Ухвала суду № 139426214, 02.09.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/972/26

381/3568/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку тримання під вартою

02 вересня 2026 року м. Фастів

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

у присутності підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором у кримінальному проваджені-прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 12026111310000474 від 04.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Чоповичі Малинського району Житомирської області, українця, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованому, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

установила:

На розгляд до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшло вказане клопотання.

В обґрунтування вказаного клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України (умисне знищення або пошкодження майна).

04.06.2026 ОСОБА_5 затриманий у порядку ст. 208 КПК України та в цей же день йому вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05.06.2026 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 03.08.2026.

Керівника Фастівської окружної прокуратури постановою від 29.07.2026 продовжив строк досудового розслідування до трьох місяців.

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03.08.2026 продовжив строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до трьох місяців, до 04.09.2026 включно.

Слідчий вказує, що для проведення усіх необхідних слідчих та інших дій необхідний додатковий час з огляду на особливу складність провадження, оскільки наразі не отримані висновки призначених експертиз, результати яких матимуть доказове значення для підтвердження винуватості особи під час судового розгляду у кримінальному провадженні.

Для проведення вказаних слідчих та процесуальних дій потрібний додатковий строк, у зв`язку із чим слідчий подав до суду клопотання про продовження строку досудового розслідування.

Також, покликаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), слідчий просить продовжити підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Позиція учасників у судовому засіданні

Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги клопотання. Крім того додав, що, на переконання органу досудового розслідування, наразі продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК. Свою позицію та обґрунтованість підозри прокурор мотивував обставинами, зазначеними у клопотанні. Крім цього, додав, що ризики, які слугували підставою застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії досудового розслідування наразі не зменшилися та не перестали існувати.

Додав, що зазначені у клопотанні ризики є цілком обґрунтованими, оскільки підозрюваному пред`явлена підозра у вчиненні злочину, за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років позбавлення волі, без обрання запобіжного заходу він матиме можливість переховуватись з метою уникнення відповідальності, а також незаконно впливати на свідків та потерпілу. Прокурор вважає наявними підстави для продовження саме обраного виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить досягнення мети і завдань кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваного, дієвість кримінального провадження

Стосовно стану здоров`я підозрюваного повідомив суду про те, що слідству відома інформація про його перебування на обліку у медичній установі, водночас належні підтвердні документи цього наразі органу досудового розслідування не надані. За постановою слідчого проведена експертиза стосовно психічного стану підозрюваного, орієнтовно висновок експерта повинен надійти до органу досудового розслідування 09.09.2026. Після отримання висновку стосовно психічного стану підозрюваного у слідства буде наявний належний доказ щодо цього.

Просив суд врахувати, що підозрюваний перебуває у конфліктних стосунках із мешканцями громади, де постійно проживав до затримання, про що свідчать його особисті неодноразові звернення на гарячу лінію «102» з повідомленням про такі конфлікти з сусідом, сусідом, який має собаку, а також продавцем магазину.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Наголосив суду на тому, що стан здоров`я його підзахисного свідчить про неможливість його утримання в умовах тримання під вартою. Звернув увагу суду на те, що зазначені прокурором ризики ніякими доказами не підтверджені і є суб`єктивною думкою прокурора та слідчого. Прокурор безпідставно стверджує про вчинення підозрюваним цього злочину, оскільки його вина у встановленому законом порядку не доведена. Підзахисний має певні захворювання, проте орган досудового розслідування безпідставно не вчиняє ніяких дій задля з`ясування його психічного стану. Підозрюваному тяжко перебувати в умовах тримання під вартою, тому вважає доцільним обрати йому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його постійного проживання. Вважає, що додані до клопотання докази опосередковано свідчать про наявність у підозрюваного постійного місця проживання у будинку, що належить на праві власності його матері.

На запитання суду повідомив про відсутність підтвердних документів про належність зазначеного ним житла на праві власності матері обвинуваченого. Також у сторони захисту відсутні докази щодо стану здоров`я підозрюваного та захиснику не відомо чи має підзахисний довідку лікарської установи про неможливість за станом здоров`я утримуватись під вартою. Захисник зазначив, що йому невідомо чи діагнози підзахисного є перешкодою для його тримання під вартою.

Додав, що ОСОБА_5 раніще не судимий. Його стан здоров`я свідчить про наявність загрози для його життя та інших осіб, разом із якими він перебуває в установі тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та додав, що у 2023 році проходив ВЛК та йому встановлені діагнози щодо його психічного стану.

На запитання суду пояснив, що нещодавно проходив психіатричне лікування, проте ніякі довідки йому не були видані, тому не має можливості підтвердити свій діагноз. Довідка лікаря про неможливість його утримання за станом здоров`я під вартою у нього відсутня.

Нормативно-правові акти, якими керувався слідчий суддя

Згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходом забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно приписів частини 1 статті 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до частини 3 цієї статті, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно приписів частини 5 цієї статті, слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначених у частини 3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали

Зміст вказаних правових норм свідчить про те, що під час розгляду вказаного клопотання, слідчий суддя зобов`язаний перевірити існування загальних підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також встановити доцільність продовження цього запобіжного заходу, виходячи з продовження існування попередньо визначеного ризику, який не зменшився, чи виникнення нових ризиків, і перевірити існування обставин, які об`єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України (умисне знищення або пошкодження майна).

