Постанова № 139427104, 27.07.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2546/25

Провадження № 2-а/456/2/2026

РІШЕННЯ

іменем України

27 липня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Шрамка Р. Т.

з участю секретаря: Сімонова-Мацигін A.A.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Стрий справу №456/2546/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4176949 від 01.03.2025, про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення в розмірі 20400 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Уточнивши позовні вимоги мотивував їх тим, що зазначена постанова по справі про адміністративне правопорушення є протиправною. Вказує, що обставини вказані в постанові не відповідають дійсності, факт вчинення правопорушення позивач заперечив.

Так, його клієнт - ОСОБА_1 дізнався про наявність щодо нього винесеної постанови поліцейським Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області серії ЕНА №4176949 від 01.03.2025 безпосередньо зі змісту постанови державного виконавця Стрийського ВДВС у Стрийському районі Львівської області ЗМУМЮ ОСОБА_2 , з якою ознайомився в приміщенні Стрийського ВДВС у Стрийському районі Львівської області ЗМУМЮ, опісля подання ним заяви від 30.04.2025 з проханням надати йому копію відповідної постанови за якою відбувається виконавче провадження. Дійсно, ОСОБА_1 , постановою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29.11.2024 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП і накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Ця постанова набрала законної сили у встановленому чинним законодавством порядку 10.12.2024 та була виконана в частині сплати штрафу і судового збору. Після наведеного вище судового провадження ОСОБА_1 в повній мірі усвідомлював, що не може керувати транспортними засобами протягом року - чого й не робив, ані 01.03.2025 ані будь-якого іншого дня з 10.12.2024. ОСОБА_1 після ознайомлення з текстом оскаржуваної постанови поліцейського Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області серії ЕНА №4176949 від 01.03.2025 був неймовірно здивований діями працівників поліції, оскільки він не керував жодним транспортним засобом 01.03.2025. Викладені обставини, тобто безпосередньо висвітлена у оскаржуваній постанові подія, а відтак й склад інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, являються видумкою, яка не може бути підтверджена жодним доказом, оскільки такі на підтвердження його вини не можуть існувати. Саме тому, вважає, щзо постанова серії ЕНА №4176949 від 01.03.2025 є незаконною та такою, що суперечать чинному законодавству України. Зважаючи на наведене просив позов задоволити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, скерував на адресу суду заперечення щодо позову, в якому зазначив, що 01.03.2025 року поліцейським ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Віталієм Бучковським на громадянина ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4176949 від 01.03.2025 року за ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки 01.03.2025 року о 17:04 год. у Львівській області, м. Стрий, вул. Котляревського, водій ОСОБА_3 , керував т/з «LINCOLN МКС» н.з. НОМЕР_1 котрий переобладнаний, а саме з червоним покажчиком повороту, а також керував автомобілем, будучи позбавлений права керування згідно рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області справа № 456/3431/25, провадження № 3/456//1692/2024 від 10.12.2024 року.

Частина 4 статті 126 КУпАП (Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами) зазначає, що Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24.11.2024 року Справа № 456/3431/24 Провадження № 3/456/1692/2024 громадянина ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, що і не заперечується у позивній заяві.

Вимоги нормативно-правових актів буди дотримані поліцейським ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4176949 від 01.03.2025 відносно гр. ОСОБА_1 . Твердження, представника позивача про відсутність будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 , не керував транспортним засобом є невірним, оскільки фіксація даного правопорушення фіксувалась за допомогою портативного відео реєстратора, установленого на службовому автомобілі відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31,40 ЗУ «Про Національну поліцію» та відповідно до вимог «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису», затвердженого наказом МВС №1026 від 18.12.2018. Також процес спілкування поліцейським із гр. ОСОБА_1 , фіксувався за допомогою нагрудного відео реєстратора, однак термін зберігання таких відеофайлів є відсутні, оскілки термін їх зберігання є завершений. Зважаючи на наведене, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні уточненні позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належну оцінку, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав,свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень збоку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з вищенаведеного, однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема й при притягненні особи до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Статтями 72-90 глави 5 «Докази та доказування» чинного КАС України наведені основні положення про докази, котрими в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і ці дані встановлюються вичерпними засобами. Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Важливим є той аспект, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав ОСОБА_1 за пред`явленими позовними вимогами, пов`язаними із притягненням його до адміністративної відповідальності та накладенням на нього адміністративного стягнення, встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із наведенням наявних у справі доказів.

Як встановлено судом, 01.03.2025 року відповідачем було винесено постанову серії ЕНА №4176949 по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено на нього остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн.

За змістом зазначеної постанови водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Lincoln н.з. НОМЕР_1 , о 17.04 годині в м. Стрий, Львівської області, по вул. Котляревського, котрий переобладнаний, а саме червоним покажчиком повороту, а також керував автомобілем, будучи позбавлений права керування згідно рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області справа №456/3431/25, провадження №3/456/1692/2024 від 10.12.2024, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.126 КУпАП.

Інших документів, пов`язаних із притягненням позивача до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 2.1а «Правил дорожнього руху України», матеріали справи не містять.

Норми права та роз`яснення, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».

Пунктами 2.1а Правил дорожнього руху України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

Відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху вимог п. 2.1а Правил дорожнього руху України встановлена частиною 4 ст. 126 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Відповідачами, як суб`єктом владних повноважень та безпосередньо його посадовою особою, уповноваженою на винесення постанови по справі про адміністративні правопорушення, у порушення зазначених вище вимог статті 77 КАС України щодо обов`язку доказування правомірності дій такої посадової особи з приводу складення відносно позивача оскаржуваної постанови по справі про адміністративні правопорушення, не надано суду жодних доказів, котрі б доводили наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

В своїх запереченнях, представник відповідача зазначив, про наявність відеозапису, з якого вбачається, що 01.03.2025 о 17:04 працівником поліції було зупинено транспортний засіб «Lincoln MCK» н.з. НОМЕР_1 , за керуванням позивача, однак таких доказів до заперечення не надає.

З долученого до матеріалів заперечення диску із відеозаписом, будь які дані, при огляді в судовому засіданні на ньому відсутні.

З листа Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області від 03.06.2026, вбачається, що на адвокатський запит за вх. №1479 аз-2026 від 28.05.2026, повідомляють, що надати інформацію у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, що мало місце 01.03.2025, учасником якого є ОСОБА_1 , а саме відеозапису камер поліцейських при складенні даної постанови є неможливим, у зв`язку із закінченням строку їх зберігання.

При таких обставинах та відсутності у справі хоча б одного доказу, котрий би відповідав критеріям його належності та допустимості, як і ненадання відповідачами матеріалів справи про адміністративні правопорушення відносно позивача для її безпосереднього дослідження у судовому засіданні, слід дійти висновку, що у діях позивача відсутні склад зазначеного адміністративного правопорушення, і, як наслідок, про необхідність скасування оскаржуваної постанови.

Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, матеріали цієї адміністративної справи не містять.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 16,72-79, 132-143,241-251 КАС України суд,-

вирішив:

Позовну заяву задоволити.

Скасувати постанову серії ЕНА №4176949 від 01.03.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. ,

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене 01.08.2026р.

Суддя Р. Т. Шрамко