Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 752/29792/25
Провадження № 2/752/5246/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
21 серпня 2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі головуючого судді - Плахотнюк К.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-
в с т а н о в и в:
17.11.2025 року позивач АТ «Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 29.04.2021 року у розмірі 37 926, 58 грн. та судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про те, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву б/н від 29.04.2021 року. При підписанні анкети-заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складає між ним і банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у Довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним лімітом отримав кредитну картку. В подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 75 000,00 грн.
Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, зокрема здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням грошей на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу.
У зв`язку з порушенням зобов`язання відповідач станом на 21.10.2025 року має заборгованість у розмірі 37 926, 5862 грн., яка складається з: 30 431, 84 грн - заборгованості за тілом кредита, 7 494, 74 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г. від 11.02.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд призначено проводити у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач не скористався правом подачі відзиву на позов, про відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином. Надіслана судом на адресу останнього копія ухвали про відкриття провадження та копія позовної заяви з доданими до неї документами повернуто до суду з відміткою відділу зв`язку про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з його обов`язковою участю, або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 ЦПК України.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані у справі докази, суд доходить наступного.
Встановлено, що 29.04.2021 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, згідно з якою отримав кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку .
Заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг містить умови кредитування, анкетні дані, контактну інформацію та підпис відповідача ОСОБА_1 (а.с. 22).
Відповідач, підписавши заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг.
Зазначена заява містить дані про розмір відсоткової ставки 42% річних для карт Універсальна.
За повідомленням позивача, банком видавались відповідачу кредитні картка № НОМЕР_1 зі строком дії - 09/24 тип - Універсальна та кредитну картку номер - НОМЕР_2 строк дії - 10/28 тип «Універсальна» (а.с. 21).
За даними розрахунку заборгованості відповідача, старт карткового рахунку почався 29.04.2021 року, відповідачем неодноразово збільшувався кредитний ліміт.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 2.1.1.2.3. та п. 2.1.1.2.4 Договору на підставі яких відповідач дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
29.04.2021 року ОСОБА_1 було підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Підписанням цієї заяви відповідач приєднується до передбачених цією ж заявою умов та правил кредитування, в тому числі й розміру відсоткової ставки за користування кредитом та прострочених процентів, а також зобов`язується їх належним чином виконувати.
Відповідно до Умов договору реальна річна процентна ставка становить: 42,0% - для картки Універсальна.
Частиною першою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Положеннями статті 638 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження умов кредитування АТ КБ «Приватбанк» надало суду копію заяви про приєднання до умов та правил надання послуг підписану відповідачем ОСОБА_1 29.042021 року, розрахунок заборгованості та виписку щодо руху коштів по банківський карті, що видавалась на підставі підписання заяви.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Згідно з пунктом 62 положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду по справі № 205/4176/18 від 11 листопада 2020 року.
Позивач свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується розрахунком та випискою по рахунку відповідача (а.с. 6-19, 74-122).
Згідно постанови Верховного суду від 23 січня 2018 року по справі № 755/7704/15-ц, а також постанови Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №159/2146/15-ц, суд повинен належним чином дослідити поданий стороною доказ - в даному випадку розрахунок заборгованості за кредитним договором, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.
З розрахунку заборгованості та виписки за картрахунками відповідача чітко вбачаються всі операції по зняттю (використанню) кредитних коштів, а також всі операції з часткового погашення заборгованості.
Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору.
Відповідно до п.2.1.1.5.5. Договору відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п.2.1.1.12.6 Договору, за користування кредитом банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами Банку з розрахунку 360 календарних днів на рік.
Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2 Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань у цілому або в певній Банком частці в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим договором.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Причиною спору стало неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак відповідач своєчасно не сплачував банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість за тілом кредиту відповідача станом на 21.10.2025 року складає 37 926, 58 гривень, з яких 30 431, 84 гривні заборгованість за тілом кредита, 7 494, 74 гривні заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем за тілом кредиту в розмірі 30 431, 84 гривні. За таких обставин, вимоги в цій частині позову є обґрунтованими, підлягають задоволенню.
Банк, пред`явивши вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами у розмірі 7 494, 74 гривні.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 29.04.2021, посилався на Умови та правила надання банківських послуг до яких приєднався відповідач, підписавши заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 29.04.2021 року..
Частиною 1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За правилами ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
З цього випливає, що при укладенні кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
При цьому матеріали справи містять підтверджень, що саме ці Правила та Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, що містила умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, пені, неустойки, штрафів та, саме у зазначених в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. (а.с.28 - 42).
Як вбачається з матеріалів справи, витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку містить підпис відповідача.
Віповідно до правил статті 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Наразі, приймаючи до уваги, що відповідач, укладаючи 29.04.2021 року договір кредиту, ознайомився: з умовами кредитування - відновлювальна кредитна лінія, типом кредитної картки «Універсальна»; строком кредитування 12 місяців з пролонгацією; процентною ставкою, відсотків річних - 42,0%; кількістю та розміром платежів, їх періодичністю; розміром мінімального обов`язкового платежу; процентами від суми неповернутого в строк кредиту, відповідно зазначені позивачем підстави для позову підтверджені належним доказом.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача й заборгованості за відсотками у сумі 7 494, 74 гривні, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -
у х в а л и в :
позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором (відновлювальна кредитна лінія) від 29.04.2021 року в розмірі 37 926, 58 гривень, судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн., що разом становить належну до стягнення суму у розмірі 40 348 (сорок тисяч триста сорок вісім) гривень 98 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач - акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; фактична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299);
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя К.Г. Плахотнюк
Судове рішення № 139429883, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 21.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 752/29792/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: