Рішення № 139433771, 02.09.2026, Черкаський районний суд Черкаської області

707/3374/26

2-а/707/37/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02 вересня 2026 року Черкаський районний суд Черкаської області, який діє як адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

за участю секретаря Культенко Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову вказав, що 29.06.2026 начальником Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і водного транспорту та судноплавства України винесено постанову № 001/26 про застосування адміністративно-господарських санкцій (штрафів), передбачених статтею 74 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» згідно якої застосовано до ОСОБА_1 штраф у розмірі 51 000 грн за експлуатацію (обслуговування) стоянкового судна, плавкафе, «Стара пристань», яке пришвартоване до гідротехнічної споруди № ГТС-405 (інвентарний № 40). яка не внесена до реєстру об`єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту.

У постанові № 001/26 зазначено, що 18.06.2026 на території Черкаського річкового вокзалу встановлено експлуатацію стоянкового судна, плавкафе, «Стара пристань», яке пришвартоване до гідротехнічної споруди № ГТС-405 (інвентарний №40) згідно договору про надання послуг №01/10-589. Договір №01/10-589 укладений між ОСОБА_1 та ДП «Адміністрація річкових портів». На підставі вказаного зроблено висновок про наявність порушення вимог ч.1 ст.21, абз.3 ч.5 ст. 26 та ч.3 ст. 59 Закону України «Про внутрішній водний транспорт», за що передбачена відповідальність згідно п.6 ч.1 ст. 74 Закону № 1054-IX.

Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що на особу накладено відповідальність за користування гідротехнічною спорудою, яка не внесена до реєстр об`єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту.

ОСОБА_1 на підставі договору № 01/10-589 від 01.10.2020 використовує гідротехнічну споруду інв. № 40, Черкаського річкового порту, для швартування (стоянки) стоянкового судна, плавкафе, «Стара пристань» регістровий № 2-900045. Дія договору продовжується шляхом сплати ОСОБА_1 вартості послуг, на кожен наступний рік, без укладення окремої додаткової угоди. 29.09.2025 ОСОБА_1 здійснив сплату на користь ДП «Адміністрація річкових портів» кошти у сумі 20910,00 грн з призначенням платежу: стоянка плавзасобу за травень 2025 р. 27.07.2026 ОСОБА_1 здійснив часткову сплату на користь ДП «Адміністрація річкових портів» кошти у сумі 5000,00 грн з призначенням платежу: стоянка плавзасіб. Грошові кошти прийняті та не повернуті платнику як безпідставні чи помилкові. Таким чином, ОСОБА_1 не є декларантом відомостей про гідротехнічну споруду. ОСОБА_1 не отримував повідомлення про неможливість користування ГТС у зв`язку з її невнесенням до реєстру об`єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, внаслідок чого не може бути притягнений до відповідальності за відсутності вини у його діях.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, проте в ухвалі про відкриття провадження від 05.08.2026 надано відповідачу строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

21.08.2026 від представника відповідача Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства Українинадійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому представник відповідача позовну заяву вважає безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Вказує, що судно пришвартовано до гідротехнічної споруди № ГТС-405 (інвентарний № 40) згідно договору про надання послуг № 01/10-589 між ОСОБА_1 та ДП «Адміністрація річкових портів» (договір надано ОСОБА_1 ), дана ГТС не внесена до Реєстру об`єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, що підтверджується службовою запискою Департаменту державного нагляду та контролю Адміністрації судноплавства. Крім того, у власника стоянкового судна «Стара Пристань» відсутні чинні суднові документи (свідоцтво судна внутрішнього плавання, кваліфікаційне свідоцтво), що створює загрозу життю та здоров`ю людей. Вказує, що власник судна ОСОБА_1 власноруч зазначив у протоколі № 001/26 від 18.06.2026, що порушення визнає та розгляд справи просить провести без його участі.

