Ухвала суду № 139434387, 13.08.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/8536/25

Провадження № 1-кс/202/6088/2026

УХВАЛА

Іменем України

13 серпня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кам`янське, Дніпропетровської області, одруженої, маючої на утриманні малолітню та неповнолітню дитину, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025040000000335 від 01.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1,2 ст. 255, ч. 5 ст. 190,ч. 3 ст. 209КК України.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється СУ ГУНП в Дніпропетровській області.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

12.08.2026 року на адресу Індустріального районного суду м. Дніпра надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з матеріалами клопотання, під час досудового розслідування встановлено, що починаючи з 2025 року, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, однак не пізніше вересня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи організаторські здібності та лідерські якості, з метою вчинення особливо тяжких корисливих кримінальних правопорушень, пов`язаних із заволодінням грошовими коштами громадян шляхом обману з використанням електронно-обчислювальної техніки, прийняла рішення про створення злочинної організації з чіткою ієрархічною структурою її учасників, у якій ОСОБА_5 виконуватиме функції організатора та керівника, а інші учасники, відповідно до розподілених ролей, забезпечуватимуть реалізацію розробленого нею злочинного плану, спрямованого на заволодіння грошовими коштами громадян, які проживають на території Держави Ізраїль.

З цією метою у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше вересня 2025 року, перебуваючи у місті Кам`янському Дніпропетровської області, ОСОБА_5 ознайомила ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі своїм злочинним планом, довівши до їх відома його зміст, способи реалізації та розподіл функцій між учасниками.

У подальшому, реалізуючи розроблений ОСОБА_5 злочинний план, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше вересня 2025 року, підшукали та запропонували ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , увійти до складу злочинної організації та виконувати визначені їм функції і доручення керівника, спрямовані на безпосереднє вчинення шахрайських дій.

Таким чином, у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше вересня 2025 року, ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів та з метою вчинення особливо тяжких корисливих кримінальних правопорушень, пов`язаних із заволодінням грошовими коштами громадян шляхом обману з використанням електронно-обчислювальної техніки, створила стійке ієрархічне об`єднання - злочинну організацію, до складу якої увійшли ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , учасники якої зорганізувалися для спільного вчинення зазначених кримінальних правопорушень.

Спільними умисними діями учасники злочинної організації спричинили потерпілій ОСОБА_16 майнову шкоду у великому розмірі у сумі 30 000 ізраїльських шекелів, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 438 624,00 грн, 4 000 євро, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 205 989,00 грн, та 3 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 131 661,90 грн, а всього на суму, еквівалентну 776 274,90 грн.

Таким, чином створена та очолена ОСОБА_5 злочинна організація, до складу якої увійшли ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , шляхом обману заволоділи грошовими коштами громадян Держави Ізраїль на загальну суму, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 1 657 403,30 грн.

11.08.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України. Того ж дня о 09.06 год. остання затримана порядку ст. 208 КПК України.

Підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, передбаченим п. п. 1,2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваного ОСОБА_5 , слід зазначити, що остання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, та у разі визнання судом винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення то остання може нести покарання пов`язане з позбавленням волі. Саме дані факти дають підстави вважати, що ОСОБА_5 ,розуміючи вказані обставини, та у разі застосування до останньої більш м`якого запобіжного заходу, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення в подальшому кримінальної відповідальності;

Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування», а тому ймовірна тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання останнього винуватим у кримінальних правопорушення, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останнього від суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваного ОСОБА_5 , слід зазначити, що на теперішній час під час досудового розслідування, не встановлені всі можливі речові докази, які мають суттєве значення для досудового розслідування та подальшого судового розгляду, про які достовірно відомо ОСОБА_5 ,Саме даний факт дає підстави вважати, що підозрювана, розуміючи вказані обставини та у разі застосування до останньої більш м`якого запобіжного заходу, матиме реальну можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення в якому вона підозрюється;

- незаконно впливати на свідків, потерпілих або інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваної ОСОБА_5 ,слід зазначити, що на теперішній час під час досудового розслідування, не встановлено всіх свідків, яким відомо про злочинну діяльність ОСОБА_5 , відомості про яких та про їх місцезнаходження достовірно відомо останній. Окрім цього ОСОБА_5 , протягом тривалого часу здійснювала незаконну діяльність та конспіруючись уникала викриття органами правоохоронної системи, має авторитет у діяльності групи, особисто знайомий з іншими імовірно причетними особами, а також свідками, а тому шляхом шантажу, погроз та вмовлянь може на них впливати.

Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на наявність вказаних ризиків, застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваної ОСОБА_5 ,окрім як тримання під вартою, не надасть в повній мірі органу досудового розслідування виконати завдання кримінального провадження не забезпечить нормальну процесуальну поведінку підозрюваною.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрювана та її захисник у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, захисника, підозрювану, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025040000000335 від 01.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1,2 ст. 255, ч. 5 ст. 190,ч. 3 ст. 209КК України.

11.08.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України. Того ж дня о 09.06 год. остання затримана порядку ст. 208 КПК України.

Підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_5 кримінально протиправного діяння, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного.

За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана, могла вчинити дане правопорушення.

Так, прокурором у судовому засіданні доведено, що підозрювана ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

У свою чергу, слідчий суддя також вважає доведеними твердження сторони захисту, що більш м`які запобіжні заходи, не пов`язані із триманням під вартою, зможуть запобігти наявним ризикам. Так, підозрювана ОСОБА_5 одружена, має на утриманні двох дітей одна з яких хворіє на агенезію мозолистого тіла та потребує постійного нагляду, лікування та уваги матері, має постійне місце проживання, раніше не судима.

Виходячи із зазначеного, оцінюючи в сукупності обставини вчиненого кримінального правопорушення та матеріали кримінального провадження, вважаю, що прокурором належним чином не було доведено неможливість застосування до підозрюваної, зважаючи на дані про її особу, більш м`якого запобіжного заходу.

Лише тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою не є безумовною підставою для обрання (продовження) найсуворішого запобіжного заходу.

При цьому, вирішуючи питання щодо обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, а також обставини у відповідності до вимог ст. 178 КПК України.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 27.03.2018 у справі «Войкін та інші проти України» зазначив, що з метою дотримання пункту 1 статті 5, тримання від вартою, яке розглядається, в першу чергу має бути «законним», у тому числі з дотриманням встановленого законом порядку; у зв`язку з цим Конвенція, по суті, відсилає до національного законодавства та встановлює обов`язок забезпечувати дотримання його матеріальних і процесуальних норм. Проте, вона також вимагає, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті статті 5, а саме захисту осіб від свавілля. Крім того, тримання особи під вартою є таким серйозним заходом, що воно може бути виправдане лише тоді, коли були розглянуті інші, менш суворі заходи, і вони були визнані недостатніми для гарантування інтересів особи або суспільства, які можуть вимагати тримання відповідної особи під вартою. Це означає, що відповідності позбавлення свободи вимогам національного законодавства недостатньо; воно також має бути необхідним за конкретних обставин.

Враховуючи наведене, з урахуванням доводів викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, і не доведено того, що більш м`який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.

Прокурором не наведено достатніх та переконливих доводів, які б свідчили, що саме тримання під вартою є єдиним заходом, здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_5 . Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, сама по собі не є безумовною підставою для найсуворішого запобіжного заходу без оцінки можливості їх мінімізації, шляхом застосування більш м`якого заходу.

Оцінивши у сукупності тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваної, стан здоров`я її дитини, необхідність лікування дитини, а також принцип винятковості тримання під вартою, слідчий суддя доходить висновку, що належна процесуальна поведінка підозрюваної може бути забезпечена шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Слід зазначити, у справі «Корбан проти України» ЄСПЛ чітко підтвердив принципову позицію, що цілодобовий домашній арешт за своєю суворістю є позбавленням волі, тому він прирівнюється до тримання під вартою у контексті захисту прав людини. Суд зазначив, що домашній арешт (зважаючи на його ступінь, обмеження та суворість) вважається позбавленням волі у розумінні ст. 5 Конвенції про захист прав людини. Людина залишається позбавленою свободи незалежно від того де саме її утримують - під вартою чи у власній квартирі.

Згідно вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті.

Відповідно до ст. 195 КПК України застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії. Електронні засоби контролю можуть застосовуватися , зокрема слідчим на підставі ухвали слідчого судді, суду про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, якою на останнього покладено відповідний обов`язок;

З урахуванням викладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, явки даної особи для надання показань тощо, слідчий суддя доходить висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про застосовування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважає за необхідне застосувати відносно останньої запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю (браслету)за фактичним місцем проживання підозрюваної.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану певні обов`язки.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 181, 183, 186, 193, 194, 196, 303, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю (браслету) за адресою: АДРЕСА_2 , на строк не більше двох місяців, тобто до 11.10.2026 включно.

На підставі ч. 5ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню.

- цілодобово не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , крім випадків необхідності отримання ОСОБА_5 невідкладної медичної допомоги, в разі винекнення надзвичайної ситуації, яка б унеможливила безпечне для життя та здоров`я перебування підозрюваної у житлі та слідування підозрюваної в укриття під час повітряної тривоги.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі не виконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Роз`яснити підозрюваній, що відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених судом на підозрювану при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, і можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.

Визначити строк дії ухвали до 11.10.2026 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 24.08.2026 року о 14 год. 00 хв. у зв`язку з перебуванням слідчого судді на лікарняному.

Слідчий суддя ОСОБА_1