Ухвала суду № 139429312, 03.09.2026, Приморський районний суд м. Одеси

У Х В А Л А

про відмову у виправленні описки

03.09.2026

Справа № 522/1735/26

Провадження №2/522/5357/26

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Ярема Х.С. розглянув в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 07.07.2026 частково задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ «Мейфер Лімітед» про встановлення факту відсутності трудових і цивільно-правових правовідносин, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.

20.07.2026 позивач подав заяву про виправлення описки в мотивувальній частині рішення (п.39), де суд прописав дату «03.02.20526».

Необхідність виправлення такої описки з правової точки зору, на що це впливає, і чи взагалі на щось впливає, сам позивач не пояснює.

Перевіривши матеріали заяви суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Стаття 269 ЦПК України безпосередньо не розкриває, що слід розуміти під опискою. Проте з питань виправлення описки суд касаційної інстанції неодноразово давав висновки-роз`яснення у у своїх рішеннях. Так, зокрема, в постанові Верховного Суду від 28.11.2024 у справі № 990/162/23 вказано, що норми процесуального законодавства передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

У розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування росіянізмів та діалектизмів тощо. Опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації лише, якщо такі мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Тобто, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

Як висновок, не будь-яка описка підлягає виправленню, тільки тому, що сторона цього бажає, а лише ті, які мають істотний характер, мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Дійсно в мотивувальній частині рішення в п.39 прописано дату «03.02.20526». Написання 2026 року з зайвою цифрою "5", точно не спотворює розуміння, що йдеться про 2026 рік. При цьому суд в цій же мотивувальній частині рішення (п. 36) вже посилався на дату «03.02.2026».

Отже, описка, про яку заявляє позивач взагалі ніяк не впливає на зміст судового рішення та не впливає на виконання судового рішення, а тому не є такою, що слід виправляти.

Керуючись ст.269 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Ярема Х.С.