Рішення № 139433613, 25.08.2026, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/385/26

Провадження № 2/700/432/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

представника позивача адвоката Лук`янця Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу №700/385/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІН ПОГИБЛЯК» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання договору поновленим на той самий строк і на тих же умовах, -

В С Т А H О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІН ПОГИБЛЯК» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання договору поновленим на той самий строк і на тих же умовах.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІН ПОГИБЛЯК» є юридичною особою утвореною внаслідок реорганізації Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Відродження» (зареєстроване юридичною особою з 07.09.2006) та є його повним правонаступником. 04.04.2015 між ОСОБА_3 та Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом «Відродження» (правонаступником якого є ТОВ «АГРІН ПОГИБЛЯК») було укладено Договір оренди землі №5 к.б. щодо земельної ділянки кадастровий номер 7122884000:02:001:0362 площею 2,8862 га, яка знаходиться в межах Бужанської ОТГ.. Вищевказаний договір оренди зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Лисянського районного управління юстиції у Черкаській області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.09.2015 за №11285706. Згідно п.8 договір укладено на сім років та вступив в силу з 21.10.2015, тобто договір діяв до 21.10.2022. Пунктом 40 договору оренди землі визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. 20.11.2024 ОСОБА_1 було отримано в спадщину 2/3 частини вищевказаної земельної ділянки на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Соломатіною О.П. та зареєстровано за №2664. 29.01.2025 ОСОБА_2 було отримано в спадщину 1/3 частини вищевказаної земельної ділянки на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Соломатіною О.П. та зареєстровано за №146. В такому разі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли всі права та обов`язки орендодавців земельної ділянки. Керуючись вказаним вище, умови договору оренди землі №б/н від 04.04.2015 є обов`язковими до виконання як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 так і ТОВ «АГРІН ПОГИБЛЯК», юридичною особою, яка є повним правонаступником СОК «Відродження».

Після закінчення строку дії Договору у 2022 році позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, здійснює її обробіток, належним чином виконує свої обов`язки, зокрема сплачує орендну плату та відповідні податки до місцевого та державного бюджетів. Спірна земельна ділянка орендодавцям не поверталась, що підтверджується відсутністю складеного між сторонами акту повернення земельної ділянки з оренди. З моменту оформлення спадщини та протягом 2025 року відповідачі не заперечували проти здійснення обробітку даної земельної ділянки, приймали орендну плату, що свідчить про фактичне визнання ними існування орендних відносин. Крім того, позивач здійснив в 2025 році посів озимої пшениці на вищевказаній земельній ділянці. З огляду на вищевикладене, а також враховуючи відсутність заперечень з боку орендодавців після закінчення строку дії Договору, позивач вважає Договір оренди землі №5 к.б. від 04.04.2015 продовженим на той самий строк і на тих самих умовах. З метою належного оформлення правовідносин позивач листом №01-26/02/26 від 26.02.2026 повідомив відповідачів про поновлення договору та запропонував укласти новий договір оренди, а також про наявність посівів озимої пшениці на земельній ділянці. Проте відповідачі не вчинили жодних дій щодо поновлення договору оренди, не підписали примірник договору оренди, а також не надали відповіді на вищевказаний лист.

Ухвалою судді Лисянського районного суду Черкаської області від 25.03.2026 у справі №700/290/26 було вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчиняти дії щодо розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 7122884000:02:001:0362 площею 2,8862 га, в тому числі укладати договори оренди, продажу земельної ділянки, а також заборонено змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання вищевказаної земельної ділянки з іншими земельними ділянками до набрання законної сили рішенням у даній справі. Також заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії, що стосуються реєстрації права власності, користування (прав оренди, суборенди, сервітуту), в тому числі вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо розпорядження та відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 7122884000:02:001:0362 до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Однак, 23.03.2026 з відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на рухоме майно, посадовим особам ТОВ «АГРІН ПОГИБЛЯК» стало відомо про реєстрацію 18.03.2026 державним реєстратором виконавчого комітету Лисянської селищної ради Черкаської області Міняйло В.С. припинення права оренди, індексний номер рішення 83818732.

Позивач вважає вищезазначені дії відповідачів неправомірними та такими, що порушують чинне законодавство України і права фермерського господарства, тому звернувся до суду за захистом порушеного права. За таких обставин, позивач просить визнати поновленим договір оренди землі №5 к.б. укладений 04.04.2015 між ТОВ «АГРІН ПОГИБЛЯК» та ОСОБА_3 , спадкоємцями та правонаступниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені даним договором та стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 13.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 23.07.2026 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні наполягав на заявлених вимогах з підстав, викладених у позові та просив їх задовольнити.

25 серпня 2026 року через канцелярію суду від представника відповідачів ОСОБА_5 надійшла заява, в якій вона просить залишити позов без задоволення та скасувати вжиті заходи забезпечення позову щодо розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 7122884000:02:001:0362, площею 2,8862 га. В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_5 вказує, що позов відповідачі не визнають, неодноразово повідомляли позивача про відсутність наміру продовжити здавати землю в оренду позивачу, але він переслідує відповідачів, погрожує, наводить наклепи на людей, намагається втримати землю за всяку ціну. Крім цього, позивач обрав неефективний спосіб захисту порушеного права, а тому в позові слід відмовити.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

04.04.2015 між ОСОБА_3 та Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом «Відродження», (правонаступником якого є ТОВ «АГРІН ПОГИБЛЯК») було укладено Договір оренди землі №5 к.б. щодо земельної ділянки кадастровий номер 7122884000:02:001:0362 площею 2,8862 га, яка знаходиться в межах Бужанської ОТГ (за межами с. Кам`яний Брід Звенигородського району Черкаської області). Вищевказаний договір оренди зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Лисянського районного управління юстиції у Черкаській області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.09.2015 за №11285706.

Згідно з п.8 договір укладено на сім років та вступив в силу з 21.10.2015, тобто договір діяв до 21.10.2022. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 43 Договору він набирає чинності після підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Актом прийому-передачі земельної ділянки № 1 від 14.09.2015 підтверджено факт передачі ОСОБА_3 позивачу земельної ділянки в оренду.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 44321726 від 22.09.2015 зареєстровано речове право відносно земельної ділянки з кадастровим номером 7122884000:02:001:0362 - право оренди позивача, строк дії договору 7 років та вступає в законну силу з 21.10.2015.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Соломатіною О.П. та зареєстровано за №2664, ОСОБА_1 , 20 листопада 2024 року було отримано в спадщину 2/3 частини вищевказаної земельної ділянки з кадастровим номером 7122884000:02:001:0362.

Як вбачається з Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Соломатіною О.П. та зареєстровано за №146, ОСОБА_2 , 29 січня 2025 року було отримано в спадщину 1/3 частини земельної ділянки з кадастровим номером 7122884000:02:001:0362.

Пунктом 40 договору оренди землі визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли всі права та обов`язки орендодавців земельної ділянки.

Позивач надав копію договору оренди землі № б/н, датовану 26.02.2026, яку позивач пропонував підписати відповідачам. Згідно з п.1 проєкту зазначеного договору сторони дійшли згоди щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки від 04.04.2015 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8862 га, кадастровий номер 7122884000:02:001:0362 строком на 7 років. Цей договір оренди землі №б/н підписаний позивачем і не підписаний відповідачами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач вказаний проєкт договору оренди землі № б/н направив позивачам рекомендованим листом з повідомленням Укрпоштою 26.02.2026, однак відсутні докази на підтвердження тих обставин, що ці листи були вручені відповідачам.

З Інформації з Державного реєстру речових прав про зміни речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 7122884000:02:001:0362 вбачається, що 18.03.2026 державним реєстратором виконавчого комітету Лисянської селищної ради Черкаської області Міняйло В.С. внесено відомості до реєстру про припинення права оренди, індексний номер рішення 83818732.

Вирішуючи вказаний спір суд ураховує таке.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року у справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 923/364/19 та від 16 червня 2020 року у справі № 904/1221/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19) та інші).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс19), від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (провадження № 12-61гс21) (пункт 148)).

Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Позивач просить суд визнати поновленим на той самий строк і на тих же самих умовах договір оренди землі № 5 к.б., укладений 04.04.2015 між ТОВ «АГРІН ПОГИБЛЯК» та ОСОБА_3 , спадкоємцями та правонаступниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на той самий строк і на тих самих умовах, зареєстрований державним реєстратором Реєстраційної служби Лисянського районного управління юстиції у Черкаській області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.09.2015 за № 11285706, на земельну ділянку з кадастровим номером 7122884000:02:001:0362 площею 2,8862 га, яка знаходить в межах Бужанської ОТГ (за межами с. Кам`яний Брід) Звенигородського району Черкаської області.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» є неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода, згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме із цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 Земельного кодексу України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», є «автоматичною» пролонгацією орендних правовідносин (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21)).

Тож поновлення договору оренди землі в судовому порядку в передбачений статтею 33 Закону України «Про оренду землі» спосіб вимагає укладення сторонами додаткової угоди як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків на новий строк, а право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означає право на звернення до суду для укладення додаткової угоди (пункти 68, 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс19)).

Суд також враховує висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у підпункті 8.10 постанови від 08 вересня 2020 року у справі № 923/527/19, та виходить з того, що оскільки за частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути поновлений виключно на тих самих умовах і на той самий строк, то саме протягом цього строку можливе визнання такої додаткової угоди укладеною і, відповідно, поновлення договору. Якщо ж протягом строку, на який міг бути поновлений договір оренди землі відповідно до частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі», додаткова угода не була укладена, договір не був поновлений на цей новий строк і не створив для сторін передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передумов для його наступного поновлення по завершенню строку дії.

У зв`язку із цим Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що частина восьма статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлює строк, зі спливом якого право сторони на поновлення договору оренди вважатиметься порушеним у випадку відмови або зволікання іншої сторони з укладенням додаткової угоди.

Натомість ефективно захистити це право шляхом задоволення вимоги про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, суд може лише в межах строку, на який цей договір може бути поновлений.

По завершенні строку, на який міг би бути поновлений договір оренди землі (однак не був поновлений через відмову або зволікання сторони з укладенням додаткової угоди), рішення суду або констатуватиме юридичний факт у минулому (у разі визнання судом укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі зі строком, який сплив на час прийняття судового рішення), або змінюватиме умови договору оренди землі (у разі визнання судом укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі зі строком, який перевищуватиме встановлений у договорі). У першому випадку рішення суду не буде спрямоване на ефективний захист права, у другому - не відповідатиме нормі частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21) зазначено, що якщо орендодавець відмовляється укласти чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість якої визначена у частині восьмій статті 33 Закону України «Про оренду землі», то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення (висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (пункти 65-67) і від 29 травня 2020 року у справі № 378/596/16-ц (пункти 76, 77)).

Отже, суд вважає, що позивач пред`явив цей позов, обравши неефективний спосіб захисту своїх прав, оскільки просив суд захистити його права через поновлення договору оренди землі з вимогою визнати такий договір поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, що не призведе до відновлення його прав.

Ураховуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити з підстави обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав.

Відповідно до ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови у позові покладаються - на позивача. Отже судовий збір та витрати на правничу допомогу, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІН ПОГИБЛЯК» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання договору поновленим на той самий строк і на тих же умовах відмовити.

Понесені позивачем товариством з обмеженою відповідальністю «АГРІН ПОГИБЛЯК» судові витрати - залишити за позивачем.

Скасувати вжиті ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 25.03.2026 заходи забезпечення позову: у виді заборони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчиняти дії щодо розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 7122884000:02:001:0362 площею 2,8862 га, в тому числі укладати договори оренди, продажу земельної ділянки з кадастровим номером 7122884000:02:001:0362 площею 2,8862 га, а також заборони змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 7122884000:02:001:0362 з іншими земельними ділянками до набрання законної сили рішенням у даній справі; у виді заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії, що стосуються реєстрації права власності, користування (прав оренди, суборенди, сервітуту), в тому числі вносити будь-які записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо розпорядження та відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 7122884000:02:001:0362.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 03.09.2026.

Реквізити сторін:

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІН ПОГИБЛЯК», код ЄДРПОУ: 34609185, місцезнаходження вул. Слави, 77А с. Погибляк Звенигородського району Черкаської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2

Суддя Наталія БЕСАРАБ