Постанова № 139433105, 01.09.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/3165/26

Номер провадження3/541/725/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О.А., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №725204 від 21 липня 2026 року, 21 липня 2026 року о 14 годині 20 хвилин у місті Миргород по вулиці Довге Озеро, 58, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не маючи посвідчення відповідної категорії. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року (постанова Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 травня 2026 року у справі № 548/897/26 провадження № 3/541/393/2026 за ч.ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП, що набрала законної сили 02 червня 2026 року), чим порушено п. 2.1 (а) ПДР України, відповідальність за який передбачено ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, просив не позбавляти його права керування транспортними засобами.

Заслухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Згідно зі статтею 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч. 5 ст. 126 КУпАП, адміністративна відповідальність наступає в разі повторного протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другоючетвертою цієї статті.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 КУпАП, адміністративна відповідальність наступає в разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно з п. 2.1 (а) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Однак, незважаючи на факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 травня 2026 року у справі № 548/897/26 провадження № 3/541/393/2026, що набрала законної сили 02 червня 2026 року, він повторно допустив аналогічне правопорушення.

Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №725204 від 21 липня 2026 року, витягом з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» відносно ОСОБА_1 , копією постанови серії ЕНА №7588044 від 21 липня 2026 року, копією постанови Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 травня 2026 року у справі № 548/897/26 провадження № 3/541/393/2026 та матеріалами справи в їх сукупності.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 достеменно знав про заборону керувати автомобілем не отримавши при цьому посвідчення водія, і про наслідки за таке порушення, адже попередньо його вже притягували до відповідальності за статтею 126 КУпАП.

Оскільки вина ОСОБА_1 доведена в судовому засіданні на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи, тому він повинен нести відповідальність передбачену законом.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд приймає до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, відповідно до якої, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

Крім того, в даній постанові зазначено, що підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 КУпАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

Разом з тим, як орієнтує Пленум Верховного Суду України у пункті 28 своєї постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, суди не вправі накладати адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Тобто, за змістом вищезазначеного, оплатному вилученню підлягає лише той предмет чи об`єкт адміністративного правопорушення, власником якого є сам правопорушник.

Так, у протоколі серії ЕПР1 №725204 від 21 липня 2026 року вказано, що транспортний засіб ВАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 , тому суд не має підстав для накладення на ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

За таких підстав, враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім буде призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки саме такий вид стягнення є необхідним і достатнім для його виховання у дусі додержання законів України, поваги до суспільних правил та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Положеннями статті 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент винесення постанови становить 665 гривень 60 копійок.

Керуючись ст. 40-1, 126, 221, 283-285 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн (сорок тисяч вісімсот гривень) на користь держави, (номер рахунку ІВАN UA048999980313050149000016001; населений пункт: ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ/М.ПОЛТАВА; отримувач: ГУК у Полт.обл/Полтавська/21081300; код ЄДРПОУ 37959255; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); код класифікації і доходів бюджету 21081300, адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Строк відбуття додаткового адміністративного стягнення обраховувати з моменту набрання даною постановою законної сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) судового збору на рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду О. А. Городівський