24.08.2026 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Коханій О.В. до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої факт напису відповідача у протоколі, що він визнає правопорушення, про який вказує відповідач, не заперечується позивачем, однак вказане не може бути доказом правомірної поведінки та правомірного рішення відповідача, оскільки наявність заяви особи про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення, без доказів його винуватості не може бути безумовною підставою для притягнення такої особи до відповідальності. Зазначає, що відповідач вбачає порушення саме в обслуговуванні судна, однак у Законі № 1054, як спеціальному нормативно правовому акті, відсутнє визначення поняття «обслуговування судна». Тобто, Закон № 1054 не встановлює відповідальності за саме по собі використання судна у господарській діяльності та користування або стоянку судна біля гідротехнічної споруди, яка не внесена до Реєстру, як окремий склад правопорушення відповідальність за яке передбачена п. 6 ч. 1 ст. 74 вказаного закону. Вважає, що Відповідач не довів, що Позивач є власником, балансоутримувачем або іншою особою, яка має статус декларанта щодо ГТС-405 та на яку покладено обов`язок забезпечити внесення інформації про цей об`єкт до Реєстру. Саме по собі право власності на судно не означає автоматичного набуття статусу декларанта щодо будь-якої гідротехнічної споруди, біля якої це судно перебуває.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, а також відзив на позовну заяву, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що умовою надання адміністративним судом захисту прав є встановлення їх порушення відповідачем, який перебуває у відповідних публічних правовідносинах із позивачем, проте своїми протиправними рішеннями, діями (бездіяльністю) впливає на його обов`язки, права чи інтереси.

Предметом розгляду у даній справі є постанова про застосування адміністративно-господарських санкцій (штрафів), передбачених статтею 74 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» № 001/26 від 29.06.2026, згідно якої застосовано до ОСОБА_1 штраф у розмірі 51000 грн за експлуатацію (обслуговування) стоянкового судна, плавкафе, «Стара пристань», яке пришвартоване до гідротехнічної споруди № ГТС-405 (інвентарний №40), яка не внесена до реєстру об`єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту.

За приписами ч. 5 ст. 74 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, його заступниками, керівниками територіальних органів та їх заступниками.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

29.06.2026 начальником Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і водного транспорту та судноплавства України винесено постанову № 001/26 про застосування адміністративно-господарських санкцій (штрафів), передбачених статтею 74 Закону України «Про внутрішній водний транспорт», згідно якої застосовано до ОСОБА_1 штраф у розмірі 51 000 грн за експлуатацію (обслуговування) стоянкового судна, плавкафе, «Стара пристань», яке пришвартоване до гідротехнічної споруди № ГТС-405 (інвентарний № 40), яка не внесена до реєстру об`єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту.

У постанові № 001/26 зазначено, що 18.06.2026 на території Черкаського річкового вокзалу встановлено експлуатацію стоянкового судна, плавкафе, «Стара пристань», яке пришвартоване до гідротехнічної споруди № ГТС-405 (інвентарний №40) згідно договору про надання послуг №01/10-589. Договір №01/10-589 укладений між ОСОБА_1 та ДП «Адміністрація річкових портів». На підставі вказаного зроблено висновок про наявність порушення вимог ч.1 ст.21, абз.3 ч.5 ст. 26 та ч.3 ст. 59 Закону України «Про внутрішній водний транспорт», за що передбачена відповідальність згідно п.6 ч.1 ст. 74 Закону № 1054-IX.

З матеріалів справи № 001/26 про адміністративно-господарське правопорушення вчинене ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 74 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» вбачається, що 18.06.2026 о 17:40 на території Черкаського річкового вокзалу, вул. Припортова, 1, місто Черкаси, було зафіксовано правопорушення, а саме експлуатацію (обслуговування) стоянкового судна, плавкафе «Стара Пристань», на якому проводиться господарська діяльність з надання послуг закладу громадського харчування, який приєднаний до загальної електромережі Черкаського річкового порту. Судно пришвартовано до гідротехнічної споруди № ГТС-405 (інвентарний № 40) згідно договору про надання послуг № 01/10-589 між ОСОБА_1 та ДП «Адміністрація річкових портів» (договір надано ОСОБА_1 ), дана ГТС не внесена до Реєстру об`єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, що підтверджується службовою запискою Департаменту державного нагляду та контролю Адміністрації судноплавства. Крім того, у власника стоянкового судна «Стара Пристань» відсутні чинні суднові документи (свідоцтво судна внутрішнього плавання, кваліфікаційне свідоцтво), що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Порушення вимог Закону підтверджується Службовою запискою Директора Департаменту державного нагляду та контролю Адміністрації судноплавства Олексія Геращенка № 18870/04-2/17-26 від 04.06.2026, Листом Черкаського річкового порту від 03.06.2026 № 01-34, Свідоцтвом про право власності на судно № 003265 від 29.09.2014. Дане порушення зафіксовано на відеореєстратори №111300780 та № 111300782.

