Постанова № 13943360, 24.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/1856/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Логойди Т. В.

при секретаріЧегринець А.М.

з участю представника позивача Балабко Т.В., представника відповідача Бабійчука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Добропільського міжрайонного прокурора в інтересах відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі Донецької області до державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,

в с т а н о в и в :

У лютому 2011 року Добропільський міжрайонний прокурор в інтересах відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі Донецької області звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що відокремлений підрозділ «Добропільський РМЗ» державного підприємства «Добропіллявугілля» як платник страхових внесків перебуває на обліку у позивача та не в повному обсязі сплачує страхові внески від нещасних випадків на виробництві, внаслідок чого виникла заборгованість, що встановлено актом перевірки від 20 грудня 2010 року №193. На суму заборгованості нараховано пеню в розмірі 2898,52 грн.

Оскільки пеню в установлений сток самостійно сплачено не було, тому просив стягнути її з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Пояснив, що про порушення своїх прав та інтересів позивач дізнався після проведення планової перевірки, яка проводиться один раз на рік. Пеня нарахована за результатами перевірки. Просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на пропуск строку звернення до суду з позовом. Пояснив, що перевірка була плановою, умови перевірки позивачем дотримані. Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що відокремлений підрозділ «Добропільський РМЗ» державного підприємства «Добропіллявугілля» як платник страхових внесків зареєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі Донецької області.

20 грудня 2010 року позивачем проведено перевірку вказаного відокремленого підрозділу з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду та їх витрачання за період з 01 вересня 2009 року по 31 жовтня 2010 року, за наслідками якої складено від 20 грудня 2010 року №193.

Актом встановлено, що на рахунок Фонду в зазначеному періоді зі страхових внесків, які слід було сплатити в сумі 110612,42 грн., перераховано лише 79363,63 грн. Заборгованість складала 28350,27 грн.

Відображену в акті заборгованість стягнуто судовими рішеннями Донецького окружного адміністративного суду, які набрали законної сили, а саме: постановою від 03 червня 2010 року по справі №2а-11509/10/0570 стягнуто 7322,44 грн.; постановою від 15 лютого 2010 року по справі №2а-4/10/0570 21027,83 грн.

У звязку з наведеним на суму недоїмки нараховано пеню в розмірі 2898,52 грн.

Суми заборгованості та пені детально відображені в додатку №2 до акту перевірки.

Пеню сплачено не було, у звязку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, яке гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до ч. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача як страхувальника заборгованості із сплати нарахованої в період до 1 січня 2011 року пені за несплату страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яка була чинної та підлягала застосуванню на час виникнення спірних правовідносин, роботодавець як страхувальник зобовязаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно зі ст. ст. 47 та 52 вказаного Закону, які були чинними та підлягали застосуванню на час виникнення спірних правовідносин, страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком. За прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 року №1423 затверджено Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, пунктом 1 якого визначено, що з метою визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій (далі - підприємства) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі - страхування від нещасного випадку) галузі економіки та види робіт (далі - галузі економіки) диференціюються за класами професійного ризику виробництва згідно з додатком.

На виконання вимог закону постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року №36 затверджено Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Вказана Інструкція була чинної та підлягала застосуванню на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з п.п. 8.1 п. 8 Інструкції робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів.

Підпунктом 5.8. п. 5 Інструкції визначено, що при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

Сплата (погашення) пені здійснюється у такому самому порядку, як і недоїмки.

Відповідно до п.п. 4.10 п. 4 Інструкції розміри страхових внесків страхувальників обчислюються, зокрема, для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Підпунктом 4.12 п. 4 Інструкції визначено, що страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат.

Відповідно до п.п. 5.1 п. 5 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Оскільки відповідачем не повністю сплачені страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а саме не сплачена нарахована пеня, тому відповідно до вимог законодавства, вони підлягають стягненню в судовому порядку.

Посилання представника відповідача на пропуск строку звернення до суду з позовом є неприйнятним, оскільки вказаний процесуальний строк, який відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, - позивачем дотримано.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов Добропільського міжрайонного прокурора в інтересах відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі Донецької області до державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків задовольнити.

Стягнути з державного підприємства «Добропіллявугілля» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі Донецької області (р/р 37172400901035 в ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 25968286) заборгованість по страховим внескам у розмірі 2898 (дві тисячі вісімсот девяносто вісім) грн. 52 (пятдесят дві) коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Логойда Т. В.