Ухвала суду № 139433834, 26.08.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3523/26

(2/199/4230/26)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про встановлення факту постійного проживання, визнання права на приватизацію житлового приміщення,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про встановлення факту постійного проживання, визнання права на приватизацію житлового приміщення.

Судом встановлено, що повідомлені належним чином позивач або представник позивача повторно не з`явився у судові засідання, призначені на 13 серпня 2026 року та 26 серпня 2026. Будь-яких заяв представниками сторін подано не було.

В силу положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності.

Відповідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники процесу зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України суд визнає, що позивач повторно не з`явилась до суду без поважних причин.

Звернувшись до суду з позовною заявою, позивач тривалий час безпідставно не цікавиться рухом справи та без поважних причин не користується своїми процесуальними правами та не виконує процесуальні обов`язки, визначені ст. ст. 43, 44 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Приймаючи до уваги те, що позивач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з`явився в судове засідання, не скористався правом подати заяву про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, для залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 43, 44, 257, 260, 261ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про встановлення факту постійного проживання, визнання права на приватизацію житлового приміщення, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Руденко В.В.