Постанова № 13943760, 10.02.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2011 року м.Запоріжжя                               Справа № 2а-10366/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

16.12.2010 Державна податкова інспекція у Хортицькому районі м. Запоріжжя (далі – ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути суму штрафних санкцій у розмірі 3 651,85 грн. Зокрема зазначає, що заборгованість виникла на підставі рішень ДПІ у Хортицькому районі про застосування фінансових санкцій від 10.03.2010 №0000532330 та від 10.03.2010 №0000542330, прийнятих у зв’язку із порушенням відповідачем приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Сума фінансових санкцій відповідачем не погашена. З урахуванням викладеного просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 3 651,85 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з’явився, проте 10.02.2011 від нього надійшла заява, якою він визнав позовні вимоги. Просить розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження.

Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін, за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець 22.06.2009 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.01.2011.

На підставі направлень від 01.03.2010 №310045 та №310046, посадовими особами ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя 01.03.2010 проведено перевірку господарської одиниці - кафе-павільйоні, розташованому за адресою: пр. Ювілейний, 30, м. Запоріжжя, в якому здійснює підприємницьку діяльність відповідач.

Під час перевірки встановлені порушення, п. п. 9, 12, 13 ст.3, ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі – Закон №265/95-ВР), ст. ст. 1, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі – Закон №481/95-ВР) та п.2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251 (далі – Порядок №251), а саме:

невиконання щоденного фіскального Z-звіту за 27.08.2009;

невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, невідповідність склала 4,07 грн.;

порушення порядку ведення обліку товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації у сумі 2143,50 грн.;

відсутність довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру.

За результатами перевірки складено акт від 01.03.2010 №0045/08/31/23/НОМЕР_1. Вказаний акт відповідач підписав без зауважень, копію акту отримав 01.03.2010.

На підставі розгляду матеріалів перевірки ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя були прийняті рішення від 10.03.2010 №0000532330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1981,35 грн. та рішення від 10.03.2010 №0000542330 про застосування фінансових санкцій на суму 2200,50 грн. Вказані рішення відповідачем отримано особисто 10.03.2010, про що свідчить підпис у відповідних графах рішень.

У судовому чи адміністративному порядку рішення не оскаржувались, проте сума фінансових санкцій у добровільному порядку не сплачена.

У зв’язку із несплатою відповідачем суми штрафних (фінансових) санкцій позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Діяльність органів державної податкової служби та її повноваження регламентуються Законом України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 №509-ХІІ (далі – Закон №509-ХІІ).

Згідно з п. 4 ст. 10 Закону №509-XII на державну податкову інспекцію покладені функції контролю за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон №265/95-ВР.

Відповідно до ст. 1 Закону № 265/95-ВР, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно з приписами ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема:

щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (п.9);

забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п.13).

За порушення вимог Закону № 265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, які передбачені ст.ст. 17, 22 цього Закону.

Так, п.4 ст.17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів.

Стаття 22 Закону №265/95-ВР встановлює, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Зі змісту акту від 01.03.2010 №0045/08/31/23/НОМЕР_1 вбачається, що відповідачем порушені приписи п. п 2, 13 Закону №265/95-ВР, а тому позивачем правомірно до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 360,35 грн.

Відповідно до ч. 22 ст. 15 Закону №481/95-ВР зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Згідно ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1 700 гривень.

Зі змісту акту від 01.03.2010 №0045/08/31/23/НОМЕР_1 вбачається, що відповідачем порушені приписи ст. ст. 1, 15 Закону №481/95-ВР та п.2 Порядку №251 а тому позивачем правомірно прийнято рішення від 10.03.2010 №0000542330 про застосування фінансових санкцій, якими до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 2200,50грн., враховуючи те, що на час проведення перевірки вартість товару, який знаходився у місці зберігання, склала 2200,50 грн.

Пунктом 12 ст.3 Закону №265/95-ВР встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону №265/95-ВР встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Проте, чинним законодавством не встановлений та не передбачений чіткий порядок ведення обліку товарних запасів саме фізичною особою-підприємцем.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1621,00 грн., за порушення п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР не ґрунтується на вимогах закону, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно ч. 4 ст. 112 КАС України суд не приймає визнання адміністративного позову, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, всебічно розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по штрафним санкціям за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 360,35 грн. (триста шістдесят грн. 35 коп.) на користь Державного бюджету Хортицького району м. Запоріжжя (р/р 31117104700008, код платежу 21080900, код ЄДРПОУ 34676906, ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015). Видати виконавчий лист.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям у розмірі 2200,50 грн. (дві тисячі двісті грн. 50 коп.) на користь Державного бюджету Хортицького району м. Запоріжжя (р/р 31115106700008, код платежу 21081100, код ЄДРПОУ 34676906, ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015). Видати виконавчий лист.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 11.02.2011.

Суддя                     (підпис)                     О.С.Янюк

11.02.2011 постанова не набрала законної сили

Суддя                                                   О.С.Янюк