Постанова № 13943369, 14.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2011 р. справа № 2а-24605/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11.55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріГончар О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомЗакритого акціонерного товариства

«Макіївський металургійний завод»

доМакіївської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

№ 0000902330/0/8365 від 20 листопада 2006 року

за участю:

від прокурораНоздрьов С.В.

від позивача: Співак О.Є. (дов. № 744/0109 від 28.12.2010 року)

Гурін М.В. (дов. 746/0109 від 28.12.2010 року)

Бебешко М.А. (дов. № 439/0109 від 04.03.2009 року)

від відповідача:Молчанова Н.К. (дов. № 30689/10/10-113 від 06.07.2010 року)

Топчий Т.А. (дов. № 46985/10/10-113 від 17.11.2010 року)

Закрите акціонерне товариство «Макіївський металургійний завод» звернулося до Господарського суду Донецької області із позовом до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000902330/0/8365 від 20 листопада 2006 року. Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0000902330/0/8365 від 20 листопада 2006 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування за звітний податковий період червень 2006 року, прийнято із порушенням пунктів 1.7., 1.8. статті 1, підпунктів 7.2.6. пункту 7.2, підпункту 7.4.1. пункту 7.4., підпункту 7.5.1. пункту 7.5., підпунктам 7.7.1. та 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». В наданому до суду позові позивач зазначав, що протягом травня 2006 року до складу податкового кредиту звітного періоду травня 2006 року ним було віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 7092 212,00 грн. на підставі виданих Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія «Ресурс» податкових накладних. Податок на додану вартість був сплачений позивачем в ціні товарів, придбаних на підставі договору № 57/05 від 01 березня 2005 року з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача. За приписами пункту 7.7.статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платнику податків надано право зменшити податкове зобовязання звітного податкового періоду на суму нарахованого (сплаченого) ним у звітному періоді податку, зокрема, у звязку із придбанням товарів, з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а в наступному періоді отримати бюджетне відшкодування залишку відємного значення податку попереднього звітного періоду. Зауважуючи на правомірності визначення суми податкового кредиту травня 2006 року та суми бюджетного відшкодування червня 2006 року, позивач зауважував на відсутності підстав для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000902330/0/8365 від 20 листопада 2006 року.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував. В обґрунтування заперечень визначив, що позивачем було завищено на 7092212,00 грн. суму відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту травня 2006 року, внаслідок чого завищено заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника у червні 2006 року на 7092212,00 грн. Посилаючись на приписи пункту 1.8., підпункту 7.4.1 пункту 7.4. та підпункту 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає лише та сума податку, що фактично надійшла до державного бюджету України. Оскільки контрагент позивача ТОВ Компанія «Ресурс» не надав документи для проведення зустрічної перевірки, в відповідача була відсутня можливість встановити повну схему фінансових взаємовідносин по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, через що підтвердження надходження до державного бюджету податку на додану вартість в сумі 7092212,00 грн., є неможливим.

Постановою Господарського суду Донецької області по справі № 26/389 а від 31 січня 2007 року, залишеною без змін Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07 серпня 2007 року, позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» були задоволені в повному обсязі, податкове повідомлення-рішення Макіївської обєднаної державної податкової інспекції № 0000902330/0/8365 від 20 листопада 2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2006 року на 7092212,00 грн. було визнано недійсним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України по справі № К-17656/07 від 07 жовтня 2010 року, прийнятою за наслідками розгляду касаційної скарги Макіївської обєднаної державної податкової інспекції, касаційну скаргу Макіївської обєднаної державної податкової інспекції було задоволено, скасовано Постанову Господарського суду Донецької області від 31 січня 2007 року та Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 07 серпня 2007 року по справі № 26/389 а, справу направлено на новий розгляду до адміністративного суду першої інстанції. Підставами для скасування постанови Господарського суду Донецької області від 31 січня 2007 року та Ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 07 серпня 2007 року по справі № 26/389 а стали висновки суду касаційної інстанції про допущення судами попередніх інстанцій порушень застосування норм процесуального права, що виявилися в невстановлені фактичних даних, які б засвідчили реальне виконання операцій з постачання товару агломерату залізорудного на адресу ЗАТ «Макіївський металургійний завод» на виконання умов укладеного із ТОВ Компанія «Ресурс» договору. Як було зазначено в Ухвалі Вищого адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року, доказами реального виконання господарської операції є документи, що підтверджують перевезення товару, його зберігання, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, приймання товару за кількістю та якістю. Крім цього, суд касаційної інстанції зазначив про ненадання судами попередніх двох інстанцій будь-якої правової оцінки посиланням податкової інспекції на наявність ознак фіктивного підприємництва в діяльності ТОВ Компанія «Ресурс».

