Рішення № 139430240, 23.06.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/3181/26

пр. № 2/759/6919/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

при секретарі Біляку М.О.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ), треті особи: Кредитна спілка «Зараз» (код ЄДРПОУ 37716197, адреса місцезнаходження: 03039, м. Київ, вул. Віктора Забіли, 5, офіс 122), приватний нотаріус Кирилюк Дмитро Володимирович (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 10, офіс 10) про визнання недійсним договору дарування,

ВСТАНОВИВ:

04.02.2026 приватний виконавець ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із вищевказаним позовом, в якому просить визнати недійсним з моменту укладення Договір дарування однієї четвертої частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , укладений 05.08.2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В.., зареєстрований в реєстрі 05.08.2019 року за № 1355 у зв`язку з його фраудаторністю, скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48096521 від 05.08.2019), який внесений на підставі Договір дарування однієї четвертої частки квартири № 1355 від 05.08.2019 року, а також стягнути із відповідачів на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 судовий збір, що сплачено за подання.

Даний позов приватний виконавець обґрунтовує тим, що на його виконанні перебуває виконавче провадження НОМЕР_5, відкрите постановою від 08.05.2024 з примусового виконання виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва №759/15844/23 від 06 травня 2024 року, виданого на примусове виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва у справі №759/15844/23, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Зараз» заборгованості за кредитним договором та судових витрат по сплаті судового збору і витрат на правничу допомогу.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 07.02.2024 року у справі №759/15844/23 стягнуто з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Зараз» заборгованість за кредитним договором №КВ-00024/01-19/2105 від 01.02.2019 року у розмірі 360604 (триста шістдесят тисяч шістсот чотири) грн. 44 коп., а також стягнуто з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Зараз» судовий збір у розмірі 5409 грн. 07 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 грн. 00 коп.

На виконання вказаного рішення 06 травня 2024 року Святошинським районним судом м. Києва видано виконавчий лист про примусове виконання рішення у справі №759/15844/23, який в подальшому стягувачем пред`явлено на примусове виконання.

Постановою приватного виконавця ОСОБА_1 від 08.05.2024 року відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа НОМЕР_5, виданого 06.05.2024 року Святошинським районним судом міста Києва.

Постановою приватного виконавця ОСОБА_1 від 08.05.2024 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на усіх рахунках боржника, в усіх філіях, відділеннях, регіональних управліннях в банківських установах (копія постанови додається). У вказаному виконавчому провадженні боржником ОСОБА_2 не вчинено жодних дій на погашення боргу, не виконано вимоги виконавця, не подано інформацію і документи про доходи та майно боржника, у тому числі про майно, яким вона спільно володіє з іншими особами, інформацію про рахунки у банках чи інших фінансових установах та про кошти, розміщені на них, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

На дату подання даного позову до суду коштів на рахунках боржника недостатньо (відсутні) для виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва у справі №759/15844/23. Про це можна зробити висновок, виходячи з відомостей про рахунки боржника у АСВП. Фактично боржник ухиляється від виконання рішення суду, заробітна плата або дохід застрахованої особи відсутні. Боржник отримує пенсію, але відповідно до ч. 3 п. 10.2 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).

У ході виконавчого провадження ВП НОМЕР_5 приватним виконавцем ОСОБА_1 вчинялися дії, спрямовані на виявлення майна боржника, на яке може бути звернено стягнення. Приватним виконавцем стало відомо, що 05.08.2019 року боржник ОСОБА_2 на підставі договору дарування однієї четвертої частки квартири від 05.08.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. за №1355, здійснила відчуження належного їй на праві приватної власності майна. А саме, згідно вказаного договору, укладеного між ОСОБА_2 (Дарувальник) та ОСОБА_3 (Обдаровувана), дарувальник передала у власність обдаровуваної 1/4 частку двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1787813580000). На підставі договору дарування №1355 та згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер: 48096521 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кирилюк Д.В. зареєстрував за ОСОБА_3 право власності на частку квартири (номер відомостей про речове право: 32686719).

На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1, перебувало виконавче провадження НОМЕР_6, яке було відкрите постановою від 05.12.2019, з примусового виконання виконавчого напису №6281 виданого 29.11.2019 року.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., про стягнення з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Зараз» заборгованості за кредитним договором. Виконавчий документ 18.08.2023 року на підставі відповідної постанови було повернуто Стягувачу. Стягнень у виконавчому провадженні НОМЕР_6 не відбувалось.

01 лютого 2019 року між ОСОБА_2 та Кредитною спілкою «Зараз» було укладено Договір застави №КВ-00024/01-19/2105 відповідно до якого ОСОБА_4 для забезпечення виконання в повному обсязі кредитного договору передала в заставу Заставодержателю - Кредитній спілці «Зараз» належну їй квартиру за адресою АДРЕСА_4 . Відповідно до п. 2.2 зазначеного договору Заставодавець без попередньої згоди Заставодержателя не мав права жодним чином відчужувати, обтяжувати або передавати в найм Предмет застави, тобто квартиру за адресою АДРЕСА_4 .

11 червня 2019 року на адресу ОСОБА_2 було направлено повідомлення про наявну заборгованість за кредитним договором. Відповідно до рекомендованого повідомлення зазначене повідомлення ОСОБА_2 отримала 13.06.2019 року особисто. Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали вищевказаний договір дарування з метою ухилення ОСОБА_2 від погашення заборгованості за кредитним договором №КВ-00024/02-19/2105. Зазначене підтверджує факт того, що дії ОСОБА_2 є недобросовісними та направлені на виведення майна ОСОБА_2 з під стягнення, адже враховуючи наявність заборгованості останньої перед Кредитною спілкою «Зараз» та діючого договору застави, ОСОБА_2 чітко усвідомлювала факт того, що на частку квартири рано чи пізно може бути звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості.

Отже, після того, як виникла заборгованість ОСОБА_2 перед Кредитною спілкою «Зараз» за кредитним договором, вона усвідомлюючи та передбачаючи правові наслідки у вигляді стягнення з неї грошових коштів, в тому числі за рахунок нерухомого майна, діючи очевидно недобросовісно, відчужила єдине належне їй на праві власності нерухоме майно на користь пов`язаної особи (матері) на підставі оспорюваного договору дарування, який порушує майнові інтереси кредитора (стягувача) і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Додатковим доказом, який свідчить що правочин є фраудаторним є той факт, що ОСОБА_2 досі зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2026 для розгляду даної позовної заяви визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.

Ухвалою від 13.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримує вимоги позову та просить їх задовольнити.

Інші учасники справи, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату і час розгляду справи, до суду не прибули. Разом з тим, до початку розгляду справи надійшли заяви третіх осіб про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Положення ч. 4 ст. 223 ЦПК України передбачають, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд звертає увагу, що відповідачі, своєчасно на належним чином повідомлені про дату та час розгляду пред`явленого до них позову, до суду у призначений час не прибули, про причини неявки та їх поважність суд не повідомили, у наданий судом строк не скерували до суду відзиву або своїх заперечень, жодного разі процесуальні документи, скеровані на поштову адресу судом не отримували, при цьому, позивач у судовому засіданні зазначив, що не заперечує стосовно ухвалення у даному провадженні заочного рішення.

Беручи до уваги, що умови ухвалення заочного рішення, закріплені ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у даному випадку дотримані, суд доходить висновку про можливість ухвалення у даній справі заочного рішення суду, яке може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вислухавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд доходить таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

04.02.2026 приватний нотаріус ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із позовом про визнання недійсним з моменту укладення договору дарування 1/4 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , укладеного 05.08.2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В., зареєстрований в реєстрі 05.08.2019 року за №1355 у зв`язку з його фраудаторністю, скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48096521 від 05.08.2019), який внесений на підставі Договір дарування однієї четвертої частки квартири № 1355 від 05.08.2019 року, а також стягнути із відповідачів на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 судовий збір.

На обґрунтування своїх позовних вимог про протиправність вчиненого боржником ОСОБА_2 правочину - договору дарування частини квартири АДРЕСА_5 позивач надає копію договору застави №КВ-00024/01-19/2105 від 01.02.2019 року, яким встановлено застереження щодо неможливості відчужити предмет застави (т. 1 а.с. 31-32).

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Отже, із наведеного вбачається, що договір є правочином.

Згідно з приписами ч. 1-3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Положеннями ст. 628 ЦК України закріплено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення (ст. 639 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (ч. 1 ст. 576 ЦК України).

Частиною 1 ст. 577 ЦК України (в редакції ЦК України від 01.01.2019, тобто чинній на момент виникнення правовідносин щодо застави), якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом.

Наведене узгоджується і з положеннями ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про заставу» (у редакції від 22.08.2018), відповідно до яких договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об`єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна, транспортних засобів провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору, договору застави космічних об`єктів - за місцем реєстрації цих об`єктів.

Як вбачається зі змісту договору застави №КВ-00024/01-19/2105 від 01.02.2019, укладеного між Кредитною Спілкою «Зараз» та ОСОБА_2 , сторони договору не дотрималися вимог закону щодо форми такого правочину - тобто не здійснили нотаріальне посвідчення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 585 ЦК України право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, крім випадків, установлених законом.

Суд нагадує, що відповідно до ч. 4 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, слід дійти висновку, що договорів застави №КВ-000241/01-19/2105 від 01.02.2019 не вважається укладеним відповідно до положень ЦК України, чинних на момент підписання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи наведене, суд констатує, що договір застави №КВ-000241/01-19/2105 від 01.02.2019 є нікчемним з огляду на недотримання форми укладення такого договору, а отже, він не породжує жодних прав на обов`язків у його підписантів. Відтак, ОСОБА_2 не була обмежена у праві відчужувати належне їй майно, зокрема, укладати договір дарування, який позивач просить визнати недійсним.

Враховуючи, що встановлені у ході розгляду справи обставини не підтверджують викладене у позовній заяві приватного виконавця ОСОБА_1, фактично позовні вимоги обґрунтовуються твердженнями про укладення боржником ОСОБА_2 договору, яким є нікчемним, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 258, 263-265, 272, 273, 280, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 202, 205, 215, 572, 577, 585, 626-629, 638, 639 ЦК України, Законом України «Про заставу», суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ), треті особи: Кредитна спілка «Зараз» (код ЄДРПОУ 37716197, адреса місцезнаходження: 03039, м. Київ, вул. Віктора Забіли, 5, офіс 122), приватний нотаріус Кирилюк Дмитро Володимирович (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 10, офіс 10) про визнання недійсним договору дарування - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя Єросова І.Ю.