною цього контракту, а замовник - прийняти та оплатити такий товар.

Пунктом 5.1 контракту передбачено, що постачальник зобов`язаний поставити товар згідно з умовами контракту не пізніше строку, визначеного в календарному плані та надати замовнику документи згідно пункту 3.2 контракту.

Згідно з п.п.7.2, 7.2.2, 7.2.3 контракту замовник зобов`язаний через вантажоодержувача прийняти поставлений товар у разі його відповідності вимогам, установленим цим контрактом; здійснити оплату поставленого товару відповідно до умов контракту.

Постачальник зобов`язаний, зокрема, організувати поставку товарів та їх здавання замовнику (через вантажоодержувача), відповідно до встановлених вимог, строків, передбачених контрактом (п.п.7.4, 7.4.1 договору).

Відповідно до п.8.2.1 контракту за порушення строку поставки товару, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка ціни (вартості) товару, щодо якого порушені строки поставки за кожний день прострочення до дати підписання акту приймання - передачі військового майна (форма згідно з додатком 23 до Інструкції з обліку), а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків ненаданих послуг.

Контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2025 (п.11.1 контракту).

Відповідно до додатку №1 до контракту (календарний план постачання товарів за державним контрактом) товар у кількості 12 одиниць, вартістю 47322000,00 грн з ПДВ повинен був бути поставлений у строк до 30.06.2025.

В подальшому, між сторонами було укладено додаткові угоди до контракту, зокрема, додаткову угоду №4 від 04.09.2025.

Додатковою угодою №4 від 04.09.2025 до контракту сторони, зокрема, виклали п.2.1 контракту в такій редакції: "Ціна контракту на момент його укладання становить 184606731,41 грн з ПДВ" та доповнили п.4.1 контракту, а саме: "Для постачання товару у кількості 12 одиниць замовник забезпечує постачальника давальницькою сировиною. Доставка давальницької сировини на підприємство постачальника здійснюється власними силами та засобами постачальника. У разі надання замовником давальницької сировини постачальнику, сума контракту зменшується (додаток 2 до угоди), облік та використання давальницької сировини здійснюється відповідно до Порядку передачі військового майна до підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності для розроблення, виробництва, модернізації, освоєння ремонту, проведення ремонту, дослідження технічного стану, спеціальних перевірок і зберігання та його повернення, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.08.2017 №455".

У специфікації до додаткової угоди №4 від 04.09.2025 до контракту визначено фінальні терміни поставки товарів, а саме: 12 одиниць товару, вартість за одну одиницю товару без ПДВ 3639903,57 грн, загальна вартість товарів без ПДВ 43678842,84 грн, термін поставки до 30.06.2025.

Загальна вартість товару визначена в сумі 184606731,41 грн з ПДВ.

На виконання умов договору, відповідачем було передано, а позивачем прийнято товар у кількості 12 одиниць, а саме: за актом приймання-передачі запасів №1479 від 15.10.2025 поставлено товар у кількості 3 одиниці на загальну суму 13103652,85 грн, за актом приймання-передачі запасів №1599 від 04.11.2025 поставлено товар у кількості 3 одиниці на загальну суму 13103652,85 грн, за актом приймання-передачі запасів №1644 від 12.11.2025 поставлено товар у кількості 3 одиниці на загальну суму 13103652,85 грн, за актом приймання-передачі запасів №1667 від 25.11.2025 поставлено товар у кількості 3 одиниці на загальну суму 13103652,85 грн.

11.08.2025 позивач звернувся до відповідача з претензію №720/2/6943 про оплату штрафних санкцій за прострочення поставки товару у кількості 12 одиниць.

У відповіді на претензію від 11.09.2025 №29/11.2-4879 відповідач зазначені вимоги відхилив.

Оскільки спір між сторонами в добровільному порядку врегульовано не було, Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду міста Києва з відповідним позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення умов контракту.

У свою чергу відповідач не визнає обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

За правовою природою укладений між сторонами контракт є договором поставки.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вже вказувалося судом, строк поставки обумовленого контрактом товару визначено до 30.06.2025.

