Рішення № 139429996, 03.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17091/26

провадження № 2/753/14870/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

До Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 2274232 від 01.05.2025.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13.08.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

18.08.2026 позивачем подано заяву про усунення недоліків, позовну заяву в новій редакції та докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19.08.2026 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи у змішаній формі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором № 2274232 від 01.05.2025 у розмірі 39 100,00 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.05.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2274232, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 8 500,00 грн строком на 360 днів. Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Позивач зазначає, що право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс» на підставі договору факторингу № 26-11/25 від 26.11.2025 та відповідних документів щодо передачі реєстру боржників.

Відповідач подала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову в заявленому розмірі як недоведеному та необґрунтованому. Відповідач посилалася на необхідність перевірки факту перерахування їй 8 500,00 грн,. детального розрахунку заборгованості, переходу права вимоги до позивача, а також обґрунтованості витрат на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Позивачем подано відповідь на відзив у яких зазначено, що факт видачі кредитних коштів підтверджується договором, протоколами підписання, паспортом споживчого кредиту, графіком платежів, листом ТОВ «ПЕЙТЕК» щодо успішного перерахування 8 500,00 грн на платіжну картку, а також розрахунками заборгованості. Позивач також підтримав вимоги про стягнення судового збору та витрат на правничу допомогу.

Крім того, позивачем подано клопотання про витребування доказів у АТ «Універсал Банк» щодо карткового рахунку відповідача. Суд враховує, що це клопотання подане після надходження відзиву як реакція на заперечення відповідача щодо факту отримання коштів. Разом із тим наявні у справі докази є достатніми для встановлення обставин перерахування кредитних коштів, у зв`язку з чим необхідності у додатковому витребуванні банківської інформації суд не вбачає.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Щодо клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд зазначає, що справа є малозначною, предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором, характер спірних правовідносин та предмет доказування не потребують безпосереднього заслуховування пояснень сторін, а всі доводи відповідача викладені у відзиві та підлягають оцінці судом за наявними у справі письмовими й електронними доказами. З огляду на ціну позову, обсяг доказів, відсутність необхідності допиту свідків, призначення експертизи чи вчинення інших процесуальних дій, які неможливо здійснити без судового засідання, підстав для розгляду справи з повідомленням сторін суд не вбачає, тому клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наданого кредитного договору № 2274232 від 01.05.2025 вбачається, що між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту. За пунктом 1.2 договору сума кредиту становить 8 500,00 грн, строк кредиту - 360 днів, стандартна процентна ставка - 1 % на день.

Договір укладено в електронній формі. У розділі реквізитів договору зазначено, що він підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором X395 01.05.2025 о 20:25:37. Також матеріали справи містять протоколи підписання кредитного договору та паспорта споживчого кредиту, що підтверджує порядок укладення правочину в електронній формі.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 27.11.2025, згідно з яким 01.05.2025 о 20:28:04 успішно перераховано кошти у розмірі 8 500,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_2 . У листі зазначено номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК», номер транзакції в системі ТОВ «Селфі Кредит», Session ID, код авторизації, банк-еквайр та призначення платежу.

Суд вважає вказаний доказ належним та допустимим, оскільки він містить конкретні дані щодо суми, дати, часу, способу та реквізитів перерахування коштів. Відповідач не надала суду доказів, які б спростовували факт зарахування коштів або підтверджували їх повернення кредитодавцю.

Надані позивачем договір факторингу № 26-11/25 від 26.11.2025, акт приймання-передачі реєстру боржників, витяг з реєстру боржників та документи щодо оплати за договором факторингу підтверджують перехід до ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за договором № 2274232 від 01.05.2025.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розрахунком заборгованості за договором № 2274232 підтверджується, що загальний розмір заборгованості за тілом кредиту та процентами становить 43 350,00 грн,. з яких: 8 500,00 грн. - тіло кредиту, 17 765,00 грн. - проценти, нараховані на дату відступлення права вимоги, 12 835,00 грн. - проценти, нараховані після відступлення права вимоги, 4 250,00 грн. - заборгованість за пенею та/або штрафами.

Разом із тим у позовній заяві в новій редакції позивач просить стягнути 39 100,00 грн., тобто суму тіла кредиту та процентів без заявлення до стягнення 4 250,00 грн. штрафних санкцій. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог та не виходить за їх межі.

Заявлена до стягнення сума 39 100,00 грн. складається з 8 500,00 грн. основного боргу, 17 765,00 грн. процентів, нарахованих на дату відступлення права вимоги, та 12 835,00 грн. процентів, нарахованих після відступлення права вимоги.

Відповідачем не надано власного розрахунку заборгованості, доказів погашення кредиту, сплати процентів або доказів неправильності розрахунку позивача. Саме по собі заперечення проти розміру боргу без подання доказів на його спростування не є підставою для відмови у задоволенні позову.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт укладення договору, факт перерахування кредитних коштів, невиконання відповідачем грошового зобов`язання, перехід права вимоги до позивача та розмір заявленої до стягнення заборгованості у сумі 39 100,00 грн.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням, у призначенні платежу якого зазначено сплату судового збору за позовом ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 .

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги, тарифи на послуги, заявку на надання юридичної допомоги та витяг з акта про надання юридичної допомоги. Зазначені документи підтверджують факт надання правничої допомоги, її обсяг та заявлену вартість у розмірі 13 000,00 грн.

Відповідач заперечувала проти стягнення витрат на правничу допомогу, однак належних доказів їх неспівмірності чи необґрунтованості не надала.

Суд враховує, що ця справа є малозначною, стосується стягнення заборгованості за одним кредитним договором, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, не потребувала участі представника позивача у судових засіданнях, дослідження значного обсягу складних доказів чи вирішення виключної правової проблеми.

При цьому подані позивачем документи мають типовий характер для цієї категорії справ, а заявлений розмір витрат на правничу допомогу 13 000,00 грн. становить істотну частину від ціни позову 39 100,00 грн., що не відповідає критерію співмірності витрат із предметом спору та складністю виконаної роботи.

Суд також враховує заперечення відповідача щодо обґрунтованості заявлених витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що надані позивачем документи підтверджують загальне надання правничої допомоги, однак не доводять необхідності компенсації саме 13 000,00 грн у межах цієї конкретної справи.

За таких обставин, з урахуванням принципів розумності, необхідності, пропорційності та справедливого балансу між інтересами сторін, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу частково - у розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ 42640371, заборгованість за договором № 2274232 від 01.05.2025 у розмірі 39 100 грн .00 коп. (тридцять дев`ять тисяч сто гривень 00 копійок), судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн 00 коп. (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 03.09.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.