Єдиний державний реєстр судових рішень
Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1445/26
Провадження № 2/542/908/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 вересня 2026 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Афанасьєвої Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання Чиж Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся з позовом до суду в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача про стягнення боргу за кредитними договорами та просить стягнути з відповідача:
-за кредитним договором №70092-12/2025 від 30.12.2025 суму заборгованості в розмірі 12360,00 грн., з яких: 4000,00 грн.- заборгованість за основною сумою боргу, 4320,00 грн. - заборгованість за відсотками, 3640,00 грн. - заборгованість за штрафом, 400,00 грн. комісія за видачу кредиту;
-за кредитним договором №13016-01/2026 від 06.01.2026 суму заборгованості в розмірі 9081,00 грн., з яких: 3000,00 грн.- заборгованість за основною сумою боргу, 3051,00 грн. - заборгованість за відсотками, 2730,00 грн. - заборгованість за штрафом, 300,00 грн. комісія за видачу кредиту, а всього 21441,00 грн., а також судові витрати.
Позов мотивовано тим, що 30 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №70092-12/2025.
Крім того, 06 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №13016-01/2026.
28.04.2026 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №28042026, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, зокрема, до відповідача у розмірі 12360,00 грн., з яких: 4000,00 грн.- заборгованість за основною сумою боргу, 4320,00 грн. - заборгованість за відсотками, 3640,00 грн. - заборгованість за штрафом, 400,00 грн. комісія за видачу кредиту. Та у розмірі 9081,00 грн., з яких: 3000,00 грн.- заборгованість за основною сумою боргу, 3051,00 грн. - заборгованість за відсотками, 2730,00 грн. - заборгованість за штрафом, 300,00 грн. комісія за видачу кредиту.
Посилаються на те, що всупереч умовам кредитних договорів, незаважаючи на повідомлення, відповідач не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попередніх кредиторів. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 21441,00 грн. та судові витрати.
Ухвалою суду від 17.07.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 57).
Представник позивача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 59), в позові просив справу розглядати у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с. 60-61), та не повідомив суд про причини неявки, заяви про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надав.
Ухвалою суду від 03.09.2026 року встановлено заочний розгляд справи.
За вказаних обставин, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 30 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту №70092-12/2025, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 4000,00 грн., строком на 120 днів, з процентною ставкою 0,98% в день та застосовується в межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього договору (а.с. 9-13).
Вказаний договір було підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором Y432.
Одночасно з підписанням цього договору ОСОБА_1 було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту (а.с. 15-16).
Відповідно до повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» 30.12.2025 року відповідно до договору про переказ коштів було успішно перераховано кошти на суму 4000 грн., маска-картки НОМЕР_1 (а.с. 17).
Також 06 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту №13016-01/2026, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 3000,00 грн., строком на 120 днів, з процентною ставкою 0,98% в день та застосовується в межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього договору (а.с. 20-24).
Вказаний договір було підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором Y291.
Одночасно з підписанням цього договору ОСОБА_1 було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту (а.с. 25-26).
Відповідно до повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» 06.01.2026 року відповідно до договору про переказ коштів було успішно перераховано кошти на суму 3000 грн., маска-картки НОМЕР_2 (а.с. 27).
Доказів на спростування факту укладення вказаних договорів та отримання кредитних коштів відповідачем не надано, як і не надано доказів, які б спростовували доводи позивача щодо укладення кредитних договорів та розміру заборгованості.
Вказані кредитні договори підписані електронним підписом з одноразовими ідентифікаторами.
У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, суд доходить висновку, що між сторонами були укладені вказані кредитні договори, які оформлені сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису, факт укладання, підписання яких та перерахування кредитних коштів за якими підтверджені належними доказами.
Щодо набуття ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги за вказаними кредитними договорами.
Згідно частини першої статті 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Так, судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» 28.04.2026 року укладено Договір факторингу №28042026, за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 30-34).
Як вбачається із Реєстру боржників від 28.04.2026 року, до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором (а.с.37).
Щодо виконання взятих зобов`язань за кредитними договорами відповідачем.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначав, що у зв`язку порушеннями зобов`язань відповідач має таку заборгованість, а саме:
-за кредитним договором №70092-12/2025 від 30.12.2025 в розмірі 12360,00 грн., з яких: 4000,00 грн.- заборгованість за основною сумою боргу, 4320,00 грн. - заборгованість за відсотками, 3640,00 грн. - заборгованість за штрафом, 400,00 грн. комісія за видачу кредиту;
-за кредитним договором №13016-01/2026 від 06.01.2026 в розмірі 9081,00 грн., з яких: 3000,00 грн.- заборгованість за основною сумою боргу, 3051,00 грн. - заборгованість за відсотками, 2730,00 грн. - заборгованість за штрафом, 300,00 грн. комісія за видачу кредиту.
Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, як це передбачено ст. 526 ЦК України.
Згідно з нормою статті 562 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 611 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц).
