Постанова № 139427325, 28.08.2026, Білогірський районний суд Хмельницької області

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947

Справа №: 669/688/26 Провадження № 3/669/238/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року смт.Білогір`я

Суддя Білогірського районного суду Хмельницької області Давидюк О.І., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця, одруженого, на утриманні перебуває одна малолітня дитина,

за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 138990 від 29 липня 2026 року, складеного старшим ДОП відділення поліції № 3 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області майором поліції Біруліним М.М. слідує, що «26 липня 2026 року о 16 год 54 хв ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, в продуктовому магазині по АДРЕСА_2 здійснив продаж алкогольних напоїв без відповідної ліцензії, а саме пляшки горілки «Березова» об`ємом 0,5 л, чим порушив вимоги ч. 16 ст. 62 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та п. 226.5 ст. 226 Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність по ч. 1 ст. 164 КУпАП».

ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї вини не визнав та пояснив, що не здійснював продаж алкогольних напоїв у своєму магазині, оскільки у нього відсутня відповідна ліцензія, про це він в письмових поясненнях також вказав в протоколі про адміністративне правопорушення. Зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення було складено за відсутності жодного доказу його вини за анонімним повідомленням.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши та з`ясувавши всі обставини справи та надавши оцінку дослідженим доказам, приходжу до наступного висновку.

За змістом ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При з`ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

За змістом ст. ст. 254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов`язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Так, ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 138990 від 29 липня 2026 року ОСОБА_1 ставиться у вину продаж алкогольних напоїв без відповідної ліцензії.

При цьому, жодного доказу на підтвердження інкримінованого ОСОБА_1 продажу алкогольних напоїв без відповідної ліцензії не надано.

Так, протокол огляду не складався, хоча до протоколу про адміністративне правопорушення додано заяву ОСОБА_1 , згідно якої він надає дозвіл працівникам поліції 29 липня 2026 року о 12 год 00 хв здійснити огляд приміщення торгового залу в продуктовому магазині, та фотознімки приміщення магазину ОСОБА_1 , при цьому жодних алкогольних напоїв не було вилучено у зв`язку з їх відсутністю в приміщенні магазину.

Протокол про адміністративне правопорушення було складено на підставі анонімного повідомлення на лінію «102», яке надійшло 26 липня 2026 року о 16 год 54 хв, згідно якого ОСОБА_1 здійснює продаж алкоголю місцевим жителям.

ОСОБА_1 категорично заперечує свою вину, про що він вказав в письмових поясненнях у протоколі про адміністративне правопорушення, в письмових поясненнях, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення та в судовому засіданні.

При цьому, суд зауважує, що анонімне повідомлення на лінію «102» не є належним та допустимим доказом події та складу адміністративного правопорушення, а є лише підставою для здійснення перевірки органом поліції повідомленого факту та відповідного реагування.

Разом з тим, в рапорті від 29 липня 2026 року старший ДОП відділення поліції № 3 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області майор поліції Бірулін М.М. доказом вини ОСОБА_1 та факту реалізації алкогольних напоїв у вищезазначеному продуктовому магазині зазначив той факт, що батька ОСОБА_1 ОСОБА_2 у 2025 році було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП за продаж алкогольних напоїв неповнолітнім особам, що не може ставитися у вину ОСОБА_1 у розумінні ст. 251 КУпАП.

У вказаному рапорті майор поліції ОСОБА_3 також зазначив, що «на теперішній час мешканці села знов звертаються за допомогою до правоохоронних органів з проханням припинити незаконну діяльність вищевказаного магазину».

Однак, у доданій до протоколу про адміністративне правопорушення довідці-характеристиці без номеру та дати складеній майором поліції Біруліним М.М. на ОСОБА_1 , працівник поліції вказав «характеризується з позитивного боку, алкогольними напоями не зловживає, скарг та заяв з боку членів родини та сусідів на поведінку у побуті не надходило», що свідчить про неоднозначність позиції вказаного працівника поліції.

Крім того, ч. 1 ст. 164 КУпАП є бланкетною нормою і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.

Так, в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у вину порушення вимог ч. 16 ст. 62 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та п. 226.5 ст. 226 Податкового кодексу України.

У ч. 16 ст. 62 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зазначено, що алкогольні напої, що виробляються в Україні, та алкогольні напої, що ввозяться на митну територію України, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законом.

Також, у п. 226.5 ст. 226 Податкового кодексу України зазначено, що маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Тобто, ставлячи у вину ОСОБА_1 саме продаж алкогольних напоїв без ліцензії, залишається незрозумілим посилання поліцейського в протоколі про адміністративне правопорушення на ч. 16 ст. 62 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та п. 226.5 ст. 226 Податкового кодексу України, що не відповідає бланкетній нормі ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Будь-яких об`єктивних доказів того, що ОСОБА_1 здійснив продаж алкогольних напоїв без відповідної ліцензії у матеріалах справи немає і у суді таких не здобуто.

З цих підстав суд вважає що вина ОСОБА_1 не доведена, а тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується із практикою та позицією Європейського суду з прав людини.

За змістом закону (КУпАП), розгляд справи здійснюється лише щодо особи, відносно якої складений протокол та в межах цього протоколу про адміністративне правопорушення.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

При цьому, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягається до відповідальності і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів.

Суд не має збирати з власної ініціативи докази, позаяк в протилежному випадку суд згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути визнаний безстороннім.

Таким чином, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, приходжу до висновку, що провадження в справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Керуючись ч. 1 ст. 164, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285, 289, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях зазначеного складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Білогірський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Олександр ДАВИДЮК