Ухвала суду № 139435603, 02.09.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/12430/26

н/п 1-кс/953/5049/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2026 р. Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , вивчивши клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_2 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026220000000078 від 27.04.2026 за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 197-1 КК України, про арешт майна, -

встановив:

02.09.2026 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_2 , в якому прокурор просить задовольнити клопотання та накласти арешт на земельні ділянки комунальної власності Барвінківської територіальної громади, в особі Барвінківської міської ради Ізюмського району, Харківської області (код ЄДРПОУ 42360167) юридична адреса: м. Барвінкове, вул. Центральна, буд. 8, Ізюмського району, Харківської області, з кадастровими номерами 6320483700:04:000:0314, 6320483700:04:000:0404, а також на посіви та врожай сільськогосподарської культури соняшник, що незаконно ростуть на вищевказаних самовільно зайнятих земельних ділянках; заборонити відчуження, розпорядження та користування майном, а також зміну конфігурації або їх цілісності, знищення посівів та врожаю, збір врожаю на земельних ділянках 6320483700:04:000:0314, 6320483700:04:000:0404.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання з додатками, приходить до висновку про необхідність повернути клопотання прокурору, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання стороною обвинувачення залучено два протоколи огляду, датовані ще 10.06.2026, згідно яких слідчим було оглянуто земельні ділянки з кадастровими номерами 6320483700:04:000:0314, 6320483700:04:000:0404, які розташовані поруч із м. Барвінкове у Харківській області. Під час огляду встановлено, що вказана земельна ділянка засіяна рослиною, яка за зовнішнім виглядом схожа на наростки сільськогосподарської культури соняшник.

Постановою старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 від 11.08.2026 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12026220000000078 від 27.04.2026 земельні ділянки з кадастровими номерами 6320483700:04:000:0314, 6320483700:04:000:0404, на яких знаходиться (вирощується) сільськогосподарська культура зовні схожа на соняшник, які належать Барвінківській міській раді Ізюмського району Харківської області.

Однак, як зазначено вище, в поданому до суду клопотання сторона обвинувачення просить накласти арешт в тому числі на посіви та врожай сільськогосподарської культури соняшник, що незаконно ростуть на вищевказаних самовільно зайнятих земельних ділянках.

Крім того, згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

В разі звернення процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження, з клопотанням до слідчого судді про арешт майна, норми діючого кримінального процесуального законодавства, прямо встановлюють обов`язок цієї особи звертатися з відповідним клопотанням, яке повинно містити конкретні відомості, в межах відкритого кримінального провадження.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42026220000000078 від 27.04.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Диспозиція ч. 2 ст. 197-1 КК України передбачає кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель.

Предметом кримінальних правопорушень, передбачених ст. 197-1 КК України є земельна ділянка як найбільш деталізована частина різних категорій земель.

Однак, в поданому до суду клопотання сторона обвинувачення просить накласти арешт, в тому числі, на посіви та врожай сільськогосподарської культури соняшник, що незаконно ростуть на вищевказаних самовільно зайнятих земельних ділянках, заборонивши відчуження, розпорядження та користування майном, а також зміну конфігурації або їх цілісності, знищення посівів та врожаю, збір врожаю на земельних ділянках 6320483700:04:000:0314, 6320483700:04:000:0404.

Крім того, згідно абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Однак, в клопотанні про арешт майна сторона обвинувачення просить заборонити, в тому числі, зміну конфігурації або цілісності, знищення посівів та врожаю, збір врожаю на земельних ділянках 6320483700:04:000:0314, 6320483700:04:000:0404.

В порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 171, абз. 2 ч. 2 ст. 171 КПК України, до клопотання про арешт майна не додано оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання щодо підстав і мети арешту у вказаній частині відповідно до положень ст. 170 КПК України.

Відповідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного, дане клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 7, 170 - 173 КПК України,-

Ухвалив:

Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_2 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026220000000078 від 27.04.2026 за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 197-1 КК України, про арешт майна - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1