Так в даному випадку відповідач за кредитним договором №70092-12/2025 від 30.12.2025 з ТОВ «Стар файненс груп» отримав кредитні кошти в сумі 4000 грн. та за договором про надання кредиту №13016-01/2026 від 06.01.2026 року з ТОВ «Стар файненс груп» 3000 грн.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих в кредит коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування.
Таким чином, оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитними договорами, отримані в кредит кошти не повернув, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) по вищевказаним договорам, підлягають задоволенню.
При цьому, вирішуючи питання про стягнення сум заборгованості за відсотками суд враховує, що за змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18.
Так, за умовами договору №70092-12/2025 від 30 грудня 2025 року укладеного між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 було передбачено надання кредиту в розмірі 4000 грн, строком на 120 днів, з процентною ставкою 0,90% по 28.04.2026 року (а.с. 9-13).
З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що саме за наведеною відсотковою ставкою та в межах строку кредитування здійснений розрахунок заборгованості за відсотками за користування кредитом за вказаним кредитним договором (а.с. 18-19).
За умовами договору №13016-01/2026 від 06 січня 2026 року укладеного між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 було передбачено надання кредиту в розмірі 3000 грн, строком на 120 днів, з процентною ставкою 0,90% по 05.05.2026 року (а.с. 20-24).
З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що саме за наведеною відсотковою ставкою та в межах строку кредитування здійснений розрахунок заборгованості за відсотками за користування кредитом за вказаним кредитним договором (а.с. 28-29).
Крім того, за умовами п.1.4. кредитного договору №70092-12/2025 від 30.12.2025 року, сторонами погоджено комісію за надання кредиту в сумі 400,00 грн., за умовами кредитного договору №13016-01/2026 від 06.01.2026 року, сторонами погоджено комісію в сумі 300,00 грн., отже такі суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь штрафу: в розмірі 3640,00 грн. за кредитним договором №70092-12/2025 від 30.12.2025 року та в розмірі 2730,00 грн. за кредитним договором №13016-01/2026 від 06.01.2026 року, суд виходить з наступного.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.
Як передбачено п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлано, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
При цьому, в наданих розрахунках заборгованості зазначено, що штраф нараховано за період з 29.01.2026 по 28.04.2026 за кредитним договором №70092-12/2025 від 30.12.2025 року (а.с. 18-19); штраф нараховано за період з 05.02.2026 по 28.04.2026 за кредитним договором №13016-01/2026 від 06.01.2026 року (а.с. 28-29), тобто в період дії в Україні воєнного стану.
Отже, позивачем не враховано вищевказаних положень Закону України «Про споживче кредитування» і перехідних положень ЦК України та безпідставно нараховано штраф за невиконання/неналежного виконання зобов`язання, а тому вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в розмірі 3640,00 грн. та 2730,00 грн. задоволенню не підлягає.
Таким чином, у зв`язку порушеннями зобов`язань відповідач має заборгованість 15071,00 грн., а саме:
- за кредитним договором №70092-12/2025 від 30.12.2025 в розмірі 8720 (вісім тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп., що складається з заборгованості за основною сумою боргу 4000 грн., заборгованості за відсотками 4320,00 грн., заборгованості за комісією 400,00 грн.;
- за кредитним договором №13016-01/2026 від 06.01.2026 в розмірі 6351 (шість тисяч триста п`ятдесят одна) грн. 00 коп., що складається з заборгованості за основною сумою боргу 3000 грн., заборгованості за відсотками 3051,00 грн, заборгованості за комісією 300,00 грн.
Таким чином, оскільки відповідач не виконує умов кредитних договорів, добровільно та в визначені строки не сплачує визначені договором платежі, а відповідач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З відповідача на користь банку підлягає стягненню 15071,00 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із позовних заяв майнового характеру, поданих юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн. З відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на 70,29% з розрахунку: 15071,00 грн. (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 21441,00 грн. (сума заявлених позовних вимог) = 70,29% (відсоток задоволених позовних вимог). Сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 1871,40 грн. з розрахунку: 2662,40 грн. (сума сплаченого судового збору) х 70,29% (відсоток задоволених позовних вимог).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитними договорами на загальну суму 15071 (п`ятнадцять тисяч сімдесят одна) грн. 00 коп., а саме:
- за кредитним договором №70092-12/2025 від 30.12.2025 в розмірі 8720 (вісім тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп., що складається з заборгованості за основною сумою боргу 4000 грн., заборгованості за відсотками 4320,00 грн., заборгованості за комісією за надання кредиту 400,00 грн.;
- за кредитним договором №13016-01/2026 від 06.01.2026 в розмірі 6351 (шість тисяч триста п`ятдесят одна) грн. 00 коп., що складається з заборгованості за основною сумою боргу 3000 грн., заборгованості за відсотками 3051,00 грн, заборгованості за комісією за надання кредиту 300,00 грн., а також понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1871 (одна тисяча вісімсот сімдесят одна) грн. 40 коп.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Лісова, буд.2, м.Бровари, Київської області, 07400, код ЄДРПОУ 35625014;
відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 03 вересня 2026 року.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Ю.О. Афанасьєва
Судове рішення № 139433119, Новосанжарський районний суд Полтавської області було прийнято 03.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 542/1445/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: