Рішення № 139433181, 03.09.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/562/26

номер провадження 2/546/628/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

представника відповідача адвоката Хворост Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 546/562/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

25.05.2026 через електронний кабінет Електронного суду до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 35688,62 грн, понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.12.2019 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 1573957, згідно з умовами якого відповідач отримав 14999 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів. Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором.

27.03.2020 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги 49-МЛ від 27.03.2020. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги, та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 1573957 від 16.12.2019 року, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем.

Сума заборгованості Відповідача становить 35688,62 грн., відповідно до Виписки з особового рахунка. З них:

1. прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 12859,77 грн.

2. прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 14279,42 грн.

3. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 1049,93 грн.

4. заборгованість по штрафах/пені становить - 7499,5 грн.

Враховуючи все вищезазначене, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» вимушене звернутися із даним позовом до суду.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 25.05.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

26.05.2026 року в порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України з метою визначення місця реєстрації відповідача та вирішення питання щодо належної підсудності даного спору суддею зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру, відповідь на який отримано 26.05.2026

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 29.05.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено відкрите підготовче засідання на 08:30 год 29.06.2026, за клопотанням представника позивача витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» додаткові докази.

24.06.2026 від представника відповідача через електронний кабінет Електронного суду до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 59-66), в якому повідомила, що відповідач визнає позов частково - в частині непогашеного залишку тіла кредиту; заперечує повністю проти стягнення процентів у сумі 14 279,42 грн, як нарахованих поза межами строку кредитування за неправомірно застосованою ставкою; заперечує повністю проти стягнення комісії у сумі 1 049,93 грн з підстав нікчемності відповідної умови договору; заперечує повністю проти стягнення штрафу/пені у сумі 7 499,50 грн, що підлягає списанню в період воєнного стану.

У відзиві представник відповідача просила:

1. Позов ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково, а саме:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором в розмірі 10 438,50 гривень, що становить основний борг (тіло кредиту).

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про стягнення процентів у сумі 14 279,42 гривень, комісії у сумі 1 049,93 гривень та штрафу (пені) у сумі 7 499,50 гривень - відмовити за їх безпідставністю.

2. Зменшити розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 8 000,00 гривень до 3 000,00 гривень як неспівмірних зі складністю справи. Судові витрати розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 778,75 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 877,50 гривень, а в решті - покласти на позивача.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу пропорційно тій частині позовних вимог, у задоволенні якої відмовлено, у розмірі 7 075,00 гривень.

4. Провести взаємне зарахування судових витрат відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 різницю у розмірі 5 418,75 гривень.

30.06.2026 на виконання вимог ухвали від 29.05.2026 від АТ КБ «ПриватБанк» до суду надійшов лист № 20.1.0.0.0/7-260610/92351-БТ від 15.06.2026 з витребуваною судом інформацією (а.с. 74).

28.07.2026 представником позивача через електронний кабінет Електронного суду подано відповідь на відзив на позовну заяву, обґрунтований наступним.

Представник зазначає , що підписання Відповідачем договору про надання кредиту свідчить про ознайомлення його з правилами надання коштів у позику та вимогами ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", так як ознайомлення із даними правилами передують укладенню договору. Отже, Відповідач був у повній мірі поінформований про умови надання кредиту відповідно до вимог чинного законодавства, що не заперечується і Позивачем.

Будь-яких доказів на спростування обставин, що кошти, визначені в електронному договорі у розмірі 14 999,00 грн. надійшли в розпорядження відповідача на належну йому банківську картку, отримання та користування кредитними коштами, а також спростування розміру заборгованості по кредиту, розмір якої відображено у розрахунку, Відповідач не надав. Отож, позивач виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, однак, відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки за Кредитним договором.

Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості виконаний ТОВ «МІЛОАН», враховує щоденні нарахування та погашення за кредитним договором, є належним та допустимим доказом у розумінні статей 76-78 ЦПК України. Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, тому наданий Позивачем розрахунок заборгованості за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від Відповідача, приймається судом як достовірний. Отже усі умови кредитування, процентні ставки, сума кредиту та розміри платежів були обумовлені та погоджені сторонами, тому розрахунки заборгованості є правильними та підлягають до стягненню.

Варто звернути увагу нарахування пені за Кредитним договором здійснювалось у період з 17.01.2020 по 15.02.2020, а розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022р. Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України не містять вказівок на зворотну дію в часі щодо вже нарахованих сум за минулі періоди і не зобов`язують позикодавця списувати таку пеню. Таким чином, нарахування та стягнення пені за період з 17.01.2020 по 15.02.2020 є повністю правомірним.

Зазначає, що розмір витрат на правову допомогу у сумі 8 000 грн є обґрунтованим та підтвердженим договором №0107 від 01 липня 2025 року, ордером, актом № Д/23441 та детальним описом наданих послуг.

Ухвалою суду від 28.07.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 08:00 год 31.08.2026.

У судове засідання 31.08.2026 в режимі відеоконференції з`явився представник відповідача адвокат Хворост Д.М., інші учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином, у позовній заяві розгляд справи здійснювати без його участі (а.с.5).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, шляхом направлення повістки за зареєстрованим місцем проживання, повістку на 31.08.2026 отримано 08.08.2026 особисто, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення (а.с.104).

Представник відповідача адвокат Хворост Д.М., у судовому засіданні надала наступні пояснення. Позовні вимоги визнає частково з підстав та в розмірі викладених у відзиві на позовну заяву. Вважає, що строк кредитування становить 10 днів та пролонгації цього строку не відбувалося, що відсотки за користування кредитом мали нараховуватися протягом саме 10 днів і після закінчення цього строку є мірою відповідальності за ст. 652 ЦПК України. Зазначила, що в період дії ковіду не мали нараховуватися штрафні санкції. Вимогу про стягнення комісії за видачу кредиту вважає нікчемною. Зазначила, що немає доказів, які б підтверджували здійснення пролонгації строку договору. Не надання договору про надання правничої допомоги відповідачці та доказів сплати нею такої допомоги обґрунтувала необхідністю підписання та надання акту виконаних робіт.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, заслухавши доводи представника відповідача, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 16.12.2019 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Мілоан» з метою отримання кредиту, та заповнила анкету заяву на кредит № 1573957, в якій зазначила свої особисті дані, а саме: ПІБ, РНОКПП, дату народження, стать, вік, номер мобільного телефону, номер паспорта у формі картки, адресу реєстрації та фактичного проживання, місце роботи, розмір щомісячного доходу. Вказані в анкеті заяві відомості відповідають встановленим судом.

Анкета заява № 1573957 також містить відомості про бажані суму кредиту 14999,00 грн та строк кредитування з 16.12.2019 по 26.12.2019, а також, опис процесу оформлення та розгляду заяви з позначенням дати та часу здійснення дій задля отримання кредиту (а.с.9-10).

16.12.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», від імені якого діяв генеральний директор Вініченко Олексій Віталійович, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з другої сторони, разом іменуються як Сторони, уклали кредитний договір, з наступними умовами.

За цим договором кредитодавець зобов`язався на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 14999,00 гривень.(п. 1.2. договору).

Пунктом 1.3. договору, передбачено, що кредит надається загальним строком на 10 днів з 16.12.2019.

Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом 26.12.2019 (п. 1.4. договору).

Сукупна вартість кредиту складає 2624,83 грн (п. 1.5. договору).

Комісія за надання кредиту: 1049,93 грн, яка нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Проценти за користування кредитом: 1574,90 грн, які нараховуються за ставкою 1,05 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована.

Стандартна (базова) процентна ставка 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п. 2.2.3 договору (п. 1.6. договору).

Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок платіжної карти позичальника, зареєстрованої для цієї мети в особистому кабінеті на сайті miloan.ua (п. 2.1. договору).

Згідно з п.2.2.3 договору, проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п.1.4, якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли визначена в п.1.5.2 процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору (за умовами акцій, програм лояльності, тощо). Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня наступного за днем визначеним п.1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено Товариством в односторонньому порядку. При цьому Сторони погодили, що після зупинення Товариством в односторонньому порядку нарахування процентів Товариство в праві в будь-який момент без погодження з Позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання зобов`язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням Товариства.

Пунктом 2.3 передбачено, що Позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку Заборгованості по кредиту. Можливі строки продовження та максимальні ставки комісії за продовження кредиту наведені у таблиці. За наявності домовленості між сторонами пролонгація може здійснюватися на інших умовах, ніж передбачені цим пунктом.

Пунктом 3.2.6 договору передбачена можливість позикодавця відступити право вимоги за вказаним кредитом.

Пункт 6 договору передбачає наступний порядок укладення договору.

Цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений на веб-сайті Товариства .

6.2. Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність комбінацію цифр і літер або тільки цифр, або тільки літер) для підписання цього Кредитного договору електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей Кредитний договір розміщується в Особистому кабінеті Позичальника.

6.3. Приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього кредитного Договору Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та підтверджує, серед іншого, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Кредитного договору та Правил.

Укладення Кредитодавцем Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично с еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п.6.4. договору).

Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).

Договір містить реквізити сторін (а.с.6-8).

Вказані особисті дання позичальника, а саме дата народження, серія та номер паспорта, РНОКПП та адреса проживання, співпадають з встановленими судом відомостями про відповідача.

Додатком № 1 до кредитного договору № 1573957 від 16.12.2019 є Графік розрахунків, згідно якого дата платежу 26.12.2019, кредит 14999,00 грн, комісія за надання кредиту 1049,93 грн, проценти 1574,90 грн, разом 17623,83 грн (а.с.8 оборот).

Довідкою б/н від 10.09.2025, наданою ТОВ «Мілоан» для ТОВ «Кредит капітал» підтверджується, що договір про споживчий кредит № № 1573957 від 16.12.2019 підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора Z23432 що був направлений позичальнику 16.12.2019 о 18:29:00 на телефонний номер НОМЕР_1 (а.с.9).

Також судом встановлено, що ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем за договором про споживчий кредит виконало, що підтверджуєтеся платіжним дорученням № 5251638 від 16.12.2019, ТОВ «Мілоан» (код 40484607) переказало ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ) на кредитний рахунок 516874хххххх7378 грошові кошти у сумі 14999,00 грн. Призначення платежу кредитні кошти від ТОВ Мілоан згідно договору 1573957 (а.с.10 оборот).

Окрім того, вищевказане підтверджується наданою АТ КБ«ПРИВАТБАНК», на виконання вимог ухвали суду, інформацією, відповідно до якої в банку відкритий рахунок на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), та випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_4 . Повідомлено, що по даному рахунку було зарахування коштів на суму 14999,00 грн за період з 16.12.2019 по 23.12.2019 (а.с.74).

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

З досліджених матеріалів справи встановлено, що відповідачем була прийнята пропозиція (оферта) укласти електронний договір про споживчий кредит, розміщений на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та направлений позичальнику через особистий кабінет, шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Такі дії сторін свідчать про укладення договору позики з дотриманням встановленої Законом України «Про електронну комерцію» форми правочину.

Використання для підписання договорів позики електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який містить тільки комбінацію цифр, узгоджується із вимогами законодавства. Підписання електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто укладення договору без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету не є можливим (див. висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 (справа №732/670/19), від 12.01.2021(справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа № 280/4456/20), від 09.02.2023 (справа № 640/7029/19)).

Вказані особисті дання позичальника, а саме дата народження, серія та номер паспорта, РНОКПП та адреса проживання, співпадають з встановленими судом відомостями про відповідача.

Зазначену інформацію первісний кредитор міг отримати лише від відповідача.

Разом з цим, АТ КБ«ПРИВАТБАНК», на виконання вимог ухвали суду, інформацією, відповідно до якої в банку відкритий рахунок на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), та випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_4 . Повідомлено, що по даному рахунку було зарахування коштів на суму 14999,00 грн за період з 16.12.2019 по 23.12.2019 (а.с.74).

Сторона відповідача не заперечувала надходження вказаних коштів у сумі 14999,00 грн, не від первісного кредитора, а від будь-якої іншої фізичної чи юридичної особи.

Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи представника відповідача у цій частині. Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідач також їх не надав, що відповідно до статей 12, 81ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Вищезазначені висновки відповідають викладеним у постанові Верховного Суду від 12 червня 2023 року (справа № 263/3470/20).

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Пунктом 3.2.6 договору передбачена можливість позикодавця відступити право вимоги за вказаним кредитом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Судом встановлено, що 27.03.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги № 49-МЛ у відповідності до якого ТОВ «Мілоан» передає, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає, за плату належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до божників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.12-20).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги № 49-МЛ від 27.03.2020 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 35688,62 грн, з яких 12859,77 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 14279,42 грн - сума заборгованості за відсотками, 1049,93 грн заборгованість за комісією, 7499,50 грн заборгованість по штрафах/пені (а.с.21 оборот).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1573957 від 16.12.2019 здійсненого ТОВ «Мілоан» станом на 16.03.2020, здійсненого за період з 16.12.2019 по 16.03.2020, нарахування відсотків здійснювалося до 16.03.2020 включно, відповідачем здійснювалися оплати заборгованості, що зараховувалися на оплату тіла кредиту, відсотків та комісії за обслуговування кредиту (а.с.11).

Відповідно до виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором № 1573957 від 16.12.2019 здійсненого позивачем, станом на 14.04.2026 заборгованість складає 35688,62 грн, з яких: 12859,77 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 14279,42 грн - сума заборгованості за відсотками, 1049,93 грн заборгованість за комісією, 7499,50 грн заборгованість по штрафах/пені (а.с.12).

Відповідно до ст. ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ст. ст.610,611,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Із вищенаведених розрахунків заборгованості ОСОБА_1 , за кредитним договором № 1573957 від 16.12.2019, остання становить 35688,62 грн, з яких: 12859,77 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 14279,42 грн - сума заборгованості за відсотками, 1049,93 грн заборгованість за комісією, 7499,50 грн заборгованість по штрафах/пені.

Згідно розрахунку заборгованості, 26.12.2019 відбулася пролонгація строку кредитування.

Пунктом 2.3 передбачено, що Позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку Заборгованості по кредиту. Можливі строки продовження та максимальні ставки комісії за продовження кредиту наведені у таблиці. За наявності домовленості між сторонами пролонгація може здійснюватися на інших умовах, ніж передбачені цим пунктом.

Разом з цим, позивачам взагалі не надано доказів на дотримання вищезгаданих умов договору для здійснення пролонгації строку кредитування, та взагалі не надано Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що були б погоджені та підписані відповідачкою.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновків, що позивачем не доведено дотримання визначених договором умов здійснення пролонгації строку кредитування, а тому кінцевим строком кредитування є 26.12.2019, як це визначено умовами договору про споживчий кредит та графіком платежів до нього.

Відповідно до умов кредитного договору № 1573957 від 16.12.2019 його строк був визначеним 26.12.2019.

Постановою від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 ВП ВС уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав»).

Так, відповідно до наданого розрахунку заборгованості дані нарахування здійснювалися не як штрафна санкція, а як відсотки за користування кредитом.

А тому, нарахування процентів за користування кредитом починаючи з 27.12.2019, тобто поза межами строку, погодженого сторонами договору, є безпідставним.

Окрім того, представник відповідача посилався на позиції ВС, відповідно до яких вважає нарахування умови договору щодо комісії у спірному договорі нікчемними.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, тощо.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023, справа № 204/224/21, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту, тому позикодавцем правомірно та обґрунтовано нараховано комісію за надання кредиту, відповідно до умов договору.

Аналізуючи умови договору про споживчий кредит № 1573957 від 16.12.2019 суд дійшов висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Відповідачка ознайомившись з умовами кредитного договору, мала реальну можливість відмовитися від укладення останнього, проте не зробила цього.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що сума несплаченої комісії за надання кредиту в розмірі 1049,93 грн підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Згідно наданого розрахунку заборгованості, первісним кредитором здійснювалося нарахування відсотків після 26.12.2019 до 16.03.2020 включно, однак підлягали нарахуванню лише відсотки за 10 днів за відсотковою ставкою 1,05% в день, що згідно умов договору становить 1574,90 грн (14999х1,05%х10=1574,90).

Також, ТОВ «Мілоан» здійснювало нарахування комісії за управління та обслуговування кредиту. Враховуючи зазначені судом раніше доводи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Окрім цього, згідно наданого розрахунку заборгованості, вбачається, що відповідачем здійснювалися оплати заборгованості:

26.12.2019 які зараховані як оплата заборгованості за тілом кредиту 749,95 грн, оплата заборгованості за відсотками 524,97 грн, та сплата комісії управління та обслуговування кредиту 749,95 грн;

02.01.2020 які зараховані як оплата заборгованості за тілом кредиту 712,45 грн, оплата заборгованості за відсотками 629,44 грн, та сплата комісії управління та обслуговування кредиту 712,75 грн;

09.01.2020 які зараховані як оплата заборгованості за тілом кредиту 676,83 грн, оплата заборгованості за відсотками 702,53 грн, та сплата комісії управління та обслуговування кредиту 676,83 грн.

Таким чином відповідачкою було сплачено 2139,23 грн комісії управління та обслуговування кредиту (що більше, ніж 1049,93 грн визначеної умовами договору комісії за надання кредиту, а саме на 1089,30 грн), 1856,94 грн відсотків (що більше, ніж 1574,90 грн, які підлягали нарахуванню, а саме на 282,04 грн) та 2139,23 грн тіла кредиту.

Оскільки суд прийшов до висновків, що позивачем не доведено підстав для здійснення пролонгації строку кредитування та нарахування комісії за управління та обслуговування кредиту, та відсотків поза межами строку кредитування, то кошти, що є переплатою по комісіям та переплату по відсоткам, слід зарахувати як оплату по штрафним санкціям.

Також п. 4.1. Договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору позичальник, починаючи з дня наступного за днем спливу терміну (дати), вказаного в п. 1.4. цього договору з урахуванням угод про продовження строку користування/повернення кредиту та оновлених графіків розрахунків, що складаються у зв`язку з укладенням цих угод, зобов`язаний сплатити на користь товариства пеню у розмірі 2,00 відсотків від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного позичальником за цим договором.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування пені здійснювалося в період з 17.01.2020 до 15.02.2020 включно, до внесення змін до «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України в 2022 році (пов`язаних з введенням воєнного стану) та в 2020 році (пов`язаних з ковідом, оскільки карантин почав свою дію 12.03.2020), тому суд погоджується з доводами представника позивача про правомірність такого нарахування.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що вимога про стягнення пені в сумі 7499,50 грн також підлягає до задоволення.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню заборгованість за тілом кредиту у загальному розмірі 12859,77 грн та заборгованість за штрафними санкціями у розмірі 6128,16 грн (7499,501089,30282,04= 6128,16). Загальний розмір заборгованості за цими складовими становить 18987,93 грн (12859,77+6128,16= 18987,93).

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 1573957 від 16.12.2019 у загальному розмірі 18987,93 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12859,77 грн, заборгованості за відсотками за штрафними санкціями (пенею) у розмірі 6128,16 грн.

В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №31829 від 19.05.2026 (а.с.1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.37).

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 18987,93 грн.

Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 35688,62 грн.

Таким чином, пропорційність задоволених вимог становить 53 % (18987,93 х100: 35688,62 = 53%).

Оскільки, вимоги позивача задоволено на 53%, то сплачений судовий збір за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру підлягає стягненню на користь позивача в сумі 1411,07 грн (2662,40х53%, = 1411,07).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн, суд зазначає наступне.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем здійснено витрати на правову допомогу у сумі 8000,00 грн, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093 на ім`я ОСОБА_2 (а.с.23 оборот), випискою з ЄДР Адвокатського об`єднання «Апогет» (а.с. 24), ордером на надання правничої допомоги ТОВ «ФК Кредит-капітал» адвокатом Усенком М.П. (а.с.25 оборот), договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 (а.с.25), актом наданих послуг №Д/23441 від 14.04.2026 (а.с.26), детальним описом наданих послуг від 14.04.2026 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 (а.с.26 оборот).

Представником відповідача у відзиві заявлено клопотання про зменшення судових витрат до 3000,00 грн та стягнення їх пропорційно до розміру задоволених вимог.

Враховуючи обсяг наданих юридичних послуг, співмірність наданих адвокатом послуг та суми виплаченого гонорару, те що позов задоволено частково, а також те, що відповідач надав заперечення щодо розміру витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним буде задоволення клопотання представника відповідача про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-капітал» 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки, вимоги позивача задоволено на 53%, то судові витрати на професійну правничу допомогупідлягають стягненню на користь позивача в сумі 1590,00 грн (3000,00х53%, = 1590,00).

Підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу понесених відповідачкою суду не надано.

На підставі ст. ст. 512, 514, 526, 530, 549, 610-612, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст.7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) суму заборгованості за кредитним договором № 1573957 від 16.12.2019, станом на 26.12.2019 (строк кредитування), у загальному розмірі 18987,93 грн (вісімнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят сім гривень 93 копійки), що складається з що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12859,77 грн, заборгованості за відсотками за штрафними санкціями (пенею) у розмірі 6128,16 грн.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1411,07 грн (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 07 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1590,00 грн (одна тисяча п`ятсот дев`яносто гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03 вересня 2026 року.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів Львівського району Львівської області, 79018, наявний електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС;

представник позивача адвокат Усенко Михайло Ігорович, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів Львівського району Львівської області, 79018, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , телефон: НОМЕР_7 , наявний електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_8 , відсутній електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС;

представник позивача адвокат Хворост Дарія Михайлівна, РНОКПП: НОМЕР_9 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 , наявний електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС.

Суддя О.О. Романенко