Відповідачем передано, а позивачем прийнято товар у кількості 12 одиниць, у наступному порядку: 15.10.2025 поставлено товар у кількості 3 одиниці на загальну суму 13103652,85 грн, 04.11.2025 поставлено товар у кількості 3 одиниці на загальну суму 13103652,85 грн, 12.11.2025 поставлено товар у кількості 3 одиниці на загальну суму 13103652,85 грн, 25.11.2025 поставлено товар у кількості 3 одиниці на загальну суму 13103652,85 грн, а всього на загальну суму 52414611,40 грн.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, у погоджений між сторонами строк, товар у кількості 12 одиниць не поставив. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 1 ст.548 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

При цьому, право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов`язань, у тому числі, встановлювати неустойку за порушення негрошового зобов`язання, визначено ч.2 ст.546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст.627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до п.8.2.1 контракту за порушення строку поставки товару, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка ціни (вартості) товару, щодо якого порушені строки поставки за кожний день прострочення до дати підписання акту приймання - передачі військового майна (форма згідно з додатком 23 до Інструкції з обліку), а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків ненаданих послуг.

Позивачем, з огляду на прострочення відповідачем виконання зобов`язання з поставки 12 одиниць товару, відповідно до п.8.2.1 контракту нараховано до сплати неустойку (пеню) наступним чином:

-за актом приймання-передачі запасів №1479 від 15.10.2025 у кількості 3 одиниці на загальну суму 13103652,85 грн період нарахування пені склав з 01.07.2025 по 14.10.2025;

-за актом приймання-передачі запасів №1599 від 04.11.2025 у кількості 3 одиниці на загальну суму 13103652,85 грн період нарахування пені склав з 01.07.2025 по 03.11.2025;

-за актом приймання-передачі запасів №1644 від 12.11.2025 у кількості 3 одиниці на загальну суму 13103652,85 грн період нарахування пені склав з 01.07.2025 по 11.11.2025;

-за актом приймання-передачі запасів №1667 від 25.11.2025 у кількості 3 одиниці на загальну суму 13103652,85 грн період нарахування пені склав з 01.07.2025 по 24.11.2025.

В той же час суд зауважує, що сторонами у додатковій угоді №4 від 04.09.2025 до контракту змінено порядок виконання зобов`язання, а саме: для постачання товару у кількості 12 одиниць замовник забезпечує постачальника давальницькою сировиною; вартість товару, що поставляється, зменшено на 3,6 млн грн. Однак, строк виконання зобов`язання з поставки готових виробів залишився незмінним, попри очевидну неможливість виконання обумовлених додатковою угодою №4 зобов`язань у такий строк.

В свою чергу, давальницьку сировину позивачем було надано за нарядами №720/2/3/25/1363 від 12.09.2025, №720/2/3/25/1364 від 12.09.2025 та №720/2/3/25/1489 від 02.10.2025, тобто вже після закінчення терміну поставки виробів за умовами контракту.

З огляду на досягнуті сторонами домовленості, зафіксовані у додатковій угоді №4 від 04.09.2025, прострочення виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару, на переконання суду, мало місце лише по 03.09.2025 включно (до погодження сторонами нових умов поставки).

Тому суд вважає обґрунтованим нарахування неустойки за прострочення поставки товару у період з 01.07.2025 по 03.09.2025 на суму 3406949,74 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Також, оскільки відповідачем було прострочено поставку товару більше ніж на 30 днів, нарахування відповідачу штрафу у розмірі 3669022,80 грн, на підставі п.8.2.1 контракту, є правомірним, а отже зазначені вимоги підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 99%, суд зауважує наступне.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

Оскільки зменшення штрафних санкцій допустимо у виняткових випадках, існування яких відповідач не довів, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафних санкцій заявлених до стягнення в межах даної справи. Тим більше, відповідач ставить питання про зменшення розміру штрафних санкцій на 99%, що нівелює саму суть неустойки, як відповідальності за порушення зобов`язань.

Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт"-Державного підприємства "Укроборонсервіс" (02093, м.Київ, вул.Зеленого Отамана, 3-А, п/с 49, ідентифікаційний код 21552117) на користь Міністерства оборони України (03168, м.Київ, пр.Повітряних Сил, 6, ідентифікаційний код 00034022) 3406949 (три мільйони чотириста шість тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) грн 74 коп. неустойки (пені), 3669022 (три мільйони шістсот шістдесят дев`ять тисяч двадцять дві) грн 80 коп. штрафу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 84911 (вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот одинадцять) грн 67 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.09.2026

Суддя Ю.М.Смирнова