04.06.2026 ОСОБА_5 затриманий у порядку ст. 208 КПК України та в цей же день йому вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05.06.2026 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 03.08.2026.

Керівника Фастівської окружної прокуратури постановою від 29.07.2026 продовжив строк досудового розслідування до трьох місяців.

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ухвалою від 03.08.2026 продовжив строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до трьох місяців, до 04.09.2026 включно.

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ухвалою від 02.09.2026 продовжив строк досудового розслідування до п`яти місяців, тобто до 04.11.2026.

Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали досудового розслідування, слідчий суддя дійшла висновку про те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 194 КК України підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений під час судового розгляду. Заявлені органом досудового розслідування під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу ризики не зменшилися, ці ризики виправдовують тримання особи під вартою.

Крім цього, слідчий суддя встановила, що досудове розслідування не завершене, слідчий суддя ухвалою від 02.09.2026 продовжив строк досудового розслідування до п`яти місяців, тобто до 04.11.2026.

Строк запобіжного заходу закінчується 04.09.2026.

Перевіряючи існування зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя виходив із такого.

Необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, а тому є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, крім цього встановлено, що ОСОБА_5 непрацевлаштований, не має постійного джерела доходів, не має постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків;

- незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні: орган досудового розслідування вважає, що підозрюваному ОСОБА_5 під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження стануть відомі свідки та потерпіла у цьому кримінальному провадженні, а тому є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, матиме можливість безпосередньо впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється: орган досудового розслідування вважає, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчитини інше кримінальне правопорушення, оскільки він вчинив тяжкий злочин в умовах воєнного стану, у нього відсутні стримуючі фактори.

Також цей ризик безпосередньо пов`язаний із ризиком впливу на свідків, а спонукання свідків надавати недостовірні відомості містить ознаки самостійного кримінального правопорушення.

На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Перевіряючи доводи поданого до суду клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшла висновку про їх наявність, враховуючи конкретні обставини справи та наявні дані про особу ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), який відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 10 років, а тому очікування можливого вироку може мати значення для ризику переховування, який слідчий суддя вважає цілком вірогідними з огляду на співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування порівняно із засудженням до покарання у виді позбавлення волі.

Вказане переконує слідчого суддю у тому, що ці ризики стосовно ОСОБА_5 є достатньо високими та не спростовані під час розгляду клопотання.

Мотиви суду щодо обраного виду запобіжного заходу

Оскільки встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 194 КК України та наявність декількох ризиків, тому з метою забезпечення дієвості кримінального провадження об`єктивно необхідним є продовження йому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 04.11.2026.

Враховуючи кваліфікацію дій підозрюваного ОСОБА_5 (ч. 2 ст. 194 КК України), а також дію у державі воєнного стану, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо можливості обрання більш м`якого виду запобіжного заходу, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

Вирішуючи це питання, суд також враховує висновок Європейського суду з прав людини про те, що серйозність пред`явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом під час обрання запобіжного заходу і суспільний інтерес у цьому конкретному випадку полягає у забезпеченні розслідування злочину у сфері службової діяльності, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. При цьому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в ст. 177, 178, 183 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, не надає можливості ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування.

Окрім цього, докази отримані під час досудового розслідування щодо особи підозрюваного можуть вказувати на ухилення від органу досудового розслідування, з урахуванням даних про елементи антисоціальної поведінки.

Крім того, слідчий суддя вважає, що орган досудового розслідування належно довів, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є реальними та триваючими, вони унеможливлюють зміну застосованого виду запобіжного заходу на більш м`який, оскільки альтернативні запобіжні заходи наразі не забезпечать належний рівень процесуальної поведінки підозрюваного. Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою. Відсутні передумови для застосування підозрюваному менш суворого виду запобіжного заходу.

Виключно через необхідність проведення обов`язкових слідчих дій та прийняття процесуальних рішень, отримання висновків призначених спеціальних досліджень, а також забезпечення права сторін кримінального провадження на ознайомлення з наявними матеріалами, слідчий суддя вважає обґрунтованим подане до суду клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на вказане слідчий суддя висновує про існування законних підстав та виправданих потреб для задоволення цього клопотання для забезпечення досягнення завдань в цьому кримінальному провадженні.

Крім цього, слідчий суддя бере до уваги, що станом на день розгляду цього клопотання підозрюваний та захисник не надали суду належні докази щодо стану здоров`я підозрюваного, а також не надали довідку медичного закладу щодо неможливості чи заборони перебування підозрюваного в установі тримання під вартою.

Отже, клопотання слідчого підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи вказане клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя

ухвалила:

Задовольнити клопотання повністю.

Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування, тобто до 04.11.2026 року.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу.

Строк дії ухвали до 04.11.2026.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повна ухвала складена та проголошена 02.09.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 376, ч. 15 ст. 615 КПК України у судовому засіданні проголошена резолютивна частина ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_9