Вирок № 139435650, 03.09.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження 1-кп/641/290/2026 Справа № 641/5790/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м.Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді- ОСОБА_1 ,

за участю секретаря- ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого- ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові в режимі відеоконференції, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221150001035 від 04.08.2023 року за обвинуваченням :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Харкова, з неповною середньою освітою, не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-вироком Комінтернівського районного суду міста Харкова від 15.04.2024 за ч.1 ст.309 КК України до обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ст.75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 02.07.2025 року скасовано звільнення ОСОБА_4 від відбуття покарання з іспитовим строком за цим вироком та засудженого вирішено направити для відбуття покарання у вигляді обмеження волі. На підставі ухвали Слобідського районного суду м.Харкова від 23.04.2026 ОСОБА_4 затримано 28.05.2026 та на теперішній час останній відбуває покарання за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.04.2024 року за ч.1 ст. 309 КК України у вигляді обмеження волі в ДУ « Хролівський виправний центр ( № 140),-

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 29.07.2023 приблизно о 20:40, у період дії воєнного стану, поширеного на території України, будучи обізнаним про Указ Президента України №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року та Указами Президента України № 133/2022, № 259/2022, № 341/2022, № 573/2022, № 757/2022, № 58/2023, 254/2023 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, знаходячись в торгівельному залі АЗС ХВ № 18 ТОВ «ОККО-ДРАЙВ», яка розташована за адресою: м. Харків, пр. Петра Григоренка, 10/14, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок інших осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, зі стелажу почергово взяв належний АЗС ХВ № 18 ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» товар, а саме: ніж складний «Gerber Paraframe І SE BL», в кількості 1 штуки, вартістю 1199,00 гривень та мультитул «Gerber Suspension NXT BLK», в кількості 1 штуки, вартістю 3092,00 гривень.

Далі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення належного АЗС ХВ № 18 ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» майна, ОСОБА_4 пройшов мимо зони касового контролю, не оплативши вартість вказаного товару, вийшов з викраденим товаром, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, спричинивши ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» матеріальну шкоду на загальну суму 4291,00 гривень.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 визнав свою вину, не оспорював фактичних обставин, дав суду показання про обставини вчинення кримінального правопорушення, як про це викладено в обвинувальному акті, а саме вказав , що він дійсно в наприкінці липня 2023 року здійснив крадіжку складного ножа та мультитула, з торгівельного залу АЗС ХВ № 18 ТОВ «ОККО-ДРАЙВ». У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Представник потерпілого- ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилась, згідно заяви просила розглядати справу за її відсутності та призначити покарання на розсуд суду, заперечень проти розгляду провадження на підставі ч.3 ст.349 КПК України не висловила, цивільний позов підтримала.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим у пред`явленому обвинуваченні, його показання відповідають суті обвинувачення та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду не оспорюють фактичних обставин справи, суд розглядає справу відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, тобто без дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, у суду немає сумніву в добровільності позиції учасників судового розгляду. Судом роз`яснені правові наслідки розгляду даної кримінальної справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, а саме що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюрей проти Сполученого Королівства).

З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження і дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше судимий, не працевлаштований; за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Частиною 1 ст.69-1 КК України встановлено, що за наявності обставин, що пом`якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

За таких обставин, для досягнення мети покарання визначеної ст. 50 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі, оскільки саме така міра покарання буде необхідною та достатньою для його виправлення, а також попередження вчиненню нових злочинів.

З огляду на те, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, вина у вчиненні якого доведена у даному кримінальному провадженні, до постановлення вироку Комінтернівського районного суду суду м. Харкова від 15.04.2025, остаточне покарання обвинуваченому необхідно призначити за правилами ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком, невідбутої частини покарання за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.04.2025, з урахуванням положень ч.1 ст.72 КК України відповідно до якої, одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Крім того, вирішуючи цивільний позов ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» про стягнення завданої матеріальної шкоди в розмірі 4291,00 грн., суд приходить наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено та доведено у повному обсязі вину ОСОБА_4 у скоєні ним кримінального правопорушення, яким була завдана матеріальна шкода ТОВ «ОККО-ДРАЙВ», у зв`язку з чим вказаний цивільний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження не обирався.

Враховуючи, що ОСОБА_4 було затримано 28.05.2026 на виконання вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.04.2024 року та ухвали Слобідського районного суду м. Харкова від 02.07.2025 року, відповідно до ст. 72 КК України ОСОБА_4 підлягає зарахуванню у строк покарання, строк ув`язнення з 28.05.2026 року до набрання вироком законної сили із розрахунку два дні обмеження волі за один день позбавлення волі.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання про процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст. 122, 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (П`ЯТЬ) років.

Відповідно до ч.4 ст.70, ч.1 ст.72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за даним вироком приєднати невідбуту частину покарання за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.04.2025, остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 5 (П`ЯТИ) років 1(ОДНОГО ) місяця позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_4 обчислювати з 28.05.2026року, тобто з дня його фактичного затримання на виконання вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.04.2024 року та ухвали Слобідського районного суду м. Харкова від 02.07.2025 року.

Відповідно до ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк покарання, строк ув`язнення з 28.05.2026 року до набрання вироком законної сили із розрахунку два дні обмеження волі за один день позбавлення волі.

Цивільний позов ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» про стягнення завданої матеріальної шкоди- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» (ЄДРПОУ -20122395,UA943808050000000026000674047) матеріальну шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням в сумі 4291 (чотири тисячі двісті дев`яносто одна) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 ( РНОКПП-невідомий) на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи №СЕ-19/121-23/17124-ТВ від 10.08.2023 року в сумі 956 грн. 00 грн.

Речові докази :DVD-R диск з відеозаписом з по факту крадіжки з АЗС № ХВ 18 ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» від 29.07.2023 , а також документи : Відомість нестач та інвентаризаційний опис з АЗС № ХВ 18 ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» від 10.08.2023 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя - ОСОБА_1