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями адміністративна справа № 2а-24605/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000902330/0/8365 від 20 листопада 2006 року передана для розгляду судді Михайлик А.С.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Крім цього, позивачем були надані додаткові пояснення від 18 листопада 2010 року, в яких, посилаючись на зміст договору № 57/05 від 01.03.2005 року, надані Акти приймання-передачі товару, залізничні накладні позивач наполягав підтвердженні наявними в матеріалах справи доказами відбуття господарських операцій, що мали своє відображення в податковому обліку позивача у травні та червні 2006 року.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав в повному обсязі надані заперечення та просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог в повному обсязі.

Виконуючим обовязки начальника управління представництва, захисту громадян та держави в суді прокуратури Донецької області направлено до Донецького окружного адміністративного суду повідомлення про вступ прокурора у розгляд справи.

В судовому засіданні прокурор підтримав позицію податкового органу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Закрите акціонерне товариство «Макіївський металургійний завод» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 33185989. Закрите акціонерне товариство «Макіївський металургійний завод» перебуває на обліку як платник податків у Макіївській обєднаній державній податковій інспекції, є платником податку на додану вартість, що підтверджується інформацією, що міститься в акті перевірки (т. 1 арк. справи 249-254) та не заперечується сторонами.

20 червня 2006 року позивач надав до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період травень 2006 року (т. 1 арк. справи 72-76). Згідно рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 53426 450,00 грн. Залишок відємного значення податку, що зараховується до податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22.2 податкової декларації) дорівнює 20397632,00 грн. Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації) складає 5332 735,00 грн.

19 липня 2006 року позивач надав до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період червень 2006 року (т. 1 арк. справи 77-81). Згідно рядку 23 декларації залишок відємного значення податку попереднього звітного періоду складає 25730 367,00 грн. (20397632,00 грн. + 5332735,00 грн.) Рядком 25 наданої декларації позивач визначив суму бюджетного відшкодування у розмірі 25730367,00 грн.

В період з 14 листопада 2006 року по 16 листопада 2006 року, відповідачем було проведено невиїзну позапланову перевірку Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на розрахунковий рахунок за червень 2006 року, за наслідками проведення якої був складений Акт № 906/23-5/33185989 від 16 листопада 2006 року (т. 1 арк. справи 11- 20). Відповідно до викладеного в Акті перевірки позивач в порушення пункту 1.8., статті 1, підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зависив відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту травня 2006 року на 7092 212,00 грн. внаслідок віднесення до складу податкового кредиту травня 2006 року податок на додану вартість в сумі 7092 212,00 грн. на підставі податкових накладних, ПДВ за якими не підтверджено матеріалами зустрічної перевірки по взаємовідносинам із ТОВ Компанія «Ресурс». Зазначене порушення вплинуло на визначення суми бюджетного відшкодування податку у червні 2006 року та призвело до завищення суми податку, що підлягає відшкодуванню у червні 2006 року на 3374885,00 грн. Як було пояснено представником податкової інспекції в судовому засіданні зазначена у висновках Акту перевірки сума завищення бюджетного відшкодування у розмірі 3374885,00 грн. визначена розрахунковим методом та не вплинула на правильність визначеної суми завищення бюджетного відшкодування, зазначеної в спірному податковому повідомленні-рішенні.

20 листопада 2006 року на підставі вкладених в Акті перевірки № 906/23-5/33185989 від 16 листопада 2006 року висновків відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000902330/0/8365 (т. 1 арк. справи 21), яким було зменшено заявлену позивачем у червні 2006 року до відшкодування суму податку на додану вартість на 7092 212,00 грн.

Спірним питанням цієї справи є правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту травня 2006 року суми сплаченого податку на додану вартість в сумі 7 092 212,00 грн. та дотримання позивачем визначених законодавством вимог при включенні до бюджетного відшкодування звітного періоду червня 2006 року суми сплаченого відємного значення податку травня 2006 року у розмірі 7092 212,00 грн. .