Відповідно до договору № 01/10-589 від 01.10.2020 укладеного між позивачем та ДП «Адміністрація річкових портів», Виконавець надає на платній основі послуги Замовнику по стоянці стоянкового судна, плавкафе «Стара Пристань», регістровий номер 2-900045, яке належить Замовнику, біля набережної пасажирської дільниці (частина вертикальної причальної стінки довжиною - 30 п.м.), інв. № 40 (далі - ГТС), розташованої за адресою: м. Черкаси, вул. Припортова, 1, «Річковий вокзал», яка належить Виконавцю.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано квитанції про сплату ОСОБА_1 грошових коштів на рахунок ДП «Адміністрація річкових портів» за стоянку плавзасобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про внутрішній водний транспорт», плавучі споруди розміщуються на внутрішніх водних шляхах поза межами суднового ходу. Інформація про такі споруди вноситься до Реєстру об`єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту і оприлюднюється через річкову інформаційну службу та на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту.

Згідно абзацу 3 частини п`ятої статті 26 Закону, надавати послуги суднам на внутрішніх водних шляхах мають право річкові порти (термінали), внесені до Реєстру об`єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, які отримали витяг з такого Реєстру.

Відповідно до частини другою статті 31 Закону, на українському судні внутрішнього плавання без екіпажу повинні бути такі суднові документи: 1) свідоцтво про право власності на судно (копія); 2) свідоцтво про право плавання під Державним Прапором України (судновий патент); 3) класифікаційне свідоцтво (у випадках, передбачених законом); 4) свідоцтво судна внутрішнього плавання або тимчасове свідоцтво судна внутрішнього плавання; 5) обмірне свідоцтво судна внутрішнього плавання - для суден, що здійснюють перевезення вантажів.

Частиною третьою статті 59 Закону зазначено, що надавати послуги суднам на внутрішніх водних шляхах мають право річкові порти (термінали), які відповідають вимогам, передбаченим частиною другою цієї статті, та внесені до Реєстру об`єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту.

Відповідно до пункту 1.8 Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 16.01.2014 № 21, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.02.2014 за № 269/25046, експлуатація ГТС без наявності чинних документів Регістру не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 74 Закону, за здійснення обслуговування судна та/або виконання вантажних операцій із судном у місцях, інформація про які не внесена до Реєстру об`єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, на судновласника накладаюється адміністративно-господарський штраф у розмірі 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд констатує, що відповідно до свідоцтва про право власності на судно № УРС-257 від 29.09.2014 саме ОСОБА_1 є власником стоянкового судна, плавкафе «Стара пристань», яке пришвартовано до гідротехнічної споруди № ГТС-405 (інвентарний №40), яка не внесена до Реєстру об`єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту. Таким чином, саме на позивача покладається відповідальність за порушення п. 6 ч. 1 ст. 74 Закону України «Про внутрішній водний транспорт».

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, доводи позивача про те, що він не є власником, балансоутримувачем або іншою особою, яка має статус декларанта щодо ГТС-405 та на яку покладено обов`язок забезпечити внесення інформації про цей об`єкт до Реєстру, суд вважає неспроможними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови начальник Черкаського міжрегіонального управління Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України діяв в межах наданих йому повноважень та із урахуванням вимог законодавства щодо винесення постанови про застосування адміністративно-господарських санкцій (штрафів), передбачених статтею 74 Закону України «Про внутрішній водний транспорт».

Таким чином, постанова № 001/26 про застосування адміністративно-господарських санкцій (штрафів), передбачених статтею 74 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» згідно якої застосовано до ОСОБА_1 штраф у розмірі 51000 грн за експлуатацію (обслуговування) стоянкового судна, плавкафе, «Стара пристань», яке пришвартоване до гідротехнічної споруди № ГТС-405 (інвентарний № 40), яка не внесена до реєстру об`єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, прийнята уповноваженим органом із дотриманням вимог чинного законодавства, за наявності належних і допустимих, достатніх та беззаперечних доказів, які поза розумним сумнівом доводять факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, тому підстави для визнання такої постанови протиправною та її скасування відсутні.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 286 КАС України, ст.ст. 21, 26, 31, 59, 74 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. М. Суходольський