Ухвала суду № 139427141, 02.09.2026, Франківський районний суд м. Львова

461/3136/26

2/465/5462/26

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

02.09.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова М.І. Гулієва, вивчивши матеріали позовної заяви заявника ОСОБА_1 до "Львівводоканал" про зобов"язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернувся в Галицький районний суд м. Львова до "Львівводоканал" з позовною заявою про зобов"язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.

Згідно з ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04.05.26 справу передано для розгляду в Личаківський районний суд м. Львова.

Відповідно до ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 03.07.26 справу передано для розгляду за підсудністю до Франківського районного суду м.Львова.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.26 справу передано судді Гулієвій М.І.

Ухвалою суду від 10.08.2026 матеріали позовної заяви заявника ОСОБА_1 до "Львівводоканал" (як це зазначено в позовній заяві) про зобов"язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди залишено без руху, надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.175 ЦПК України протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а також роз"яснено, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута ОСОБА_1 зі всіма доданими до неї документами.

12.08.26 ОСОБА_1 отримав копію ухвали про залишення позову без руху, що стверджено його розпискою, наявною в матеріалах справи.

18 серпня 2026 року ОСОБА_1 подано заяву, з якої вбачається, що останній лише частково усунув недоліки позовної заяви.

Таким чином, ухвала суду від 10.08.2026 про залишення позовної заяви без руху, заявником ОСОБА_1 не виконана.

Зважаючи на те, що ухвала про залишення позовної заяви без руху в частині дотримання вимог ст. 175 ЦПК України не виконана, відтак дана обставина є підставою для повернення матеріалів позовної заяви .

У зв`язку із цим, приходжу до переконання, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження,зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").

Доступ до суду є невід`ємним елементом права на справедливий судовий розгляд. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що право на доступ до суду не є абсолютним і підлягає державному регулюванню, що допускається опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своїм характером закликає до врегулювання з боку держави, і це регулювання може варіюватися за часом і місцем відповідно до потреб і ресурсів суспільства й окремих осіб.

Як при постановленні ухвали про залишення позовної заяви без руху, так і на даний час суд надалі наголошує, що зазначення в ухвалі суду недоліків поданої позовної заяви та пропозиція їх виправлення не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

При цьому слід зазначити, що належне дотримання норм ЦПК України щодо змісту та форми позовної заяви не може вважатись надмірним формалізмом, оскільки такі вимоги встановлюються, в тому числі, для дотримання законних прав та інтересів іншої сторони спору, якій направляється копія позовної заяви з метою отримання повної інформації як щодо суті спору, так і інших даних, які законодавець визначив у ст.175 ЦПК України.

Відтак, позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Цивільний процесуальний кодекс України, зокрема, встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч.7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі наведеного, керуючись ст.185 ЦПК України,-

постановив:

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до "Львівводоканал" про зобов"язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - повернути заявнику.

Роз"яснити ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду , якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Суддя М. І. Гулієва