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України «Про податок на додану вартість», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість визначений статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Порядок формування податкового кредиту платника податків встановлений підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно приписів цього підпункту податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). (пп. 7.4.5 п. 7.4 цієї статті).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 цієї статті податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до рядку 17 наданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період травень 2006 загальна сума податкового кредиту звітного періоду складає 53426 450,00 грн. Згідно даних реєстру отриманих та виданих податкових накладних у травні 2006 року до складу податкового кредиту звітного періоду травня 2006 року позивачем було включено податок на додану вартість у розмірі 7092 212,00 грн. на підставі накладних, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю компанія «Ресурс»:

№ 2192 від 01 травня 2006 року, сума ПДВ 227841,05 грн. (т. 2 арк. справи 53);

№ 2193 від 01 травня 2006 року, сума ПДВ 224947,20 грн. (т. 2 арк. справи 54);

№ 2188 від 29 квітня 2006 року, сума ПДВ 228575,93 грн. (т. 2 арк. справи 85);

№ 2189 від 29 квітня 2006 року, сума ПДВ 223694,80 грн. (т. 2 арк. справи86),

№ 2190 від 30 квітня 2006 року, сума ПДВ 229237,68 грн. (т. 2 арк. справи 87);

№ 2186 від 28 квітня 2006 року, сума ПДВ 222376,95 грн. (т. 2 арк. справи 88);

№ 2194 від 02 травня 2006 року, сума ПДВ 234237,99 грн. (т. 2 арк. справи 89);

№ 2196 від 03 травня 2006 року, сума ПДВ 231162,54 грн. (т. 2 арк. справи 90);

№ 2197 від 04 травня 2006 року, сума ПДВ 233089,82 грн. (т. 2 арк. справи 91);

№ 2198 від 05 травня 2006 року, сума ПДВ 230887,21 грн. (т. 2 арк. справи 92);

№ 2200 від 07 травня 2006 року, сума ПДВ 234981,95 грн. (т. 2 арк. справи 93);

№2201 від 07 травня 2006 року, сума ПДВ 237295,86 грн. (т. 2 арк. справи 94);

№ 2202 від 08 травня 2006 року, сума ПДВ 231994,37 грн. (т. 2 арк. справи 95);

№ 2204 від 09 травня 2006 року, сума ПДВ 224724,60 грн. (т. 2 арк. справи 96);

№ 2205 від 09 травня 2006 року, сума ПДВ 223892,76 грн. (т. 2 арк. справи 97);

№ 2208 від 11 травня 2006 року, сума ПДВ 214361,79 грн. (т. 2 арк. справи 98);

№ 2211 від 12 травня 2006 року, сума ПДВ 226353,12 грн. (т. 2 арк. справи 99);

№ 2210 від 12 травня 2006 року, сума ПДВ 234741,78 грн. (т. 2 арк. справи 100);

№2212 від 13 травня 2006 року, сума ПДВ 218233,93 грн. (т. 2 арк. справи 101);

№2214 від 14 травня 2006 року, сума ПДВ 223361,40 грн. (т. 2 арк. справи 102);

№2216 від 16 травня 2006 року, сума ПДВ 224472,70 грн. (т. 2 арк. справи 103);

№2217 від 16 травня 2006 року, сума ПДВ 233810,35 грн. (т. 2 арк. справи 104);

№2219 від 19 травня 2006 року, сума ПДВ 235878,23 грн. (т. 2 арк. справи 105);

№2220 від 21 травня 2006 року, сума ПДВ 238807,23 грн. (т. 2 арк. справи 106);

№2222 від 22травня 2006 року, сума ПДВ 218813,87 грн. (т. 2 арк. справи 107);

№2223 від 23 травня 2006 року, сума ПДВ 229100,52 грн. (т. 2 арк. справи 108);

№2224 від 24 травня 2006 року, сума ПДВ 233025,38 грн. (т. 2 арк. справи 109);

№2229 від 26 травня 2006 року, сума ПДВ 237278,29 грн. (т. 2 арк. справи 110);

№2227 від 27 травня 2006 року, сума ПДВ 232269,70 грн. (т. 2 арк. справи 111);

№2226 від 27 травня 2006 року, сума ПДВ 216857,30 грн. (т. 2 арк. справи 112);

№2230 від 28 травня 2006 року, сума ПДВ 234905,80 грн. (т. 2 арк. справи 113).

Протягом судового розгляду справи відповідачем не було надано будь-яких зауважень з приводу оформлення зазначених податкових накладних. За дослідження в судовому засіданні податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю Компанією «Ресурс», на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит звітного податкового періоду травня 2006 року, судом було встановлено відповідність зазначених податкових накладних вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України №165 від 30 травня 1997 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037). Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено формування позивачем податкового кредиту звітного податкового періоду травня 2006 року на підставі належним чином оформлених податкових накладних, що свідчить про відсутність перешкод, визначених підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» для включення зазначених сум до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Виходячи з приписів статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку - покупця на податковий кредит кореспондується з зобов'язанням іншого платника податку - постачальника товарів (послуг), щодо включення до податкових зобов'язань податку на додану вартість, сплачену (нараховану) покупцем у ціні придбання товарів (послуг). Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки СДПІ по роботі з великим платниками податків у м. Дніпропетровську № 18225/7/08-02/3-15 від 24 липня 2006 року (т. 2 арк. справи 79-83) контрагентом позивача ТОВ Компанія «Ресурс» було включено до складу податкових зобовязань квітня та травня 2006 року по операціях з ВАТ «Макіївський металургійний завод» суму податку у розмірі 7092 212,00 грн.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено відсутність розбіжностей в податковому обліку позивача та ТОВ Компанія «Ресурс» з приводу відображення в податковому обліку наслідків господарських операцій, здійснених на підставі договору поставки № 57/05 від 01 березня 2005 року.

На підтвердження реального виконання господарських операцій, що були відображені в податковому обліку з податку на додану вартість у травні 2006 року позивач надав договір поставки № 57/05 від 01 березня 2005 року, укладений із Товариством з обмеженою відповідальністю Компанією «Ресурс», Акти приймання-передачі вугілля та залізничні накладні (т. 7 арк. справи 14-134).

Згідно умов укладеного між позивачем та ТОВ Компанія «Ресурс» договору поставки № 57/05 від 01 березня 2005 року, Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «Ресурс» зобовязалося поставити на адресу позивача агломерат залізорудний. Пунктом 2.1. договору № 57/05 визначено, що кількість та строки поставки уточнюються щомісячно не пізніше 25 днів до початку відповідного періоду постачання та зазначаються в специфікації. Якість товару має відповідати ТУУ 14-9-362-99 та підтверджуватися сертифікатом якості виданим підприємством виробником та посвідченим державною інспекцією за якістю руд «Гікюжруда». Агломерат залізорудний постачається на умовах FCA Допоміжна, Придніпровської залізниці (у відповідності до Інкотермс 2000). Вантажовідправником продукції є Відкрите акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (пункти 3.2. та 3.3. Договору поставки № 57/05 від 01 березня 2005 року). Реквізити вантажовідправника визначені пунктом 3.3. договору постачання № 57/05 від 01 березня 2005 року.

Згідно Специфікації № 13 від 30 березня 2006 року (т. 7 арк. справи 35), сторони за договором узгодили постачання у квітні 2006 року агломерату залізорудного у кількості 120000 тн. за ціною 282,40 грн. за тону загальною вартістю 33 936000,00 грн., у тому числі ПДВ 6787 200,00 грн. на умовах FCA Допоміжна, Придніпровської залізниці.

Згідно наявних в матеріалах справи актів приймання передачі товару № 188 від 29 квітня 2006 року, № 189 від 29 квітня 2006 року, №190 від 30 квітня 2006 року, №186 від 28 квітня 2006 року (т. 7 арк. справи 61-64) протягом квітня 2006 року на адресу позивача на підставі договору № 57/05 від 01 березня 2005 року був поставлений агломерат залізорудний загальною вартістю 5423312,16, у тому числі ПДВ 903885,36. Перевезення зазначеного товару підтверджується залізничними накладними № 45708299, № 45708300, № 45708330, № 45708281 (т. 7 арк. справи 107-114).

Згідно умов специфікації № 14 від 28 лютого 2006 року (т. 7 арк. справи 36), сторони за договором узгодили постачання агломерату залізорудного у кількості 120000 тн. за ціною 292,90 грн. за тону загальною вартістю 35148000,00 грн., у тому числі ПДВ 7029600,00 грн. у травні 2006 року на умовах FCA Допоміжна, Придніпровської залізниці.

Згідно наявних в матеріалах справи актів приймання передачі товару № 198 від 05 травня 2006 року, № 200 від 07 травня 2006 року, № 201 від 07 травня 2006 року, № 202 від 08 травня 2006 року, № 204 від 09 травня 2006 року, № 205 від 09 травня 2006 року, № 208 від 11 травня 2006 року, №210 від 12 травня 2006 року, № 211 від 12 травня 2006 року, №212 від 13 травня 2006 року, № 214 від 14 травня 2006 року, №217 від 16 травня 2006 року, №216 від 16 травня 2006 року, № 219 від 19 травня 2006 року, № 220 від 21 травня 2006 року, №222 від 22 травня 2006 року, № 223 від 23 травня 2006 року, №224 від 24 травня 2006 року, №229від 28 травня 2006 року, №227 від 27 травня 2006 року, №226 від 27 травня 2006 року, № 230 від 28 травня 2006 року, №192 від 01 травня 2006 року, № 193 від 01 травня 2006 року, №194 від 02 травня 2006 року, № 196 від 03 травня 2006 року, № 197 від 04 травня 2006 року (т. 7 арк. справи 44-60, 65-74) протягом травня 2006 року на адресу позивача на підставі договору № 57/05 від 01 березня 2005 року був поставлений агломерат залізорудний загальною вартістю 37129960,55 грн. у тому числі ПДВ 6188 327,76 грн.Перевезення зазначеного товару підтверджується залізничними накладними № 45708428, 45708442, 45708443, 45708463, 45708472, 45708508, 45708514, 45708534, 45708540, 45708571, 45708589, 45708574, 45708610,45708636, 45708659, 45708673, № 45708300, № 45708330, № 45708281, 45708741, 45708691, 45708747, 45708728, 45708761, 45708337, 45708342, 45708344, 45708371, 45708388, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 7 арк. справи 75- 106, 115- 134).

На виконання Ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року про витребування доказів через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду Відкрите акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» за супровідним листом № 52-16/1399 від 22 грудня 2010 року надав копії залізничних квитанцій на маршрут вагонів, копії сертифікатів якості на відвантажений агломерат та копію журналу обліку відправки вантажів. Відомості, що містяться в наданих позивачем залізничних накладних на маршрут або групу вагонів відповідають відомостям, що містяться в наданих Відкритим акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» квитанцій на маршрут або групу вагонів (т. 7 арк. справи 169-243).

Посилання відповідача на наявність ознак фіктивного підприємництва в діяльності ТОВ Ккомпанія «Ресурс» суд не приймає до уваги з огляду на наступне. Чинним законодавством передбачено можливість встановлення факту здійснення субєктом господарювання фіктивного підприємництва лише в межах кримінального судочинства. Факт встановлення фіктивного підприємства не може бути підтверджений в порядку цивільного, господарського чи адміністративного судочинства, а тим більш, такий факт не може бути встановлений актом перевірки податкового органу. Як вбачається і змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 8198949 державну реєстрацію контрагента позивача ТОВ Компанія «Ресурс» проведено 18 липня 2000 року та станом на 20 січня 2011 року, ТОВ Компанія «Ресурс» не виключено з державного реєстру. Згідно наданого відповідачем листа № 5871/7/23-610 від 09 лютого 2011 року, Державна податкова інспекція в Жовтневому районі м. Дніпропетровська повідомила про перебування контрагента позивача на обліку в податковій інспекції, здійснення господарської діяльності та надання звітів до податкового органу, будь-яких відомостей про наявність ознак фіктивності в діяльності ТОВ Компанія «Ресурси» податковою інспекцією за місцем обліку контрагента позивача не було повідомлено. Будь-яких документів чи інших доказів на підтвердження наявності ознак фіктивного підприємництва в діяльності ТОВ Компанія «Ресурс» не було надано й відповідачем, з огляду на що суд дійшов висновку про безпідставність тверджень відповідача в цій частині.

Щодо використання придбаних позивачем товарно-матеріальних цінностей від ТОВ Компанія «Ресурс» у власній господарській діяльності судом було встановлено наступне.

Відповідно до довідки обласного управління статистики у м. Макіївці серії АБ № 285757 та статуту Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» основними видами діяльності позивача є виробництво металургійної продукції; заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових та чорних металів. За змістом наявного в матеріалах справи витягу з технологічної інструкції ТИ 231-Д-03-1: 05 при виплавці літейного чавуну використовується агломерат. Виходячи із змісту здійснюваної позивачем господарської діяльності та призначення товарно-матеріальних цінностей, придбаних за умовами договору № 57/05 від 01 березня 2005 року, суд дійшов висновку про доведення позивачем факту використання придбаного за умовами договору № 57/05 від 01 березня 2005 року агломерату залізорудного у власній господарській діяльності.

Крім цього, правомірність визначення позивачем податкового кредиту травня 2006 року в сумі 53426450,00 грн. ( у тому числі сума ПДВ 7092212,00 грн.) підтверджено висновком судово-економічної експертизи № 2140/24 від 27 червня 2007 року (т. 6 арк. справи 4-126).

Отже, з наведеного вище вбачається, що наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту травня 2006 року податку на додану вартість в сумі 7092 212,00 грн. на підставі податкових накладних, виданих ТОВ Компанія «Ресурс».

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7. Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції Закону України від 19 січня 2006 року N 3370-IV, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

За приписами пункту а підпункту 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податків має право заявити до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість, яка являє собою відємне значення податку попереднього звітного періоду (різниця між сумою податкових зобовязань та податковим кредитом попереднього звітного податкового періоду). Суму бюджетного відшкодування, що може бути заявленою до бюджетного відшкодування у звітному податковому періоді, обмежено сумою фактично сплаченого платником податку попереднього звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.4. пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Згідно рядку 23 декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період червень 2006 року залишок відємного значення попереднього звітного періоду складає 25730 367,00 грн. Відповідно до 25 декларації з податку на додану вартість за червень 2006 року позивачем було заявлено до відшкодування за червень 2006 року 25730 367,00 грн. На виконання підпункту 7.7. 4 пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем до декларації за червень 2006 року був доданий розрахунок суми бюджетного відшкодування (т. 1 арк. справи 80) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (т. 1 арк. справи 81). Розрахунком суми бюджетного відшкодування позивач визначив суму належну до бюджетного відшкодування у розмірі 25730 367,00 грн..

Сума податку, фактично сплаченого позивачем у звітному податковому періоді травні 2006 року постачальникам таких товарів (послуг) підтверджено наявними в матеріалах справи банківськими виписками (т. 3 арк. справи 121-150, т. 4 арк. справи 1-150, т. 5 арк. справи 1-44) та висновком судово-економічної експертизи № 2140/24 від 27 червня 2007 року (т. 6 арк. справи 4-126), який приймається судом до уваги. В експертному висновку зазначено, що згідно даних облікових регістрів в травні 2006 року загальна сума розрахунків ЗАТ «Макіївський металургійний завод» з контрагентами шляхом перерахування грошових коштів в кореспонденції рахунків Дт 377- Кт 311 склала 236650 482,71 грн. з врахуванням ПДВ, у тому числі оплата за товарно-матеріальні цінності та послуг склала 235545569,94 грн. ( ПДВ в сумі 36083 818,00 грн.). Висновком судово-економічної експертизи підтверджено суму фактично сплаченого позивачем податку у травні 2006 року в сумі 25730 367,00 грн.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що наявними в матеріалах справи документами підтверджено дотримання позивачем вимог підпункту 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при визначенні бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 25730367,00 грн. за звітний податковий період червень 2006 року.

Щодо посилань відповідача на порушення застосування позивачем пункту 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок якого позивачем було завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту травня 2006 року на 7092212,00 грн. та завищено суму заявленого бюджетного відшкодування у червні 2006 року на 7092212,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно пункту 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетним відшкодуванняям є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт дає загальне поняття бюджетного відшкодування і є відсильною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування відповідних періодів. Відсутність порушень при включенні позивачем до складу податкового кредиту травня 2006 року податку у розмірі 7092212 грн. наведено вище. Виконання позивачем всіх передбачених Законом України “Про податок на додану вартість” умов для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість підтверджено наявними в матеріалах справи документами. Приписами Закону України “Про податок на додану вартість” передумовою віднесення відповідних сум податків до податкового кредиту, не передбачено встановлення фактичної сплати цих сум до бюджету контрагентами по ланцюгу. Відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, тому саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Відповідно до встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що викладені в Акті перевірки висновки, що стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000902330/0/8365 від 20 листопада 2006 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування за звітний податковий період червень 2006 року на 7092 212 грн. та внаслідок прийняття якого зменшено в картці особового рахунку позивача сум бюджетного відшкодування не відповідають положенням Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, з огляду на що суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

З огляду на зазначене, на підставі статті 19 Конституції України, Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Закону України “Про податок на додану вартість”, та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000902330/0/8365 від 20 листопада 2006 року, задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000902330/0/8365 від 20 листопада 2006 року прийнятого Макіївською обєднаною державною податковою інспекцією, яким Закритому акціонерному товариству «Макіївський металургійний завод» (86101, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Металургійна, 47, ЄДРПОУ 33185989) було зменшено суму бюджетного відшкодування за звітний податковий період червень 2006 року на 7 092212 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» (86101, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Металургійна, 47, ЄДРПОУ 33185989) судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 лютого 2011 року, в судовому засіданні у присутності представників сторін проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Михайлик А.С.